Ухвала суду № 49950826, 04.09.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 22/ц/791/2437/2013 Головуючий у 1-ій інстанці:Францішко Ю.В.

Категорія: 46 Доповідач: Базіль Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року вересня місяця 04 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Базіль Л.В.

Суддів: Прокопчук Л.П.

Стародубець М.П.

при секретарі: Шевардіній К.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 29 квітня 2013 року ухваленого у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на ? частину спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання права власності на ? частину спільного майна подружжя, посилаючись на те, що вона з 2006 року проживала з відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу, а з 02 жовтня 2008 року в зареєстрованому шлюбі, який за рішенням суду в листопаді 2012 року розірвано.

За час спільного проживання вони збудували магазин, що розташований за адресою АДРЕСА_1, право власності на який за рішенням Голопристанського районного суду від 03 грудня 2010 року визнано за відповідачем та 27.12.2010 року зареєстровано в органах БТІ.

Крім цього ними була придбана побутова техніка та меблі, а саме: комп'ютер, кондиціонер, плита, водонагрівач, витяжка, мікрохвильова піч, холодильник, кухонна стінка, комп'ютерний стіл, диван - ліжко.

Оскільки відповідач не визнає її права власності на зазначене майно, позивач просила суд визнати за нею право власності на ? частину магазину, що розташований в АДРЕСА_1 та право власності на ? частину рухомого майна, а саме комп'ютер, кондиціонер, плита, водонагрівач, витяжка, мікрохвильова піч, холодильник, кухонна стінка, комп'ютерний стіл, диван - ліжко.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 29.04.2013 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на ? частину магазину, розташованого за адресою АДРЕСА_1. Вирішено питання розподілу судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду в частині визнання за ОСОБА_4 права власності на ? частину магазину скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити їй в задоволенні цих позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Зазначалось, що будівництво магазину розпочато було до укладення шлюбу з позивачкою та за власні кошти відповідача, отримані ним від вирощування сільгосппродукції на земельних ділянках, які належать йому на праві приватної власності, а тому на думку апелянта магазин є його особистою власністю і не може бути поділений між подружжям.

Крім того, зазначалось, що судом безпідставно стягнуто з відповідача витрати на правову допомогу, оскільки позивачем надано угоду про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_5, який участі у справі не приймав.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання права власності на ? частину спільного майна подружжя, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в період шлюбу збудовано та набуто право власності на магазин, розташований по АДРЕСА_1, то в силу ст.60 Сімейного Кодексу України в подружжя виникла спільна сумісна власність, тобто право позивачки на ? частину магазину.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Відповідно до положень ст.60 Сімейного Кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому 02 жовтня 2008 року Олексіївською сільською радою шлюбі, який за рішенням суду в листопаді 2012 року розірвано.

Згідно із рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 03 грудня 2010 року за ОСОБА_3 було визнано право власності на магазин, площею 74,7 кв.м, який розташований по АДРЕСА_1 Рішення набрало чинності.

Згідно витягу про реєстрацію прав 27.12.2010 року ОСОБА_3 зареєстрував своє право власності на магазин за адресою АДРЕСА_1

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вирішуючи спір повно та всебічно з'ясував обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень та встановивши, що відповідач в період шлюбу з позивачкою збудував та зареєстрував своє право власності у визначеному законом порядку на магазин за адресою АДРЕСА_1 дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначений магазин є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а отже правомірно визнав за позивачкою право власності на ? частину магазину.

Доводи апеляційної скарги про те, що будівництво магазину було розпочато відповідачем до укладення шлюбу з позивачкою та за власні кошти відповідача, отримані ним від вирощування сільгосппродукції на земельних ділянках, які належать йому на праві приватної власності не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.

Колегія суддів не приймає до уваги і доводи апеляційної скарги про те, що судом безпідставно стягнуто з відповідача витрати на правову допомогу через те, що адвокат ОСОБА_5 з яким укладена угода про надання правової допомоги, участі у справі не приймав, оскільки правова допомога згідно укладеної угоди здійснювалася не тільки на стадіях судового розгляду справи, а й на стадії підготовки матеріалів позовної заяви.

Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 29 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: