Вирок № 49947927, 09.09.2015, Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2015 року Справа № 608/1553/15-к

Номер провадження1-кп/608/146/2015

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Коломієць Н. З.

з участю секретаря Смаглій О. Р.,

прокурора Кривка Н. І.,

потерпілої ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові кримінальне провадження № 12014210190000314, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 21 червня 2014 року, за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, червня місяця, 02 числа, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, військовозобовязаного, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, судимого: 28 серпня 1998 року Кельменецьким районним судом Чернівецької області за ч. 2 ст. 206 КК України ( в редакції 1960 року) до 1 року позбавлення волі; 16 квітня 2002 року Ленінським районним судом міста Чернівці за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 25 червня 2002 року вказаний вирок суду було змінено в частині призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України - один рік позбавлення волі; постановою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 18 липня 2005 року кримінальну справу за ч. 1 ст. 309 КК України закрито за п. «б» ст. 1 Закону України «Про амністію»; 03 листопада 2008 року Кельменецьким районним судом Чернівецької області за ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 345, ч. 2 ст. 345, ст. 70 КК України до 1 року 10 місяців обмеження волі, обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 124 Кримінального кодексу України, -

В С Т А Н О ВИ В:

19 червня 2014 року біля 17 години, ОСОБА_3, перебуваючи на кухні будинку, що розташований по вул. Костельна Гура, 29А гміни Нова-Суха Мазовецького воєводства ОСОБА_4, під час гри в карти з ОСОБА_5, вступив із ним в конфлікт. Під час цього конфлікту, ОСОБА_5 схопив ножа, який знаходився на столі та, намагаючись нанести удар лезом ножа по тілу ОСОБА_3, наніс йому удар руківям даного ножа в голову, внаслідок чого спричинив йому фізичну біль. ОСОБА_3, враховуючи поведінку ОСОБА_5, спрямованість його умислу, інтенсивність і характер його дій, які надали підстави реально сприймати з боку ОСОБА_5 загрозу своєму життю і здоровю, проте, внаслідок хвилювання та збудження, не співвіднісши в певній мірі свої майбутні дії з небезпекою загрозливого йому посягання, і маючи реальну можливість ефективно відбити суспільно небезпечне посягання іншим способом, із заподіянням нападаючому шкоди, необхідної і достатньої в конкретних обставинах для негайного відбиття і припинення посягання, у відповідь на дії ОСОБА_5, перевищуючи межі необхідної оборони, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, з метою припинення протиправних дій ОСОБА_5, наніс йому кистю правої руки два удари в живіт. Внаслідок завданих ударів, ОСОБА_5 втратив рівновагу, вдарився спиною об деревяну шафу, що знаходилась позаду нього та впав на підлогу, однак, своїх дій не припинив та, піднявшись з підлоги, тримаючи в руці ножа, став підходити до ОСОБА_3. Продовжуючи свої дії, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій у вигляді нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5, не маючи наміру на позбавлення життя ОСОБА_5, допустивши явну невідповідність способу та знарядь захисту, маючи реальну можливість запобігти продовженню конфлікту шляхом втечі, однак, помилково вважаючи, що крім нанесення тяжких тілесних ушкоджень інші способи будуть не дієвими, умисно наніс ОСОБА_5 удари руками в живіт та груди, виштовхуючи його на подвіря будинку, де наніс два удари ногами в живіт ОСОБА_5 та вирвав у нього з рук ножа, яким останній намагався нанести йому удар по тілу, чим заподіяв ОСОБА_5 тілесні ушкодження: закриту травму живота з розривом підшлункової залози, крововиливами в брижу тонкого кишечника та в лівий купол діафрагми, масивну за очеревинну гематому та гематому поперечного відділу товстого кишечника, надриви бриджі кишечника, шість синців на животі з крововиливами в підлягаючій підшкірно-жировій клітковині, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; закритий перелом десятого лівого ребра, два крововиливи в мякі тканини голови та крововилив в лівий скроневий мяз, два синці на обличчі, синець в ділянці правого плечового суглобу, синець на правому плечі, дванадцять синців на грудях, синець в ділянці передньо верхньої ості лівої клубової кістки та синець на лівому плечі, три садна в ділянці правого ліктьового суглобу та на правому передпліччі, три садна в ділянці ліктьового суглобу, садно на правому коліні та садно в ділянці правого гомілково стопного суглобу, закриту черепно мозкову травму із струсом головного мозку, забійні рани тімяної ділянки голови та обличчя, гематоми та розриви слизової оболонки рота, які відносяться до легких тілесних ушкоджень Смерть ОСОБА_5 наступила 10 липня 2014 року від закритої травми живота з ушкодженням підшлункової залози і бриджу кишечника, що ускладнилася внутрішньочеревною кровотечею внаслідок ерозивно-деструктивних змін підшлункової залози та призвела до масивної крововтрати.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю. Суду пояснив, що в минулому році був змушений поїхати на заробітки за кордон у звязку з важкою хворобою дружини. Він приїхав у ОСОБА_4 на роботу, де ОСОБА_5 працював вже з бригадою. Всі вони працювали нелегально. 19 червня 2014 року значна частина бригади поїхала передавати гроші додому, а він, ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишилися на місці. Він пішов в магазин, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розпивали спиртні напої вдома. Вони вживали спиртні напої вже десь протягом трьох днів. Коли він повернувся з магазину, то вони почали приставати до нього, вимагаючи горілки або грошей на її купівлю. Він їм відмовив, тоді ОСОБА_6 кинувся на нього з шваброю, він його відштовхнув. В цей час ОСОБА_5, схопивши ножа зі столу, почав наступати на нього, заступаючись за ОСОБА_6. Він відштовхнув ОСОБА_5 і той, вдарившись спиною об шафу з посудом впав на підлогу, а шафа впала на нього. Однак, ОСОБА_5, вибравшись з під шафи, знову почав наступати на нього з ножем. Він розмахував цим ножем, запитував, навіщо він вдарив ОСОБА_6. Він вдарив ОСОБА_5 правою рукою, стисненою в кулак, десь три-чотири рази в живіт, а потім виштовхав його на подвіря, де наніс ще ОСОБА_5 два удари в живіт ногами. Всі ці удари він наносив з метою самозахисту. У вчиненому щиро розкаюється, просить його суворо не карати. не обмежувати його волю, щоб він мав можливість відшкодувати потерпілій спричинену шкоду. Цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину визнає повністю.

Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_3 повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані в процесі досудового слідства і підтверджують його винність у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відмовившись від їх дослідження в ході судового розгляду.

Оскільки, фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового провадження, показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим фактичних обставин справи, не маючи сумнівів у добровільності його позиції, суд приходить до висновку, що у відповідності до ч. З ст. 349 КПК

України дослідження фактичних обставин справи слід обмежити допитом обвинуваченого та потерпілої, дослідженням даних у справі, що характеризують особу обвинуваченого.

Потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що по обставинах справи їй нічого не відомо. Однак, розповіла, що за пропозицією знайомого її батько ОСОБА_5 в минулому році поїхав на три місяці в ОСОБА_4 на заробітки, оскільки, в нього ще була дійсна віза на цей період. Він постійно дзвонив додому. І в день перед бідою також дзвонив до неї. 20 червня приїжджає автобус до їхнього будинку і водій виводить батька з автобуса. Батько був дуже побитий, одне око було синім, вибито чотири зуба. Він говорив, що не може встати. Вона зразу ж викликала медичну допомогу і тата забрали в лікарню, де вночі зробили операцію. Батько лежав три тижні в реанімації, надіялись, що він виживе, однак, почалися кровотечі і батько помер. За життя він говорив, що нічого не памятає, як все сталося. Памятав тільки, що прийшов до тями перед кордоном і водій сказав йому, щоб говорив прикордонникам, що впав з риштовки. Вона несла всі витрати по лікуванню батька. Батькові речі повернули з ОСОБА_4 десь через два тижні а також водій привіз його зарплату та господар передав сто доларів. При призначенні міри покарання обвинуваченому покладається на думку суду.

Таким чином, оцінивши в сукупності всі фактичні обставини справи, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, який слід кваліфікувати за ст. 124 Кримінального кодексу України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинених у разі перевищення меж необхідної оборони.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до статей 50, 65 Кримінального кодексу України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та вважає, що йому слід обрати міру покарання у виді обмеження волі.

При цьому суд враховує повне визнання вини обвинуваченим, щиросердечне каяття, та стан його здоровя - перебуває на диспансерному обліку в наркологічному кабінеті комунальної установи «Кельменецька ЦРЛ» з 2005 року. Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 286 від 21.05.2015 року та акту огляду спеціальної медичної комісії КУТОР «Тернопільського обласного наркологічного диспансеру» № 231 від 21.05.2015 року обвинувачений ОСОБА_3 виявляє ознаки розладів психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності, спроможний давати звіт своїм діям та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Суд вважає, що дане покарання є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

В строк відбуття покарання обвинуваченому слід зарахувати час перебування під вартою під час досудового розслідування з 22 квітня 2015 року по 13 серпня 2015 року з врахуванням вимог ст. 72 КК України, згідно яких: одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.

Захід забезпечення кримінального провадження, а саме: запобіжний захід у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_3 слід продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, тобто до 07 листопада 2015 року.

По справі заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 в користь держави в особі фінансового управління Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області 8350 грн. 77 коп. коштів, витрачених на лікування ОСОБА_5 Вказаний позов підлягає до задоволення згідно ст. 1206 Цивільного кодексу України. Відповідно до вказаної статті, особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоровя. що є у державній власності, у власності Автономної ОСОБА_4 Крим або територіальної бригади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету. Відповідно до інформації Чортківської центральної комунальної районної лікарні № 81 від 28.07.2015 року, потерпілий ОСОБА_5 знаходився на стаціонарному лікуванні цього закладу з 20.06.2014 року по 10.07. 2014 року. На лікування потерпілого ОСОБА_5 затрачено кошти в загальній сумі 8350 грн. 77 коп., які і підлягають стягненню з обвинуваченого.

Речових доказів по справі не має.

Витрат на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування не має.

Керуючись ч. 3 статті 349, статтями 369, 373, 374, п.1 ч. І ст.392, п.2 ч.2 ст.395 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

ЗАСУДИВ: І

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 124 Кримінального кодексу України і призначити покарання у виді 1 ( одного ) року 4 ( чотирьох ) місяців обмеження волі.

Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_3 час перебування під вартою з 22 квітня 2015 року по 13 серпня 2015 року з врахуванням вимог ст. 72 Кримінального кодексу України, згідно яких : одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без змін, строк домашнього арешту обвинуваченого продовжити на два місяці, тобто до 07 листопада 2015 року.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави в особі фінансового управління Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області м. Чортків, вул. Шевченка, 23 (розрахунковий рахунок 314115447000554 ГУДКСУ у Тернопільській області, код ЄДРПОУ 37938481 МФО 838012) 8350 ( вісім тисяч триста пятдесят ) гривень 77 копійок коштів, витрачених на лікування ОСОБА_5

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Чортківський районний суд.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Копія вірна

Суддя:/підпис/

Вирок набрав законної сили ___ року.

Оригінал вироку знаходиться в Чортківському районному суді Тернопільської області в матеріалах справи № 608 /1553/15 - к.

Суддя: Н. З. Коломієць

Копію вироку видано « » 2015 року

Секретар: