Ухвала суду № 49965330, 07.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

07.09.2015Справа № 910/20786/15

Суддя господарського суду міста Києва Головіна К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши

заявуПублічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"прозабезпечення позовуу справіза позовомПублічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Українська бурова компанія" про стягнення 28 806 594,81 грн. за участю представників:

від позивача:Карпінський С.В.- представник за довіреністю № 226/03 від 07.09.2015 р.від відповідача:Валюшко Г.А.- представник за довіреністю б/н від 04.09.2015 р.

ВСТАНОВИВ:

12.08.2015 р. Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бурова компанія" про стягнення 28 806 594,81 грн. за кредитним договором № 20-07П від 05.12.2007 р.

Ухвалою господарського суду від 14.08.2015 р. порушено провадження за вказаними позовними вимогами.

У судовому засіданні 07.09.2015 р. представник позивача заявив клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на основні засоби та інші необоротні активи (в тому числі на Свердловини №№ 22-25), що належать ТОВ "Українська бурова компанія", в межах суми заявлених позовних вимог.

Подана заява мотивована тим, що ТОВ "Українська бурова компанія" не виконує умови кредитного договору № 20-07П від 05.12.2007 р., у зв'язку з чим зменшується ліквідаційна маса банку, а також майно, яке належить відповідачу може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю, що на думку заявника може утруднити або призвести до невиконання рішення суду.

Представник відповідача заперечив проти заяви про забезпечення позову зазначив, що дана заява не підтверджена належними доказами, які б свідчили про обставини, що призведуть до неможливості виконання рішення суду у майбутньому. Просив відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Розглянувши подану заяву, заслухавши думку сторін, суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16 особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Пунктом 3 вищевказаної постанови встановлено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Заявник (позивач) не подав суду доказів, які б свідчили про те, що майно, яке належить ТОВ "Українська бурова компанія" може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

Також позивач не довів суду, що відповідач вчиняє будь-які дії, направлені на зменшення його основних засобів та інших необоротних активів, або їх зникнення, або відчуження.

Невиконання відповідачем кредитного договору № 20-07П від 05.12.2007 р., на що посилається позивач, не дає суду припущення, що стягнення суми заборгованості за вказаним кредитним договором не буде можливим у майбутньому. Будь-яких інших фактичних обставин, з якими пов'язувалося б застосування забезпечення позову у вигляді накладення арешту на основні засоби та інші необоротні активи, що належать ТОВ "Українська бурова компанія", в межах суми заявлених позовних вимог, позивачем не наведено.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість утруднення чи невиконання рішення суду відповідачем без наведення відповідного обґрунтування та надання доказів не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р.).

Крім того, суд зазначає, що, вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на основні засоби та інші необоротні активи ТОВ "Українська бурова компанія" судом фактично вирішується спір про стягнення 28 806 594,81 грн. без розгляду справи по суті, що є неприпустимим відповідно до п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р.

З урахуванням викладеного та зважаючи на подані в цій частині докази, суд вважає, що підстави для задоволення заяви ПАТ "Брокбізнесбанк" про забезпечення позову відсутні.

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника (позивача).

Відповідно до п. 4.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору якщо позов залишено без задоволення - судовий збір не стягується, а, отже, відноситься за рахунок держави.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через господарський суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя К.І. Головіна