Рішення № 49959903, 03.09.2015, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 вересня 2015 р. Справа № 902/1142/15

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Горейкa М.В.,

позивача: ОСОБА_1, довіреність №10/14-04 від 16.06.2015р., паспорт серії АВ 183309 виданий Ленніським РВ УМВС України у Вінницькій області 07.12.2000р.;

інших: ОСОБА_2, посвідчення водія ВІА №270626 від 10.05.2003р.,

у відсутності представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (бул. Верховної Ради, 7, м. Київ, 01601) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" ОСОБА_3

до: публічного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Бершадське" (вул. Котовського, буд. 1, с. Війтівці, Бершадський район, Вінницька область, 24412) в особі комісії з припинення ПАТ "Сільськогосподарське підприємство "Бершадське", голови комісії ОСОБА_4

про визнання кредитором та включення до ліквідаційного балансу,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (позивач, Банк) звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до публічного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Бершадське" (відповідач, ПАТ «СП» Бершадське») в особі комісії з припинення ПАТ «СП» Бершадське» про визнання кредитором на суму 686530,37 грн та зобовязання включити дані вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем в ході своєї ліквідації безпідставно відмовлено у визнанні кредитором на суму 686530,37 грн та включенні вказаних майнових вимог до проміжного ліквідаційного балансу, які ґрунтуються на виконавчих написах нотаріуса від 27 березня 2009 року. Таким чином, посилаючись на положення ст.112 Цивільного кодексу України (ЦК України), Банк звернувся до суду із зазначеними вище позовними вимогами.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 20.08.2015р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/1142/15 з призначенням її до розгляду. Цього ж дня винесено ухвалу про відхилення, поданої позивачем, заяви про вжиття заходів до забезпечення позову

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, посилаючись на обставини, що викладені у ньому.

Громадянин ОСОБА_2, який зявився в судове засідання, належних та допустимих доказів на підтвердження своїх повноважень представляти інтереси відповідача суду не надав.

Разом із тим, в матеріалах господарської справи міститься відзив відповідача, відповідно до якого останній заперечує проти задоволення позову в повному обсязі та зазначає наступне. З моменту набрання чинності мировою угодою у справі про банкрутство ПСП «Еліта» №10/64/2011/5003, майновим поручителем якого є відповідач, основне зобовязання по кредитному договору №0014/07/20-К від 04.04.2007 року, укладеному між ПАТ «Банк Форум» (позивач) та ПСП «Еліта», припинилося, відтак з 03.03.2015 року (з моменту набрання чинності мировою угодою) припинилися усі похідні від основного додаткові зобовязання, до яких в даному випадку належить іпотека та застава. Тому, на його думку, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача як майнового поручителя заборгованості, відтак і предявлення кредиторських вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши з відзиву процесуальну позицію відповідача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

За даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ПАТ «СП» Бершадське» перебуває у стані припинення.

19.06.2015 року позивач звернувся до відповідача у визначений строк (до 21.07.2015р.) із заявою, відповідно до якої кредиторські вимогами відповідно до кредитного договору від 04.04.2007 року становлять 686530,37 грн (а.с. 43-47).

14.07.2015 року до позивача надійшло повідомлення про результати розгляду заяви з вимогами кредитора (а.с 48-50), відповідно до якого Банку відмовлено у задоволенні поданої ним заяви із кредиторськими вимогами на суму 686530,37 грн, що стало підставою для звернення до суду із позовом.

Окрім того, судом встановлено, що між акціонерним комерційному банком «Форум», правонаступником усіх прав і обовязків якого є ПАТ «Банк Форум», та приватним сільськогосподарським підприємством «Еліта» 04.04.2007 року укладено кредитний договір №0014/07/20-К (а.с. 9-13).

Відповідно до умов договору ПСП «Еліта» надано грошові кошти в сумі 500000 грн, плата за користування кредиту 18,8% річних, строк повернення до 03.04.2008 року.

