Рішення № 49942626, 08.09.2015, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1778/15-ц

Номер провадження 2/573/497/15

РІШЕННЯ

іменем України

08 вересня 2015 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді: Кліщ О.В.

при секретарі: Терещенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кальченківської сільської ради Білопільського району Сумської області, третіх осіб: Білопільської районної державної нотаріальної контори, Відділу Державного земельного агенства у Білопільському районі Сумської області, - про визнання права власності у порядку спадкування за законом,-

В С ТА Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовною заявою про визнання права власності у порядку спадкування за законом, мотивуючи позовні вимоги тим, що вона, ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_2) ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2.

До одруження її прізвище було ОСОБА_2. В звязку з укладенням шлюбу 07.08.2004 року з ОСОБА_4 вона взяла прізвище чоловіка- Нікончук, на підтвердження чого приєднала копію свідоцтва про одруження.

Батьки позивачки: ОСОБА_2 і ОСОБА_5, який помер 01.01.2005 року, на підтвердження чого позивачка приєднала копію свідоцтва про смерть ОСОБА_5

Позивачка вказує, що батьками її батька та дядька, а її рідним дідусем і рідною бабусею по лінії батька були ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ща стверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133,135 Сімейного кодексу України № 00014310396 від 20 серпня 2014 року.

Що у її батька був рідний брат, а її дядько, ОСОБА_8, що стверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133,135 Сімейного кодексу України № 00014340968 від 20 вересня 2014 року.

Брат її батька, а її рідний дядько, ОСОБА_9 мав у власності земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в сільськогосподарському акціонерно-пайовому товаристві закритого типу «Кальченківське» розміром 4,14 умовних кадастрових га без визначення меж цієї частки в натурі, посвідчену сертифікатом серії СМ № 004206, наданим на підставі рішення Білопільської РДА від 05.04.1996 року № 106, зареєстрованому 09.04.1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за номером 95.

14 квітня 1997 року рідний брат батька позивачки, а рідний дядько позивачки, ОСОБА_9, помер, про що 14.04.1997 року складено відповідний актовий запис за № 08. Даний факт стверджується свідоцтвом про смерть серії 1-БП № 223483, виданим повторно 20 серпня 2014 року відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білопільського районного управління юстиції.

Внаслідок смерті рідного дядька позивачки ОСОБА_9, відкрилася спадщина на його майно в тому числі на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в сільськогосподарському акціонерно-пайовому товаристві закритого типу «Кальченківське» розміром 4,14 умовних кадастрових га без визначення меж цієї частки в натурі, посвідчену сертифікатом серії СМ № 004206, наданим на підставі рішення Білопільської РДА від 05.04.1996 року № 106, зареєстрованому 09.04.1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за номером 95.

На час смерті дядька позивачки, ОСОБА_9, живими були його батьки, а дід та бабка позивачки - ОСОБА_6 та ОСОБА_7. ОСОБА_10 довідки Кальченківської сільської ради спадщину ОСОБА_9 прийняла ОСОБА_7

23 лютого 2004 року померла ОСОБА_7, на підтвердження чого позивачка приєднала копію свідоцтва про смерть серії 1-БП № 223482, виданого повторно 20 серпня 2014 року відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білопільського районного управління юстиції.

На час смерті ОСОБА_7 живим був її син, а батько позивачки- Ручка ОСОБА_11, який постійно проживав з ОСОБА_7 в с.Воронине Кальченківської ільської ради, а після смерті ОСОБА_7 відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України фактично прийняв її спадщину, розпорядився предметами домашнього вжитку та особистими речами померлої та фактично прийняв її спадщину, але юридично не оформив.

1 січня 2005 року батько позивачки, ОСОБА_5, помер, про що 05.01.2005 року в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 01, на підтвердження чого позивачка приєднала копію свідоцтва про смерть серії 1-БП № 092043, виданого 16.12.2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Білопільського районного управління юстиції.

Позивачка вказує, що вона в установленому діючим законодавством порядку оформила власну спадщину батька, про що державним нотаріусом Білопільської державної нотаріальної контори їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 13 вересня 2011 року.

Але на даний час позивачка не оформила спадщину батька, яку батько успадкував від своєї мами, а бабусі позивачки- Ручка ОСОБА_12, зокрема успадковану бабою від її сина, а дядька позивачки ОСОБА_9 земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в сільськогосподарському акціонерно-пайовому товаристві закритого типу «Кальченківське» розміром 4,14 умовних кадастрових га без визначення меж цієї частки в натурі, посвідчену сертифікатом серії СМ № 004206, наданим їй на підставі рішення Білопільської РДА від 05.04.1996 року № 106, зареєстрованим 09.04.1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за номером 95.

Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 30 квітня 2015 року встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_7, яка померла 23 лютого 2004 року, являється матірю ОСОБА_9, який помер 14.04.1997 року . Та встановлено факт родинних відносин, що ОСОБА_9, який помер 14.04.1997 року є рідним дядьком по лінії батька ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Позивачка вказує, що при житті при невідомих їй обставинах був втрачений сертифікат на земельну частку (пай) та державний акт на землю, у звязку з чим було дано оголошення в газеті «Білопільщина» вважати нині даний сертифікат та державний акт недійсними.

Що при зверненні до нотаріальної контори для оформлення спадщини бабусі і дідуся їй було відмовлено, про що нотаріус видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05. 2008 року, при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Відповідно до пункту 3.5 Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року у разі втрати сертифіката про право на земельну частку (пай), аналогічному державному акту порядку видачі нового сертифікату на імя спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено.

Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Посилаючись на вищезазначене та неможливість отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину після смерті дядька, бабусі та батька, позивачка просить суд визнати за нею в порядку спадкування після ОСОБА_5, який помер 01.01.2005 року право власності на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в сільськогосподарському акціонерно-пайовому товаристві закритого типу «Кальченківське» розміром 4,14 умовних кадастрових га без визначення меж цієї частки в натурі, посвідчену сертифікатом серії СМ № 004206, наданим на підставі рішення Білопільської РДА від 05.04.1996 року № 106, зареєстрованому 09.04.1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за номером 95, успадковану позивачкою від дядька, ОСОБА_9 через бабусю.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1І,та її представник, ОСОБА_13І, не зявилися, позивачка подала суду заяву про розгляд справи без її участі та підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача - Кальченківської сільської ради Білопільського району Сумської області до суду не зявився, надав суду заяву від 27.08.2015 року № 333-02-12/04 про розгляд справи без участі представника сільської ради та визнання позову.

Представник третьої особи- Білопільської районної державної нотаріальної контори до суду не зявився, в заяві, адресованій суду, вказав, що спадкова справа відносно ОСОБА_9, померлого 14.04.1997 року, не заведена, просив розглянути справу без участі представника.

Представник третьої особи - Відділу Держземагенства у Білопільському районі Сумської області в заяві, адресованій суду, не заперечував проти задоволення позовних вимог, просив розглянути справу без участі представника.

Суд розглядає справу у відповідності до ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України : « У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється».

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивачка, ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_9) ОСОБА_3, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, в с.Воронине, Білопільського району, Сумської області, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії 11-БП № 400148, актовий запис № 8. Батьки позивачки: ОСОБА_5 та ОСОБА_2. Батьки позивачки уклали шлюб 24 лютого 1984 року в с.Кальченки, Білопільського району,актовий запис № 3(а.с.7,8).

07.08.2004 року позивачка уклала шлюб з ОСОБА_4 та взяла прізвище чоловіка- Нікончук, що підтверджується копією свідоцтва про одруження, актовий запис № 48(а.с.7).

Батько позивачки, ОСОБА_5, помер 01 січня 2005 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-БП № 092043, виданого 16 грудня 2008 року (а.с.9).

ОСОБА_10 свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 вересня 2011 року спадкоємцем майна ОСОБА_5, який помер 01.01.2005 року, є його донька, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 3,8350 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Кальченківської сільської ради,Білопільського району, Сумської області (а.с.10).

ОСОБА_10 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00014430228 від 10.09.2014 року - за параметрами запиту ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_14, уклали шлюб 16 лютого 1949 року, який зареєстрували у виконкомі Кальченківської сільської ради Білопільського району, актовий запис № 08. Прізвище після державної реєстрації шлюбу другого з подружжя- Ручка ОСОБА_12 (а.с.12).

