Вирок № 49963254, 04.12.2013, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 1-311/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року м. Ужгород Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі

головуючого - судді Деметрадзе Т.Р.

при секретарі Галаговець О.П.,

з участю прокурора Голуб В.К.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 України, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого у вчиненні злочинів,

передбачених ч.2 ст. 187, ч.1 ст. 304, ч. 2 ст. 190 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6 України, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого у вчиненні злочинів,

передбачених ч.2 ст. 187, ч.3 ст. 357 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за попередньою змовою і в групі між собою, 18 серпня 2009 року, близько 23.00 год., перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходячись на спортивному майданчику в с. Розівка Ужгородського району, де розпивали спиртні напої разом із потерпілим ОСОБА_5, відкрито, з погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя і здоровя та з застосуванням відносно останнього насильства, що є небезпечним для життя чи здоровя, у вигляді нанесення численних ударів кулаками та ногами в обличчя та тулуб ОСОБА_5, незаконно заволоділи грошима останнього в сумі 140 грн., 10 Євро та мобільним телефоном «NOKIA» вартістю 120 грн., чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 369 грн. 80 коп., та заподіяли легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоровя.

Крім викрадення грошей та речей у потерпілого, за вказаних обставин ОСОБА_3 заволодів паспортом ОСОБА_5

Окрім цього, ОСОБА_2, 13 грудня 2009 р. близько 22.00 год., знаходячись в приміщенні бару „West по вул. Митній в м. Ужгороді, умисно, повторно, з

корисливих спонукань, шляхом обману та зловживання довірою, заволодів належним ОСОБА_6 мобільним телефоном марки «NOKIA 6303», вартістю 1074 грн., чим заподіяв потерпілому матеріальної шкоди на вищевказану суму.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково та повідомив, що 18.08.2009 р. познайомився із чоловіком на імя ОСОБА_5, який сидів на лавочці біля його будинку, який розказав йому, що приїхав із Івано-Франківської області й має намір влаштуватися охоронцем на завод «Джейбіл».

Разом вони пішли в магазин «АВС», де купили пляшку вина яку розпили неподалік від будинку. ОСОБА_7 той чоловік запропонував ще випити і вони пішли в магазин, де ОСОБА_5 хотів розрахуватися грошима 10 Євро, однак йому відмовили. Він забрав ці 10 Євро та хотів обміняти їх у кафе, однак не зміг. При цьому, гроші ОСОБА_5 не віддав.

Після цього, вони пішли разом на спортмайданчик, де розпивали вино. Згодом він залишивши ОСОБА_5 та ОСОБА_4 пішов додому переодягнутися, а коли повертався зустрів ОСОБА_3, якому сказав, щоб той йшов з ним. Коли прийшли з ОСОБА_3 на спортмайданчик, то ОСОБА_5 будучи пяним почав кричати на нього, ображати нецензурними словами, у відповідь на що він вдарив останнього в обличчя від чого той впав на землю.

Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 також наносили йому удари, однак грошей та речей від потерпілого він не брав, а також не бачив, щоб хлопці їх брали.

Окрім цього, ствердив, що на той час не знав вік ОСОБА_4, а саме, що той являється неповнолітнім, хоча і знайомий із ним, однак по зовнішності останнього не видно, скільки йому років.

Також вказав, що на досудовому слідстві на нього чинили тиск, а ОСОБА_8 били, внаслідок чого він обмовився щодо обшуку потерпілого. Стверджує, що гроші у сумі 10 євро той дав йому добровільно. Відтак просить його по епізодах, які мали місце 18.09.2009 року виправдати.

По епізоду щодо заволодіння мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_6 свою вину визнав повністю та пояснив, що дійсно 13.12.2009 р. близько 21 год. 30 хв. він разом із знайомим ОСОБА_9 знаходився у барі „West, що розташований по вул. Митній, де у нього виник конфлікт з незнайомим хлопцем. Після цього, ОСОБА_9 повідомив, що він вже викликав таксі, і що їм вже час їхати додому. ОСОБА_7 вийшов із приміщення бару та сів у таксі, а він пішов в слід за ним, однак при виході із приміщення побачив незнайомого хлопця, який тримав у руках мобільний телефон марки «Нокіа». Він підійшов до нього та сказав що йому необхідно терміново зателефонувати. А коли, той віддав йому телефон, то він приклавши його до вуха почав віддалятися від хлопця в сторону таксі, яке вже його чекало та сівши в таксі відразу вимкнув телефон та сказав водієві швидко їхати. В подальшому 15.12.2009 року на його мобільний телефон зателефонував його товариш ОСОБА_10 і сказав, що йому необхідно повернути телефон, оскільки в них можуть бути проблеми, після чого він віддав телефон. Просить його суворо не карати.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково та пояснив, що 18.08.2009 р. близько 22.30 год., коли він знаходився на бетонних плитах, які розташовані між будинками та розмовляв з знайомими до нього підійшов ОСОБА_2 та сказав слово «пішли», при цьому нічого не пояснивши. Так як він його боїться то вирішив піти із ним. Коли дійшли до спортивного майданчику, який знаходиться позаду будинків, він побачив біля турніків та брусів ОСОБА_4 та невідомого йому чоловіка. Під час того коли вони підійшли до них то ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відійшли в сторону та почали розмовляти, а він тим часом відійшов у другу сторону. В подальшому вони всі підійшли до незнайомого і ОСОБА_2 почав його обшукувати, однак той прокинувся, після чого ОСОБА_2 наніс йому перший удар в голову ногою, а потім і ОСОБА_4 також почав бити його. ОСОБА_7 ОСОБА_2 сказав йому щоб він перевірив його сумку та шукав гроші, що він і зробив, однак нічого цінного там не знайшов.

Потім ОСОБА_2 підняв дорожню сумку потерпілого та кинув біля нього, внаслідок чого із неї випали речі та паспорт останнього, який він забрав собі. Після цього, вони розвернулись та пішли в сторону пяти поверхівки, де він паспорт залишив на бетонній колоні.

Вказує, що під час досудового слідства відносно нього вчинявся психологічний тиск, а тому помилково повідомив, що по дорозі ОСОБА_2 сказав йому, що він вже від потерпілого відібрав 10 євро.

Ствердив, що нічого, окрім паспорта від потерпілого не забирали. Тому просить виправдати його за ч.2 ст. 187 КК України. За незаконне заволодіння паспортом просить його суворо не карати.

Крім часткового визнання вини підсудними ОСОБА_2, ОСОБА_3, у вчиненні вказаних злочинів, їх вина стверджується іншими зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, ОСОБА_4 будучи допитаний в якості підсудного в межах кримінальної справи про його обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України вирок по якій набрав законної сили, пояснив, що близько 23 год. 18.08.2009 р. йому передзвонив ОСОБА_2 та сказав, щоб він підійшов до заводу «Джейбіл», так як чоловік, із яким перед цим пили вино, має гроші. Він підійшов до заводу, після чого разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_9 пішли до спортмайданчику де розпивали спиртне. В подальшому, коли ОСОБА_2 прийшов з ОСОБА_3, то почали обшукувати потерпілого, а коли той прокинувся наносити йому удари. При цьому ОСОБА_2 обшукував одяг потерпілого, а він оглянув сумку, знайшов 1 гривню та забрав. Поклав їх в кишеню, де вже були 10 Євро, які йому дав ОСОБА_2 біля заводу. Вказав, що він також наносив удари потерпілому разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 При цьому, бачив як біля будинків ОСОБА_3 викинув паспорт потерпілого.

(т. 3 а.с. 66)

