2/604/27/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2014 року Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого Сташківа Н.Б.
за участю:
секретаря судового засідання Стадніцької З.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Підволочиську питання про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватного підприємства «Будсервіс», третьої особи яка не заявляє самостійних вимог приватного нотаріуса Підволочиського нотаріального округу про визнання недійсним правочинів та поділ майна подружжя,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Підволочиського районного суду від 18 грудня 2013 року позовні вимоги позивача задоволено частково.
Залишено у власності відповідача ОСОБА_2 рухоме майно, а саме належний йому згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ТЕІ 108136 від 23 вересня 2004 року транспортний засіб марки ВАЗ 2120, 2003 року випуску, сірого кольору, н.з. 63027 ТІ, № кузова XTA 21120040184012, № двигуна 21120917916, вартістю 39565 гривень.
Стягнуто з відповідача по справі ОСОБА_2 в користь позивача ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі 19 782,50 гривень.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 22 січня 2014 року повернено справу у Підволочиський районний суд для усунення недоліків, а саме судом першої інстанції ухвалюючи рішення не проведено у відповідності до ч.1 ст. 88 ЦПК України розподіл судових витрат.
В судовому засіданні позивач по справі проти ухвалення додаткового рішення щодо розподілу у відповідності до ст.. 88 ЦПК України не заперечила.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, представник приватного підприємства «Будсервіс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Підволочиського нотаріального округу, будучи належними чином повідомленими про час та місце розгляду питання про ухвалення додаткового рішення в судове засідання не зявились, про причину неявки не повідомили, тому у відповідності до ч. 3 ст. 220 ЦПК України питання про ухвалення додаткового рішення слід ухвалити у їх відсутності.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що слід ухвалити додаткове судове рішення, в якому вирішити питання про розподіл судових витрат, оскільки :
Відповідно до п.4 ч.1ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Як убачається із резолютивної частини судового рішення від 18 грудня 2013 року зазначений спір вирішено по суті, проте при його ухвалені судом не вирішено питання про розподіл судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до квитанції № 88 ^^ 2000 від 25 грудня 2012 року ОСОБА_1 сплачено та документально підтверджено судові витрати на загальну суму 3219 грн.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно Закону України «Про судовий збір», що діяв на час ухвалення вказаного судового рішення ставка судового збору із позовних заяв майнового характеру становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати. Виходячи з того, що розмір мінімальної заробітної плати складав 1218 гривень, то мінімальний розмір судового збору становить 243,60 грн.
Таким чином понесені позивачем судові витрати повинні бути стягнуті в її користь з відповідача ОСОБА_2 лише пропорційно до задоволених позовних , а саме необхідно стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 243,60 грн. сплаченого нею та документально підтвердженого судового збору.
Керуючись ст.ст. 220, 294, п. 4 ст. 295 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
Доповнити резолютивну частину рішення Підволочиського районного суду від 18 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватного підприємства «Будсервіс», третьої особи яка не заявляє самостійних вимог приватного нотаріуса Підволочиського нотаріального округу про визнання недійсним правочинів та поділ майна подружжя, а саме :
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 оплачені нею та документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 243,60 грн.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Головуючий
Судове рішення № 49947218, Підволочиський районний суд Тернопільської області було прийнято 13.02.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 1912/1813/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: