Ухвала суду № 49962154, 02.09.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

02.09.10 № 09-07/1010

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

розглянувши позовну заяву

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

До відповідача: Приватного підприємства ТМ Каравай, м. Бердянськ, Запорізька область

Встановив: позовна заява підлягає поверненню у звязку з тим, що:

Відповідно до ч. 1 ст. 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником.

Згідно з п. 3.3 Розяснення Вищого арбітражного суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України №02-5/289 від 18.09.1997 р. (із змінами та доповненнями), недодержання вимог статей 54 і 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

Позовна заява підписана ОСОБА_1 як громадянином, а не як приватним підприємцем.

Жодного доказу підписання позовної заяви саме приватним підприємцем ОСОБА_1 суду не надано.

Крім того, згідно наданим ОСОБА_1 матеріалам, жодний документ, доданий до позовної заяви, позивачем не завірений.

Як вбачається зі змісту розділу V Докази ГПК України, належними та допустимими доказами, про які йдеться у Господарському процесуальному кодексі України, є саме належним чином завірені письмові докази, а не їх фотокопії, які взагалі ніким не завірені (не містять ані підпису, ані печатки позивача).

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Таким чином, позивачем не виконано вимог ст. 36, п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України.

Також позивачем порушено вимоги п. 4, 10 ст. 63 ГПК України.

Квитанція № 6673.74.4 від 12.08.2010р. про сплату державного мита надана позивачем, судом не може бути прийнята до уваги, оскільки в ній не вірно зазначені реквізити.

Згідно листу Головного управління Державного казначейства України № 04-17/108 від 11.01.2007 року Про надання реквізитів державне мито зараховується на рахунки, відкриті в управліннях Державного казначейства за місцем знаходження господарських судів, а саме:

- отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району;

- банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області;

- МФО 813015;

- ЄДРПОУ 34677154;

- Рахунок № 31119095700007;

- Код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095;

Призначення платежу: оплата Держмита за позовом (назва організації позивача) до (назва організації відповідача).

Також, позивачем надано квитанцію № 7567.357.4 від 27.08.2010р. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу із зазначенням невірних реквізитів, що розцінюється судом як неналежний доказ.

Відповідно до листа Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області реквізити рахунка для зарахування надходжень Оплата витрат з інформаційно технічного-забезпечення розгляду справ у судах з 21.06.2010 р. є наступними:

- отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району;

- банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області;

- МФО 813015;

- ЄДРПОУ 34677145;

- Рахунок № 31218264700007;

- Код бюджетної класифікації 22050003;

- Символ звітності банку 264.

Згідно ч. 1 ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 Про державне мито, державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджету місцевого самоврядування, крім державного мита, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами, а також за придбання вексельних бланків, за дії, повязані з видачею охоронних документів (патентів і свідоцтв) на обєкти інтелектуальної власності, і за дії, повязані з підтриманням чинності патентів на сорти рослин, та за подання до Кабінету Міністрів України проекту створення промислово-фінансової групи; за дії, передбачені підпунктами б е, и, к, л та н пункту 6 статті 3, в частині, що стосується загальногромадянських закордонних паспортів, яке зараховується до Державного бюджету України.

В квитанціях № 6673.74.4 від 12.08.2010р. та № 7567.357.4 від 27.08.2010р. отримувачем платежу замість державного бюджету Орджонікідзевського району зазначений місцевий бюджет Орджонікідзевського району.

У відповідності до вимог п. 10 ст. 63 ГПК України сплата вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є обовязковою, а при відсутності доказів сплати позовна заява підлягає поверненню.

Інших доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу суду не було надано.

Належними доказами в даному випадку будуть вважатися або нові платіжні документи з належними реквізитами, або довідка органу державного казначейства про зарахування державного мита до бюджету згідно квитанцій № 6673.74.4 від 12.08.2010р. та № 7567.357.4 від 27.08.2010р.

Також, відповідно до вимог ст. 54 та ст. 57 ГПК України зміст та форма позовної заяви повинні відповідати приписам вказаної норми законодавства. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог та виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов, законодавство на підставі якого подається позов, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, законодавство, на підставі якого подається позов.

У відповідності до п.п. 3.3 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України № 02-5/289 від 18.09.1997 р. із змінами внесеними згідно з розясненням президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 р. № 04-5/609, підставою для повернення позовної заяви є відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та не зазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

До позовної заяви не надано договору за яким позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості у описовій частині позовної заяви. Крім того, зі змісту позовної заяви вбачається що між сторонами була досягнута усна домовленість про поставку товару, тому суду не зрозуміло про який договір йде мова.

Відсутні документальне обґрунтування вимоги про стягнення пені (ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобовязання).

Вам слід звернути увагу на формулювання позовних вимог та викладення їх у відповідності до норм законодавства.

Суд вважає за необхідне розяснити заявнику, що у відповідності до ст. 63 господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з ним у господарський суд у загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п. 1, 3, 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву повернути.

Додаток: позовна заява з додатками на 12 аркушах (в тому числі оригінали квитанцій № 6673.74.4 від 12.08.2010р. про сплату державного мита у сумі 487, 50 грн. та № 7567.357.4 від 27.08.2010р. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236, 00 грн.

Суддя Н.С. Кутіщева