23 лютого 2004 року бабуся позивачки, ОСОБА_7, померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-БП № 223482, повторно виданого 20 серпня 2014 року виконкомом Кальченківської сільської ради Білопільського району Сумської області, актовий запис № 06 (а.с.13).

13 березня 1999 року помер дідусь позивачки, ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого повторно 20 серпня 2014 року, актовий запис № 09(а.с.13).

ОСОБА_10 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00014340968 від 20.08.2014 року за параметрами запиту ОСОБА_9, дата народження 04 грудня 1949 року, відомості про батька: ОСОБА_6, відомості про матір: ОСОБА_7. Орган державної реєстрації актів цивільного стану, що склав актовий запис - виконком Кальченківської сільської ради Білопільського району Сумської області, актовий запис № 58 (а.с.14).

Тобто ОСОБА_9 - це рідний син ОСОБА_6 і ОСОБА_7 Петрівни- дідуся і бабусі позивачки по лінії батька позивачки і дядько позивачки по лінії батька, тобто рідний брат її батька- ОСОБА_5.

14 квітня 1997 року ОСОБА_9 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-БП № 223483, виданого повторно 20.08.2014 року, актовий запис № 08(а.с.15).

ОСОБА_10 відповіді Відділу Держземагенства у Білопільському району від 30.09.2014 року № 1034 на заяву ОСОБА_1 від 22.09.2014 року, їй повідомлено, що згідно розпорядження голови Білопільської районної державної адміністрації від 05.04.1996 року № 106 та відповідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку(пай), що видаються Білопільською районною державною адміністрацією членам САПТЗТ «Кальченківське» на території Кальченківської сільської ради громадянину ОСОБА_9 виписаний сертифікат серії СМ № 004206 від 09.04.1996 року за реєстраційним номером 95, розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах 4,14 га, та виданий на руки (а.с.17).

ОСОБА_10 витягу з технічної документації по визначенню розмірів та вартості земельної частки(паю) від 11.06.2015 року № 804 власник земельної ділянки площею 4,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кальченківської сільської ради- Ручка ОСОБА_15. Нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь- 58676,00 грн.(а.с.18).

ОСОБА_10 довідок виконкому Кальченківської сільської ради Білопільського району: 1) від 03.09.2014 року № 228-02-20/1 та 2) від 03.09.2014 року № 230-02-20/1 : ОСОБА_9 до дня смерті 14 квітня 1997 року проживав та був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5. Заповіт від імені померлого ОСОБА_9 виконкомом Кальченківської сільської ради не посвідчувався. ОСОБА_9 до дня своєї смерті проживав разом зі своєю матірю ОСОБА_7 за вказаною адресою, яка після смерті сина розпорядилася предметами домашнього вжитку та особистими речами померлого та фактично прийняла спадщину, але юридично не оформила.

Громадянка ОСОБА_7 до дня смерті 23 лютого 2004 року, актовий запис № 06 від 24.02.2004 року, постійно проживала та була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6. Заповіт від імені померлої ОСОБА_7 виконкомом Кальченківської сільської ради не посвідчувався. ОСОБА_7 до дня своєї смерті проживала разом зі своїм сином ОСОБА_5 за вказаною адресою, який після смерті матері розпоряджався предметами домашнього вжитку та особистими речами померлої та фактично прийняв спадщину, але юридично не офоромив (а.с.19).

ОСОБА_10 постанови від 17 вересня 2014 року державний нотаріус Білопільської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_16 відмовила у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 Іванівні- отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 01 січня 2005 року,- через відсутність правовстановлюючих документів на земельні ділянки, що не дає можливості видати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельні ділянки, що знаходяться на території Кальченківської сільської ради, Білопільського району,Сумської області, після смерті ОСОБА_5, який помер 01.01.2005 року, який фактично прийняв спадщину після матері ОСОБА_7, яка померла 23.02.2004 року, батька ОСОБА_6, який помер 13.03.1999 року та брата ОСОБА_9, який помер 14.04.1997 року, але юридично не оформив на імя ОСОБА_1 (а.с.20).

Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 30 квітня 2015 року встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_7, яка померла 23 лютого 2004 року, являється матірю ОСОБА_9, який помер 14.04.1997 року . Та встановлено факт родинних відносин, що ОСОБА_9, який помер 14.04.1997 року є рідним дядьком по лінії батька ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3.(а.с.21).

ОСОБА_10 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобовязаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

ОСОБА_10 частини першої статті 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Враховуючи, що ні відповідач, ні треті особи, не заперечували обставин справи, - суд вважає правомірним визнати за позивачем право власності на спадкове майно.

Відповідно ст.81 Земельного Кодексу України громадяни набувають право власності на земельні ділянки на підставі, в тому числі, прийняття спадщини.

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може предявити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків /спадщини/ від фізичної особи, яка померла /спадкодавця/, до інших осіб /спадкоємців/.

За ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

ОСОБА_10 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05. 2008 року, при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Відповідно до п.1 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року № 899-1У право на земельну частку (пай) мають громадяни- спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідчену сертифікатом чи Державним актом.

ОСОБА_10 з п.1 ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, а тому спадкодавець мав право власності на земельну ділянку в межах згідно з планом, право на яку посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай).

ОСОБА_10 ч.1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Позивачка, відповідно до ст.ст. 1268-1270 ЦК України своєчасно прийняла спадщину за законом, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.09.2011 року після смерті батька позивачки ОСОБА_5, який помер 01.01.2005 року, який фактично прийняв спадщину після своєї матері ОСОБА_7, яка померла 23.02.2004 року, батька ОСОБА_6, який помер 13.03.1999 року та брата ОСОБА_9, який помер 14.04.1997 року.

Відповідач та 3-ті особи протягом розгляду судової справи не висловили своїх заперечень з приводу заявленого позову.

Судом встановлено, що майнові права на спадкове майно у звязку зі смертю фізичної особи-спадкодавця, не припиняються, а переходять в порядку правонаступництва /спадкування/. Момент переходу прав в порядку спадкування за законом визначається як час відкриття спадщини. З цього моменту права та обовязки спадкодавця належать спадкоємцеві /ч.5 ст.1268 ЦК/.

Таким чином, судом встановлено, що сукупність прав та обовязків, /спадщина/, після смерті

ОСОБА_5, який помер 01.01.2005 року, який фактично прийняв спадщину після матері ОСОБА_7, яка померла 23.02.2004 року, батька ОСОБА_6, який помер 13.03.1999 року та брата ОСОБА_9, який помер 14.04.1997 року, -

перейшли в порядку спадкування за законом позивачці, згідно своєчасного прийняття спадщини позивачкою, тому вона є спадкоємцем і власником спадкових прав, а саме власником права на спадкове майно:

-земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в сільськогосподарському акціонерно-пайовому товаристві закритого типу «Кальченківське» розміром 4,14 умовних кадастрових га без визначення меж цієї частки в натурі, посвідчену сертифікатом серії СМ № 004206, наданим на підставі рішення Білопільської РДА від 05.04.1996 року № 106, зареєстрованому 09.04.1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за номером 95.

Таким чином, за вищевказаних обставин, суд вважає за можливе позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Позивачка при звернення до суду сплатила двічі судовий збір, тому зайво сплачена сума судового збору у розмірі 587грн.00 коп, ( сплачений 10.07.2015 року по квитанції 0.0.407624546.1, код отримувача 38020201, р/р отримувача : 31211206700037, МФО отримувача 837013, банк отримувача ГУ ДКСУ у Сумській області), - підлягає поверненню позивачці.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 8, 10, 11, 27, 60,61,88, 209, 213, 215,294 ЦПК України, ст. ст.3, 182,328,392, 1216,1225,1261,1266,1268,1270,1278 ЦК України, ст.81 ЗК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування право власності на-земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в сільськогосподарському акціонерно-пайовому товаристві закритого типу «Кальченківське» розміром 4,14 умовних кадастрових га без визначення меж цієї частки в натурі, посвідчену сертифікатом серії СМ № 004206, наданим на підставі рішення Білопільської РДА від 05.04.1996 року № 106, зареєстрованому 09.04.1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за номером 95.

Повернути ОСОБА_1 зайво сплачений судовий збір в сумі 587(пятсот вісімдесят сім)грн.00 коп, сплачений 10.07.2015 року по квитанції 0.0.407624546.1, код отримувача 38020201, р/р отримувача : 31211206700037, МФО отримувача 837013, банк отримувача ГУ ДКСУ у Сумській області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :