Вирок № 49958011, 02.07.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/11611/15-к

1-кп/755/708/15

В И Р О К

іменем України

"02" липня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Сазонової М.Г.

при секретарі Бурячеку О.В.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Вигівського М.І.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 32014100040000095 від 22 вересня 2014 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Донецьк, громадянки України, з середньою освітою, не працює, зареєстрована АДРЕСА_2, раніше не судима,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно висунутого обвинувачення, та відповідно до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ТОВ «КЕЖО» (код за ЄДРПОУ 38807667) зареєстровано по вул. Микільсько-Слобідська, 2 - Б в м. Києві. Єдиним учасником ТОВ «КЕЖО» є ОСОБА_2

Однак, незважаючи на те, що вказане підприємство зареєстроване в державних органах влади як суб»єкт підприємницької діяльності - юридична особа, ОСОБА_2, вчинила пособницькі дії у вчиненні кримінального правопорушення, прийнявши участь у реєстрації ТОВ «КЕЖО» не з метою здійснення господарської діяльності, пов»язаної з продажем товарів виконанням робіт чи наданням послуг, як передбачено статутом вказаного підприємства, а з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених досудовим розслідуванням осіб, з корисливих спонукань.

Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_2, в липні 2013 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, не маючи наміру займатися діяльністю підприємства, пов»язаною з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, діючи з корисливих спонукань погодилась на пропозицію невстановлених досудовим розслідуванням осіб, за грошову винагороду зареєструвати на своє ім»я ТОВ «КЕЖО», освідомлюючи при цьому, що вказане товариство створюється з метою прикриття незаконної діяльності.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2, з метою реєстрації ТОВ «КЕЖО» для прикриття незаконної діяльності, підробила у установчі документи, з метою створення ТОВ «КЕЖО», а саме приблизно в липні 2013 року, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, виготовила статут ТОВ «КЕЖО» та протокол №1 загальних зборів учасників ТОВ «КЕЖО» від 25 липня 2013 року, необхідні для державної перереєстрації: на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи - ТОВ «КЕЖО» від 30.07.2013 року.

В свою чергу ОСОБА_2, діючи відповідно до вказівок невстановлених досудовим розслідуванням осіб, з корсливих спонукань, усвідомлюючи, що зареєстрований на її прізвище суб»єкт підприємницької діяльності, буде використовуватись невстановленими досудовим розслідуванням особами для прикриття незаконної діяльності та бажаючи досягнення цієї мети, підписала попередньо виготовлені статут ТОВ «КЕЖО», згідно якого вона виступила одноособовим учасником цього товариства та протокол зборів учасників ТОВ «КЕЖО» від 25 липня 2013 року.

Згідно висновку експерта № 286/тдд від 27 травня 2015 року, підпис в графі «Перепеличенко Аліса Дмитрівна» на 13 аркуші в статуті ТОВ «КЕЖО» 2013 року виконаний ОСОБА_2 та підпис в графі «ОСОБА_2» в правому нижньому куті на протоколі №1 Загальних зборів учасників ТОВ «КЕЖО» від 25 липня 2013 року виконаний ОСОБА_2.

Відразу після підписання статуту ТОВ «КЕЖО» та інших документів, що надають право на здійснення державної реєстрації даного товариства, ОСОБА_2, передала їх невстановленим досудовим розслідуванням особам. Останні, отримавши вказані документи, діючи умисно, протиправно, забезпечили їх подання до Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації для здійснення державної реєстрації даного суб»єкту підприємницької діяльності.

Підписання ОСОБА_2, статуту ТОВ «КЕЖО» та інших вказаних вище документів надало юридичні підстави державному реєстратору Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, провести державну реєстрацію установчих документів ТОВ «КЕЖО», як суб»єкта підприємницької діяльності - юридичну особу у формі товариства з обмеженою відповідальністю за ідентифікаційним кодом 38807667.

Реєстрація ТОВ «КЕЖО» в органах державної влади, отримання необхідних реквізитів юридичної особи - назви, юридичної адреси, даних службової особи товариства та інших, надало можливість невстановленим досудовим розслідуванням особам під виглядом зовні законної діяльності, здійснювати незаконні фінансові операції, шляхом здійснення безтоварних господарських операцій, тим самим сприяти службовим особам підприємств- фактичних платників податку на додану вартість в ухиленні від сплати податків до державного бюджету.

Діяльність ОСОБА_2, яка діючи спільно з невстановленими досудовим розслідуванням особами, зареєструвала на своє ім»я юридичну особу - ТОВ «КЕЖО», здійснювалась у порушення законодавчих актів України, що регулюють діяльність суб»єктів підприємництва, а саме: пункту 3 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16 липня 1999 року, згідно якого власник або уповноважена ним службова особа підприємства повинні організувати бухгалтерськй облік на підприємстві та забезпечити фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних доментах; - пункту 16.1. 4 статті 16 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року, згідно якого, платник податків зобов»язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Вищевказані пособницькі дії ОСОБА_2, направлені на створення суб»єкта підприємницької діяльності, не були пов»язані з наміром останньої в подальшому, після реєстрації підприємства, здійснювати ведення його фінансово-господарської діяльності, відповідно до реєстраційних та установчих документів ТОВ «КЕЖО», а також вимог законодавства.

Крім того, ОСОБА_2, приблизно у липні 2013 року, з корисливих спонукань, керуючись єдиним умислом, підробила установчі документи, з метою створення ТОВ «КЕЖО», а саме приблизно в липні 2013 року, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, виготовила статут ТОВ «КЕЖО», а також протокол №1 загальних зборів учасників ТОВ «КЕЖО» від 25 липня 2013 року, необхідні для державної перереєстрації: на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи - ТОВ «КЕЖО» від 30 липня 2013 року.

Так, реалізуючи злочинний намір, ОСОБА_2, заздалегідь усвідомлюючи, що реєструє на своє прізвище суб»єкт підприємницької діяльності ТОВ «КЕЖО», не маючи наміру займатися діяльністю підприємства, пов»язаною з виробництвом товарів, виконанням робіт та наданням послуг, діючи з корисливих спонукань, підписала статут ТОВ «КЕЖО», згідно якого вона виступила засновником і одноособовим власником цього товариства та який містить завідомо неправдиві відомості, а саме: предмет та цілі діяльності товариства, зовнішньоекономічну діяльність товарситва, майно товариства та його фонди, права товариства, управління товариством, права та обов»язки учасників тощо, та протокол №1 загальних зборів учасників ТОВ «КЕЖО» від 25 липня 2013 року.

Згідно висновку експерта № 286/тдд від 27 травня 2015 року, підпис в графі «Перепеличенко Аліса Дмитрівна» на 13 аркуші в статуті ТОВ «КЕЖО» 2013 року виконаний ОСОБА_2 та підпис в графі «ОСОБА_2» в правому нижньому куті на протоколі №1 Загальних зборів учасників ТОВ «КЕЖО» від 25 липня 2013 року виконаний ОСОБА_2.

Підроблення ОСОБА_2 офіційного документу - статуту ТОВ «КЕЖО» 2013 року та протоколу №1 Загальних зборів часників ТОВ «КЕЖО» від 25 липня 2013 року, надало юридичні підстави державному реєстратору відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дніпровського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, 30 липня 2013 року провести державну реєстрацію ТОВ «КЕЖО», як суб»єкта підприємницької діяльності - юридичну особу у формі товариства з обмеженою відповідальністю за ідентифікаційним кодом 38807667.

Дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України, як пособництво у фіктивному підприємництві, тобто створенні суб»єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, а також за ч. 1 ст. 358 КК України, як підроблення іншого офіційного документа, який посвідчується особою, яка має право посвідчувати такі документи і який надає права, з метою його використання іншою особою.

05 червня 2015 року між старшим прокурором прокуратури Дніпровського району м. Києва Багрієнком Романом Олександровичем, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченою ОСОБА_2, за погодженням із її захисником ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачена ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 КК України, обвинувачений ОСОБА_2 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даних злочинів. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 має понести за вчиненні злочини з урахуванням положень ст. 70 КК України, а саме у виді 1 року обмеження волі із застосуванням положень ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачена ОСОБА_2 в судовому засіданні також просила затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 КК України, за обставин, як вони викладені в обвинувальному акті.

Захисник ОСОБА_1 не заперечував проти затвердження вказаної угоди.

Таким чином, суд вважає, що обставини вчинення ОСОБА_2 злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 КК України, знайшли своє об'єктивне підтвердження під час підготовчого судового засідання.

Злочини, передбачені ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 КК України, згідно із ст. 12 КК України є злочинами невеликої тяжкості, від яких в даному випадку потерпілих немає.

Суд шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винною, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, даних про його особу, обставин, що пом'якшують покарання.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.

Речові докази та цивільний позов у справі відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374 та 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 05 червня 2015 року між старшим прокурором прокуратури Дніпровського району м. Києва Багрієнком Романом Олександровичем та обвинуваченою ОСОБА_2, за погодженням із її захисником ОСОБА_1 про визнання винуватості.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України, ч. 1 ст. 358 КК України, та призначити покарання:

-за ч. 1 ст. 205 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 8500 гривень ;

-за ч. 1 ст. 358 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ч. 2 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на проведення почеркознавчої експертизи в сумі 923 грн. 30 коп. на користь держави.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, у разі не подачі на нього апеляції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя