Ухвала суду № 49965210, 07.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

07.09.2015

Справа № 910/23631/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Качур-Скло», м. Біла Церква

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС Групп», м. Київ

про стягнення суми заборгованості за договором поставки в розмірі 75 829,51 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Качур-Скло», 03.09.2015 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою б/н від 28.08.2015 року до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС Групп», про стягнення суми заборгованості за договором поставки в розмірі 75 829,51 грн.

Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України встановлює перелік документів, які додаються до позовної заяви. Зокрема, відповідно до пункту 2 частини 1 цієї відповідної статті, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

При цьому, п. 4 ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України надає можливість судді витребувати від сторін лише ті документи, які можуть бути необхідні саме для вирішення спору.

Документи, що підтверджують надсилання відповідачу копії позовної заяви з усіма додатками безпосередньо не пов’язані з розглядом спору та забезпеченням його правильного і своєчасного вирішення.

Належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі в розумінні вимог ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, є лист з описом вкладення, бланк якого відповідно до п. 61 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Аналізуючи доданий до матеріалів позовної заяви б/н від 28.08.2015 року опис вкладення в цінний лист від 18.08.2015 року, суд дійшов висновку про ненаправлення копії позовної заяви відповідачу, Товариству з обмеженою відповідальністю «СКС Групп», з огляду на те, що неможливо відправити 18.08.2015 року копію позовної заяви, яка буде створена в майбутньому, а саме 28.08.2015 року, а також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідна позовна заява в переліку додатків взагалі відсутня.

Таким чином, зазначені обставини свідчать про невиконання позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Качур-Скло», в частині встановлених п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України відповідних процесуальних вимог, наслідки якого передбачені п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з цим, суд звертає увагу, відповідно до п.п. 59, 61 зазначених вище Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.

Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

З доданих до позовної заяви документів вбачається, що в якості доказу направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами Товариством з обмеженою відповідальністю «Качур-Скло» додано ксерокопію фіскального чеку № 8158 від 18.08.2015 року та ксерокопію опису вкладення у цінний лист, що є порушенням вищезазначених норм.

Дослідивши ксерокопію опису вкладення у цінний лист суд звертає увагу на те, що відсутня відправка відповідачу копії тексту позовної заяви.

Також суд вважає за необхідне підкреслити наступне. Відповідно до 4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів сплати судового збору у передбаченому порядку та розмірі.

Пунктом п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Як встановлено судом, в якості доказу сплати судового збору Товариством з обмеженою відповідальністю «Качур-Скло» до позовної заяви додано копію платіжного доручення № 194 від 13.08.2015 року на суму 1827,00 грн., що зумовлює повернення позовної заяви в порядку п.4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне. Як визначено нормами ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до абз. 2, 6 п.п.3.1 п.3 зазначеної вище постанови Пленуму Вищого господарського суду України місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"). У випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб’єкта господарювання.

З тексту позовної заяви та додатків до неї вбачається, що документи, зазначені в копії опису вкладення в цінний лист (як доказ, на думку заявника, направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу), було відправлено відповідачу за неправильною адресою: 03142, м. Київ, пр. Академіка Палладіна б. 18/30, оф. 336 в той час, як фактичною адресою є 08600, Київська обл., Васильківський район, село Борисів, вулиця Ставкова, будинок 4, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що функціонує відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1846/5 "Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за № 2105/22417.

Зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на заяву, в той час, як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на заяву з урахуванням усіх обставин, на які посилається заявник, та поданих ним доказів.

Як встановлено у ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, суд обмежений у праві самостійного витребування доказів. Тому, суд у разі порушення позивачем ст.57 Господарського процесуального кодексу України не має права скористатися приписами ст.ст.38, 65 Господарського процесуального кодексу України, а навпаки, є зобов’язаним виконати вимоги ст.63 зазначеного Кодексу України.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

Отже, позовна заява з доданими до неї документами не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню заявнику без розгляду для усунення допущених порушень.

Одночасно, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 63 вказаного Кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.

Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст. 38, 56, 57, 59, п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст.ст.65, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву б/н від 28.08.2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Качур-Скло» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС Групп» про стягнення суми заборгованості за договором поставки в розмірі 75 829,51 грн., з доданими до неї документами повернути заявнику без розгляду.

Роз’яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Качур-Скло», що повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя О.С. Комарова