Згідно із додатковими угодами до кредитного договору від 19.04.2007 року, від 29.11.2007 року та від 24.06.2008 року ставка за користування кредитними коштами зросла до 20% річних, а строк кредитування продовжено до 01.10.2008 року (а.с. 14-16).

Факт отримання боржником коштів та порушення зобовязань щодо їх повернення стверджується рішенням господарського суду Вінницької області від 18.08.2011 року у справі №16/40/2011/5003 (а.с. 30-35)

Разом із тим, з метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №0014/07/20-К, між позивачем та ПАТ «СП» Бершадське» укладено договір застави від 04.04.2007 року №0014/07/20-К (а.с. 17-19).

Відповідно до п.1.2 Договору застави предметом застави є комбайн кормозбиральний марки (моделі) «CLAAS JAGUR 695 SL», 1991 року випуску, заводський номер 18900693, що належить на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серія АБ №000167 від 02.06.2006 року СВАТ «Бершадське».

Згідно із п.1.4 Договору застави ринкова вартість предмету застави за домовленістю сторін становить 116579 грн.

Також, з метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №0014/07/20-К, між позивачем та ПАТ «СП» Бершадське» укладено іпотечний договір від 04.04.2007 року №0014/07/20-К (а.с. 21-24), відповідно до п.1.2 якого предметом іпотеки є комплекс будівель та споруд, що знаходяться за адресою: Вінницька область, Бершадський район, с. Устя, вул. Радгоспна, буд.9, загальною площею 10109,4 кв.м., що належить СВАТ «Бершадське».

Відповідно до п.1.3 Договору іпотеки заставна вартість предмету іпотеки за домовленістю сторін становить 554298 грн.

У звязку із невиконанням ПСП «Еліта» своїх зобовязань, передбачених кредитним договором від 04.04.2007 року №0014/07/20-К, Банком було вжито заходів щодо стягнення кредиторської заборгованості в примусовому порядку, шляхом вчинення виконавчих написів, зокрема:

- вчинено виконавчий напис приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 27 березня 2009 року за реєстровим номером 459 про звернення стягнення на комбайн кормозбиральний марки (моделі) «CLAAS JAGUR 695 SL», 1991 року випуску, заводський номер 18900693, що належить на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серія АБ №000167 від 02.06.2006 року СВАТ «Бершадське». За рахунок коштів отриманих від реалізації задовольнити вимоги ПАТ «Банк Форум» на загальну суму 686530,37 грн;

- вчинено виконавчий напис приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 27 березня 2009 року за реєстровим номером 458 про звернення стягнення на комплекс будівель та споруд що знаходяться за адресою: Вінницька область, Бершадський район, с. Устя, вул. Радгоспна, буд.9, загальною площею 10109,4 кв.м., що належить СВАТ «Бершадське». За рахунок коштів отриманих від реалізації задовольнити вимоги ПАТ «Банк Форум» на загальну суму 686530,37 грн.

Таким чином, позивач, посилаючись на договори застави та іпотеки, вважає правомірним заявити до відповідача як до майнового поручителя кредиторські вимоги для їх включення у проміжний ліквідаційний баланс.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється, зокрема, в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно із ч.1 ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців

Згідно з ч.3 ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Частиною 6 ст. 105 Цивільного кодексу України визначено, що кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до ч.8 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Частина 3 статті 112 ЦК України передбачає, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Окрім того, частиною першою названої статті визначається черговість задоволення вимог кредиторів.

Як встановлено розглядом справи, позивач, використовуючи надане йому ст.105 ЦК України право, звернувся до ліквідаційної комісії відповідача у встановлений нею строк для предявлення кредиторських вимог. Проте, отримав відповідь про відмову у їх задоволенні з мотивів, що викладені у повідомленні про результати розгляду заяви з вимогами кредитора.

Відтак, на думку суду, у позивача наявні правові підстави для звернення до суду із відповідним позовом за захистом свого порушеного права, оскільки відповідач відповідно до згаданих вище договорів іпотеки та застави є майновим поручителем боржника ПСП «Еліта».

Утім, судом також встановлено, що 22.12.2011 р. ухвалою господарського суду Вінницької області за заявою державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" порушено провадження у справі №10/64/2011/5003 про визнання банкрутом приватного сільськогосподарського підприємства "Еліта".

12.04.2012 р. в газеті "Урядовий кур'єр" № 67 опубліковано оголошення про порушення провадження про банкрутство ПСП "Еліта".

15.01.2013 р. ухвалою господарського суду Вінницької області, яка набрала законної сили, затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство №10/64/2011/5003 відносно ПСП "Еліта".

28.01.2015 р. ухвалою у справі про банкрутство № 10/64/2011/5003, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 р. та постановою Вищого господарського суду України від 26.05.2015р., затверджено мирову угоду та припинено провадження у справі.

Відповідно до умов мирової угоди вимоги позивача як конкурсного кредитора, у тому числі вимоги щодо погашення заборгованості за кредитним договором від 04.04.2007 року №0014/07/20-К, були включені до реєстру вимог кредиторів.

Так, згідно із п.3.1.2 мирової угоди за рахунок поточної діяльності гасяться вимоги 4-ої черги на загальну суму 810734,17 грн, у тому рахунку кредиторські вимоги ПАТ «Банк Форум» на загальну суму основного боргу в сумі 25612,55 грн. Кінцевий термін повернення коштів по мировій угоді 01.12.2017 року.

При цьому відповідно до п.3.1.3 мирової угоди залишок кредиторських вимог 4-ої черги прощений (списаний) кожному кредитору в повному обсязі на загальну суму 15403948,47 грн, в тому числі і залишок кредиторської заборгованості перед ПАТ «Банк Форум» на загальну суму 486638,26 грн основного боргу.

У розділі 4 мирової угоди, затвердженої господарським судом, зазначено, що з моменту набрання чинності цією мировою угодою, всі грошові зобов'язання боржника перед кредиторами, за якими зроблено розрахунки згідно з умовами мирової угоди, вважаються погашеними.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 204 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання може бути припинено за згодою сторін, зокрема угодою про заміну одного зобов'язання іншим між тими самими сторонами, якщо така заміна не суперечить обов'язковому акту, на підставі якого виникло попереднє зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Разом з тим, відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013 р., оскільки провадження в справі про банкрутство порушено до набрання чинності новою редакцією, відтак підлягає застосуванню саме попередня редакція), грошовим зобов'язанням у розумінні цього закону є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Відповідно до статей 35, 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. ОСОБА_5 угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. ОСОБА_5 угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг. Одностороння відмова від мирової угоди не допускається. ОСОБА_5 угода має містити положення про: розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини. Крім цього, мирова угода може містити умови про: виконання зобов'язань боржника третіми особами; обмін вимог кредиторів на активи боржника або його корпоративні права; задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону.

Одночасно, згідно з ч. 5 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013 р.) з дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди.

Норми цієї статті розповсюджуються також на строки погашення заборгованості.

Відповідно до ч. 8 ст. 39 Закону встановлено у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги в обсязі, передбаченому цією мировою угодою.

Отже, порядок проведення розрахунків боржника з кредитором був врегульований шляхом укладання мирової угоди, затвердженої судом, відповідно до якої, кредитори надають боржнику відстрочку щодо виконання зобов'язань до 01.12.2017 р.

Згідно із пунктом 15 статі 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013 р.) після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника відповідно до ст. 14 Закону.

Стаття 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013 р.) встановлює, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

До вимог кредиторів, які повинні заявлятися у справі про банкрутство, вказаний закон відносить і безспірні вимоги кредиторів, тобто ті, які підтвердженні виконавчими документами, тому наявність судового рішення про задоволення грошових вимог не звільняє кредитора від обов'язку заявити їх в порядку ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013 р.).

Таким чином, у справі про банкрутство вимоги кредиторів є погашеними внаслідок оплати боргу; обміну вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права; прощення; новації (укладання мирової угоди у справі про банкрутство), а також застосування граничного строку для подання заяви з вимогами до боржника, встановленого ч. 2 ст. 14, ч. 5 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013 р.).

Отже, з моменту затвердження 28 січня 2015 року мирової угоди господарським судом відбулась новація основного зобовязання, припинилось первісне зобовязання боржника ПСП «Еліта» перед кредитором ПАТ «Банк Форум» щодо сплати суми боргу по кредитному договору від 04.04.2007 року №0014/07/20-К. Аналогічна позиція була викладена в постанові ВСУ від 10 листопада 2009 року у справі № 11-5-09(6/50-08(33/83-08)) за позовом товариства Укркомплектсервіс до відкритого акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат про стягнення 308224, 20 грн. та в постанові ВСУ від 30.03.2010р. у справі №27/269-08 за позовом приватного підприємства "Аллонж" до відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

При цьому з припиненням первісного зобовязання повязано правило про те, що новація припиняє і дію додаткових зобовязань щодо нього (ч. 4 ст. 604 ЦК України).

Окрім того, з системного аналізу положень ч.5 ст.3, ст.17 Закону України «Про іпотеку» та ч.3 ст.3, ст. 28 Закону України «Про заставу» слідує, що іпотека і застава як види забезпечення виконання зобовязань мають похідний характер від основного (забезпечуваного) зобовязання, тому є дійсними до моменту припинення основного зобовязання. Тобто підставою для їх припинення є припинення забезпечуваного ними зобовязання.

З огляду на те, що судом під час розгляду справи встановлено факт припинення основного зобовязання між ПАТ «Банк Форум» та боржником ПСП «Еліта» за кредитним договором від 04.04.2007 року №0014/07/20-К в силу укладення мирової угоди у справі про банкрутство, припиненими з моменту її затвердження (28.01.2015 року) є іпотека та застава, договори з яких укладалися з метою забезпечення виконання основного зобовязання за кредитним договором.

Таким чином, з моменту припинення поруки і застави відповідач ПАТ «СП «Бершадське» не являється майновим поручителем ПСП «Еліта», а відтак предявлені до нього позивачем кредиторські вимоги не містять під собою будь-яких правових підстав, в результаті чого позовні вимоги підлягають відхиленню.

За таких обставин, в задоволенні позову слід відмовити.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обставини, викладені в позовній заяві, позивачем в силу вимог стст.33, 34 ГПК не доведено, сукупності необхідних доказів на підтвердження вимог не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити в позові, із заявлених у ньому підстав.

У зв'язку з відмовою в позові та у звязку із тим, що позивач на момент подання позову був звільнений від сплати судового збору, останній не підлягає стягненню в дохід бюджету відповідно до вимог ч. 3 ст. 49 ГПК України, з огляду на наступне.

В силу вимог ч.3 ст. 5 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обовязків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Отже, загальним, таким, що поширюється на всі акти цивільного законодавства, є правило, відповідно до якого новий акт цивільного законодавства застосовується до тих прав та обовязків, що виникли після набрання ним чинності, і до тих юридичних фактів, що настали після набрання чинності таким актом. Тобто, усі ті юридичні наслідки, які відповідно до юридичних фактів, що відбулися в минулому, вже настали, за загальним правилом, зберігають свою силу. Натомість усі юридичні факти, що виникли після набрання чинності но вим актом, підпадають під його дію.

З матеріалів справи видно, що позивач на момент звернення (17.08.2015 року) до суду відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції до 01.09.2015 року) був звільнений від сплати судового збору, проте на момент винесення рішення стаття 5 названого Закону в редакції після 01.09.2015 року підстав для звільнення позивача від сплати судового збору не містила. Однак, враховуючи, що юридичний факт мав місце до 01.09.2015 року і при поданні позову позивач був звільнений від сплати судового збору, при розподілі господарських витрат суд враховує положення Закону України «Про судовий збір» в редакції чинній до 01.09.2015 року, згідно із п.22 ч.1 ст.5 якого від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, повязаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Керуючись ст.ст.32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 08 вересня 2015 р.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Котовського, буд. 1, с. Війтівці, Бершадський район, Вінницька область, 24412)