Рішення № 49953546, 07.09.2015, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/834/15

Єдиний унікальний № 742/1913/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2015 року

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Бездідька В.М.,

при секретарі Карпенко В.О.,

за участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки, розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 третя особа приватний нотаріус Прилуцького міського нотаріального округу ОСОБА_8, про визнання удаваним договору купівлі-продажу будинку в частині покупця та визнання права власності на будинок,

в с т а н о в и в:

20 травня 2015 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу будинку удаваним у частині покупця, визнання їх покупцями будинку, визнання за ними права власності на будинок.

ОСОБА_5 як свідок зазначила, що 8 лютого 2007 року з чоловіком за власні кошти придбали житловий будинок № 211 по вул. Шевченка, у м. Прилуки, Чернігівської області.

За домовленістю з донькою, ОСОБА_6, будинок був оформлений на неї, за умови догляду за батьками в майбутньому.

Починаючи з 2014 року в правовідносини, що склалися між ними втрутився ОСОБА_7, який заявив своє право на частину будинку.

Оскільки розірвання шлюбу, між ним та ОСОБА_6 не було до оформленим, будинок був визнаний обєктом спільної сумісної власності подружжя. Разом з тим, ОСОБА_9 не брав участі в купівлі будинку.

Фактичними покупцями в рівних частках є ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Враховуючи, що їх інтереси було порушено в 2014 році, коли ОСОБА_7 визнав право на частину будинку, строк позовної давності заявленої вимоги не є пропущеним. З підстав ст. 235 Цивільного кодексу України просила позов задовольнити.

ОСОБА_6 позов визнала повністю. Підтвердила обставини наведені позивачами по справі. Як свідок пояснила, що не мала коштів для придбання будинку, але за домовленістю з батьками він був оформлений на неї. Купляли його батьки, які зберігали кошти в сестри ОСОБА_10 Просила задовольнити вимоги у повному обсязі.

ОСОБА_9 просив відмовити у задоволенні позову, через його необґрунтованість. Пояснив, що рішенням суду від 27.10 2014 року оспорюваний будинок визнаний обєктом спільної сумісної власності подружжя. Оформляючи договір купівлі продажу нотаріус відбирала його згоду. Частково визнав вимогу про удаваність правочину. Пояснив, що фактично будинок був куплений ним та позивачами по справі в рівних частках. Спільні кошти зберігалися в ОСОБА_10 ОСОБА_6 не мала грошей для купівлі будинку. Він оплатив половину вартості з власних коштів, зароблених неофіційно. У подальшому він особисто робив капітальний ремонт будинку вкладаючи зароблені кошти. Просить суд відмовити в позові повністю.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що за будинок розраховувалась ОСОБА_10

Свідок ОСОБА_10 показала, що гроші на будинок зберігалися в неї. Їх давала ОСОБА_5 ОСОБА_10 розраховувалась за договором купівлі-продажу.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Згідно п. 25 ППВСУ № 9 від 06.11.2009 року за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин.

З пояснень усіх учасників процессу суд встановив, що ОСОБА_6 не являлась покупцем будинку, однак він був на неї оформлений.

Враховуючи відносини, які склались між сторонами відносно придбання будинку № 211, а саме факт відсутності коштів у ОСОБА_6, її домовленість з батьками щодо будинку, те, що по договору фактично розраховувалась ОСОБА_10, у якої накопичувались кошти до яких ОСОБА_6 не має відношення, враховуючи пояснення ОСОБА_7, про те що позивачка не мала коштів на придбання будинку, суд приходить до висновку про удаваність договору купівлі-подажу від 8 лютого 2007 року будинку № 211 по вул. Шевченка у м. Прилуки в частині покупця.

З пояснень ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10, які узгоджуються з довідками про доходи та довідкою про існування особистого господарства (а.с. 11-15) суд встановив, що оспорюваний будинок придбаний за спільні кошти позивачів по справі.

ОСОБА_7 не спростував цих доказів і не довів, що приймав участь у купівлі будинку.

Як передбачено ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З урахуванням встановлених по справі фактичних обставин, суд вважає, що твердження позивачів щодо строків давності заявленої вимоги заслуговують на увагу.

Вимоги про визнання права власності на будинок не можуть бути задоволені з огляду на те, що таке право визнано рішенням суду від 06.07.2015 року.

Підсумовуючи наведене вище, суд приходить до висновку про задоволення вимог про визнання правочину удаваним в частині покупця і про відмову у задоволенні в частині визнання права власності на будинок.

Керуючись ст. 235 ЦК України, ст.ст. 213-218 ЦПК України,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 третя особа приватний нотаріус Прилуцького міського нотаріального округу ОСОБА_8, про визнання удаваним договору купівлі-продажу будинку в частині покупця, та визнання права власності на будинок задовольнити частково.

Договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями № 211, по вул. Шевченка у м. Прилуки Чернігівської області в частині покупця, якими є ОСОБА_4 та ОСОБА_5, визнати удаваним.

В решті відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом десяти днівз дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий суддя В.М. Бездідько