Потерпілий ОСОБА_5 на досудовому слідстві пояснив, що 18.08.2009 року він приїхав в с. Розівку Ужгородського району для того щоб влаштуватися на роботу на завод «Джейбіл» охоронцем. Там підійшов до хлопця який сидів на лавочці та запитав у нього, де проживають охоронці які працюють на «Джейбілі» на що він йому відповів, що охоронці проживають на першому поверсі того будинку де він проживає. ОСОБА_7 вони познайомилися, після чого ОСОБА_2 йому показав де проживають охоронці, а сам направився до себе додому. Вийшовши на вулицю побачив, що на лавочці сидить ОСОБА_2 з яким почали розмовляти, а під час розмови запитав у нього, де можна придбати випивку, на що ОСОБА_2 запропонував йому піти в магазин неподалік. Він придбав пляшку сухого вина, але в нього не було грошей і він вийняв з кишені 10 Євро і хотів розрахуватися, тоді йому продавець сказав що вони Євро не приймають і потрібно їх поміняти. ОСОБА_11 йому сказав, що він може піти в кафе-бар для того щоб поміняти 10 Євро, після чого він віддав ОСОБА_11 гроші і той направився в кафе, а він залишився в магазині і чекав на нього, але не дочекавшись розрахувався за вино і на вулиці чекав на ОСОБА_11. ОСОБА_11 повернувся і віддав йому гроші в сумі 10 Євро, після чого вони знову з ОСОБА_11 направилися на лавочку пити воно. Після чого на пропозицію ОСОБА_11 вони з ним направилися до заводу «Джейбіл», в розмові він йому також сказав що в нього немає грошей, так як той його постійно питав чи є в нього ще гроші, але він йому говорив що в нього грошей не має, однак є банківська карточка і з неї можна зняти гроші і щоб він йому показав де знаходиться банкомат. ОСОБА_11 вони пішли до банкомату, де він перевіривши стан рахунку сказав, що грошей на ній не має, а приблизно через 5 хв. до них підійшов ОСОБА_4 після чого вони троє попрямували до спортивного майданчику. ОСОБА_11 сказав йому, щоб він з ОСОБА_4 залишився на місті та випивали вино, а він зараз прийде. Він заснув біля сумки і під час того коли спав то відчув, що його хтось облапує, а відкривши очі побачив, що його обшукує ОСОБА_4 з яким вони пили вино. ОСОБА_11 він сказав йому що він робить, але він йому нічого не відповів, а почав наносити удари руками і ногами в область обличчя. При цьому, він побачив що в компанії появився ще один чоловік з темними волоссям, який також наносив йому удари руками і ногами.

Наступного дня, коли він звернувся до міліції почав передивлятися свою сумку, під час

чого виявив, що з неї зникли гроші в сумі 10 євро, 240 грн. та належний йому паспорт громадянина України. Також він виявив відсутність мобільного телефону марки «НОКІА 5100і», який він придбав у 2006 році за 350 грн. від свого знайомого.

(т.1 а.с. 125-128)

Потерпілий ОСОБА_6 на досудовому слідстві пояснив, що 13.12.2010 року, близько 22.30 години, коли він разом зі своїм другом ОСОБА_12 та його братом ОСОБА_6 відпочивали в барі «Вест», то незнайомий хлопець покликав його на вулицю та біля входу в бар попросив у нього мобільний телефон, щоб викликати собі таксі. Він погодився і віддав йому свій телефон марки «Нокіа 6303», чорного кольору, ІМЕІ:338236033453263, однак коли до них підїхало таксі, то незнайомий йому хлопець сів разом із його телефоном в автомобіль і поїхав в невідомому напрямку.

(т. 2 а.с. 38, 39)

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що 18.08.2009 року, близько 22.00 год. до бару в якому вона працює прийшов ОСОБА_2, з невідомим їй чоловіком, який мав на плечі сумку та на його прохання відкрила йому пляшку вина. ОСОБА_11, Андрій у неї запитав чи не обміняє вона йому 10 євро на гривні, однак вона йому відмовила, після чого вони пішли з бару.

Свідок ОСОБА_14 під час досудового слідства показала, що 18.08.2009 року, близько 19 год. 30 хв. до магазину, в якому вона працює прийшло двоє чоловік один старший віком приблизно 35 років, а другий мешканець с. Розівка, на прізвисько «Пуля», які вибрали з прилавку пляшку вина і старший чоловік розрахувався за неї. Вони обоє вийшли з магазину, а приблизно через 5-10 хв. до магазину знову повернувся «Пуля» та придбав пачку сигарет і пляшку лікеру 0.5 л. «Слива». ОСОБА_11 ж вечора вони обидва зайшли до магазину та хотіли придбати пляшку вина, однак коли вона поставила на прилавок вино то старший чоловік витягнув з кишені 10 Євро. ОСОБА_11 «Пуля» йому сказав що він піде і розміняє в барі що поруч з магазином. Після чого взявши 10 Євро той вийшов з магазину, а другий чоловік залишився в магазині та ще кілька хвилин почекав, а потім без дозволу забрав пляшку вина і сказав що потім розрахуються. На сьогоднішній день їй гроші повернуто, претензій до них не має.

(т.1 а.с. 247, 248)

Під час досудового слідства свідок ОСОБА_12 пояснив, що дійсно 13.12.2010 року, близько 22.30 год., коли він разом із своїм другом ОСОБА_6 знаходились в барі «Вест», який розташований по вул. Митній в м. Ужгороді, незнайомий хлопець покликав ОСОБА_6 вийти разом із ним на вулицю, а коли він повернувся до бару то розповів, що вищевказаний незнайомий хлопець забрав у нього мобільний телефон та поїхав на таксі в невідомому напрямку.

(т.2 а.с. 40-41)

Свідок ОСОБА_9 на досудовому слідстві ствердив, що 13.12.2010 року близько 20.30 год. він разом із своїм другом ОСОБА_2 прийшли до бару «Вест» та випивши пиво вирішили, що їм час їхати і він викликав таксі. ОСОБА_11 вийшов та сів у таксі, а ОСОБА_11 затримався в середині приміщення бару та сказав, що вийде за декілька хвилин. Коли ОСОБА_11 сів в автомобіль то сказав водієві щоб той швидше їхав. При цьому в руках у ОСОБА_11 знаходився чужий мобільний телефон марки «Нокія», який той почав розбирати щоб вийняти сім-картку. Він запитав у нього що це за телефон і навіщо він його розбирає, на що ОСОБА_11 відповів, що це не його справа.

В подальшому йому зателефонував знайомий на імя Микола, який у той вечір був присутнім у барі „West та сказав, що ОСОБА_2 забрав у одного з відвідувачів телефон і його розшукує міліція. Він зателефонував ОСОБА_2 та наполіг щоб той повернув телефон. Відтак зустрівшись з ним забрав телефон та передав працівникам міліції.

(т.2 а.с. 42, 43)

Ці пояснення потерпілих: ОСОБА_5, ОСОБА_6, свідків: ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_9 та засудженого ОСОБА_4 у звязку з їх неявкою в суд були оголошені і досліджені в судовому засіданні.

Протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього від 19.08.2009 року, встановлено місце вчинення злочину по епізоду нападу на ОСОБА_5

(т.1 а.с. 7-10)

З протоколів відтворення обстановки і обставин події та фото таблиць до них від 22.08.2009 року та 26.08.2009 року, з участю підсудних та ОСОБА_4, встановлено місце й спосіб вчинення злочину.

(т.1 а.с. 56-60, 79-83, 205-209)

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №880 від 28.08.2009 року на тілі гр. ОСОБА_5, виявлено тілесні ушкодження у вигляді множинних синців на шкірних покривах обличчя та тулубу, множинних саден на шкірних покривах волосистої частини голови та обличчя.

Згідно даних медичної документації у нього виявлено: Закритий перелом кісток носа без зміщення фрагментів. Забійна рана присінки рота. ЗЧМТ. Струс головного мозку. Контузія правого ока. Гематома повік. Підконюнктивальний крововилив.

Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії якими могла бути руки сторонньої людини та обуті ноги та вкладаються в час події, що мала місце 18.08.2009 року та відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоровя.

(т.1 а.с. 165-167)

Згідно висновку експерта № 1844 від 14.09.2009 року залишкова вартість мобільного телефону «Nokia 5100і» бувшого у використанні, з врахуванням ознак зносу та за умови, що на час вчинення злочину він знаходився в технічно справному стані і був придатним для використання за своїм прямим функціональним призначенням, станом цін на 18.08.2009 року може становити 120 грн.

(т.1 а.с. 256-259)

Згідно висновку експерта № 04 від 14.01.2010 року залишкова вартість мобільного телефону «Nokia 6303», 2009 року випуску, з врахуванням ознак зносу складає 1074 грн.

(т. 2 а.с. 34)

Незважаючи на невизнання вини підсудними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, а ОСОБА_2 також у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 304 КК України, суд вважає, що їх вина у вчиненні вказаних злочинів в судовому засіданні повністю доведена, оскільки потерпілий ОСОБА_5 під час досудового слідства давав чіткі, послідовні покази, які викривають підсудних та узгоджуються з іншими здобутими під час досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні доказами.

При цьому, суд бере до уваги те, що потерпілий ОСОБА_5 будь-яких підстав для оговорення підсудних, у своїх поясненнях не мав поза як на момент вчинення злочину не був з ними знайомий.

Водночас суд критично оцінює покази підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо виключно побиття підсудного та відсутність в них умислу на вчинення розбою, оскільки під час досудового слідства, судових засідань попереднього розгляду справи в суді першої інстанції та під час судового розгляду давали різні, суперечливі покази, які суперечать іншим матеріалам справи. При цьому, у первинних поясненнях та протоколах допиту як обвинувачених (т.1 а.с. 285, 295) підсудні у вчиненні інкримінованих їм злочинів вину визнавали повністю та щиро розкаювалися.

Крім того, посилання підсудних на те, що під час досудового слідства до них застосовувались заходи психологічного тиску, суд розцінює як спосіб захисту та спробу уникнути покарання за вчинення злочинів.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії підсудниих: ОСОБА_2 слід кваліфікувати:

- за ч.2 ст. 187 КК України, оскільки своїми діями він вчинив напад з метою заволодіння чужим майном поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб,

- за ч.1 ст. 304 КК України як втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність та

- за ч.2 ст. 190 КК України заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно,

дії підсудного ОСОБА_3 слід кваліфікувати:

- за ч.2 ст. 187 КК України, оскільки своїми діями він вчинив напад з метою заволодіння чужим майном поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб та

- за ч.3 ст. 357 КК України, як незаконне заволодіння паспортом.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, його особу, який раніше не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні батьків похилого віку.

Обставин, які б помякшували покарання підсудного ОСОБА_2, суд не знайшов.

Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного ОСОБА_2, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного спяніння.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, його особу, який раніше не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно.

Обставин, які б помякшували чи обтяжували покарання підсудного ОСОБА_3, суд не знайшов.

Враховуючи наведене та ту обставину, що підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вчинили умисні злочини, в тому числі насильницький, а ОСОБА_2 одразу після зміни міри запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд знову вчинив умисний, корисливий злочин, що свідчить про його стійку кримінальну поведінку, суд вважає, що їх виправлення і попередження вчинення з їх боку нових злочинів можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому щодо кожного з них необхідно і доцільно обрати покарання в виді позбавлення волі на певний строк.

Судові витрати по справі за проведення товарознавчої експертизи № 1844 підлягають стягненню з підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно.

Цивільного позову не заявлено.

Речові докази по справі, а саме: паспорт громадянина України заповнений на імя ОСОБА_5 та 10 євро серії U № 51616393367, які передано на відповідальне зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_5 слід залишити йому як власнику; мобільний телефон марки «Нокія» моделі 6303, ІМЕІ: 358256033453263, який передано на відповідальне зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_6 слід залишити йому як власнику.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 187, ч.1 ст. 304, ч. 2 ст. 190 КК України, призначивши йому покарання:

-за ч.2 ст. 187 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 7 (сім) років із конфіскацією майна;

-за ч.1 ст. 304 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

- за ч.2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю вчинених злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання 7 (сім) років і 6 (шість) місяців позбавлення волі із конфіскацією майна.

Запобіжний захід у відношенні засудженого ОСОБА_2 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, а суму застави в розмірі 1 000 гривень, після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_2.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з часу взяття під варту, зарахувавши в цей строк термін перебування під вартою з 22 серпня 2009 року по 08 грудня 2009 року.

ОСОБА_3 визнати виним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 187, ч.3 ст. 357 КК України, призначивши йому покарання:

-за ч.2 ст. 187 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 7 (сім) років із конфіскацією майна;

-за ч.3 ст. 357 КК України у вигляді обмеження волі на строк 3 (три) роки;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання 7 (сім) років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_3 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з часу взяття під варту, зарахувавши в цей строк термін перебування під вартою з 22 серпня 2009 року по 31 серпня 2009 року.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно 1338,64 грн. судових витрат на рахунок НДЕКЦ при ГУМВС України в Закарпатській області, банк УДК в Закарпатській області КОД ЄДРПОУ 25575144, МФО 812016, р/р 35224002000411, за проведення товарознавчої експертизи.

Цивільного позову не заявлено.

Речові докази по справі, а саме: паспорт громадянина України заповнений на імя ОСОБА_5 та 10 євро серії U № 51616393367, які передано на відповідальне зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_5 залишити йому як власнику; мобільний телефон марки «Нокія» моделі 6303, ІМЕІ: 358256033453263, який передано на відповідальне зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_6 залишити йому як власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Закарпатської області протягом 15 діб з часу його оголошення.

Суддя Т.Р. Деметрадзе