Постанова № 49941526, 12.03.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 490/15109/13-п 12.03.2014 12.03.2014 12.03.2014

Номер провадження: 33/784/75/14

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№33/784/75/14 Головуючий у 1-й інстанції: Тішко Д.А.

Категорія: ч.1 ст. 163-1 КУпАП Доповідач апеляційного суду: Кателін В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 р. м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі судді Кателіна В.П. за участю секретаря Параконного О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 лютого 2014 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кузнецьке, Чорноморського району АР Крим, громадянина України, працюючого директором ПП «Жадор» № картки платника податків НОМЕР_1, проживаючого за адресою АДРЕСА_1,

визнано винним і накладено адміністративне стягнення, за скоєння. адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 85 грн. в дохід держави.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення встановлено ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку з ПДВ за період з 01.06.11 року по 30.06.11 року та з 01.12.11 року по 31.12.11 року згідно акту перевірки від 15.02.2013 року №109/22-200/33437270.

26 грудня 2013 року під час проведення перевірки додержання податкового законодавства ПП «Жадор» виявлено, що директором вказаного підприємства ОСОБА_2, в порушення п.п. 7.4.1, 7.4, 7.7.1, 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, п.п. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», віднесено до податквого кредиту у грудні 2010 року ПДВ у сумі 17 329 грн. від вартості товарів (робіт, послуг) придбання та використання яких у межах господарської діяльності підприємством не доведено, заниження податку на прибуток в 2010 році на суму 72 761 грн. в результаті включення до складу валових витрат вартості товарів (робіт, послуг), придбання та використання яких у межах господарської діяльності підприємством не доведено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить суд провадження по даній справі відносно нього закрити, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Посилається на той факт, що усі строки, передбачені ст. 38 КУпАП зікінчились на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 на підтримку доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважаю, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду щодо накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 85 грн., за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП є помилковим.

Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення не може бути накладено не пізніш як через 3 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через 3 місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у ч. 3 ст. 38 КУпАП, тобто за вчинення корупційного правопорушення.

Відповідно до роз'яснень Пленуму ВСУ, викладених в п.6 постанови «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» від 24.06.88 № 6 встановлено, що при перевірці додержання органом (посадовою особою) встановленого ст. 38 КУпАП строку застосування адміністративного стягнення, судам слід мати на увазі, що при триваючих правопорушеннях, строк обчислюється з дня виявлення правопорушення.

Триваючими правопорушеннями є такі, що пов'язані з тривалим, безперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою, тобто характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває й надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності) на момент їх виявлення уповноваженою особою; (невиконання обов'язків по вихованню і навчанню дітей; порушення або невиконання правил пожежної безпеки; зберігання наркотичних засобів у невеликих розмірах, тощо).

Що стосується адміністративного правопорушення, в якому ОСОБА_2 був визнаний винним і на нього було застосовано адміністративне стягнення, то воно не відноситься до триваючих правопорушень, оскільки було вчинено на період подачі підприємством декларації податку на прибуток та декларації податку на додану вартість за 2010 рік (в даному випадку на початку 2011 року), про що свідчить акт перевірки; декларація про податок на додану вартість за грудень 2010 року ПП «Жадор», яке подало 20.01.2011 року за №140011; декларація подана на прибуток за 2010 рік ПП «Жадор», яке подало 09.02.2011 року за №151047 (основна) та 30.03.2011 року за №38797 (уточнююча).

Суб'єкт припинив вчиняти дії ще до їх виявлення (на початку 2011 року), а тому встановлений трьохмісячний строк обчислюється з моменту припинення порушення.

Отже, оскільки події сталися в січні-березні 2011 року, (подача декларації), а протокол про адміністративне правопорушення був складений відносно ОСОБА_2 23.12.2013 року ( більш як через 2.5 роки), тому він був складений за межами строків, передбачених ст. 38 КУпАП, тобто провадження судом було розпочато незаконно, і повинно було б на підставі п.7 ст. 247 КУпАП закрито одразу без входження у розгляд справи по сутті обвинувачення.

На підставі викладеного прихожу до висновку про скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про закриття провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, так як адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 11.02.2014 року скасувати, прийняти нову постанову, якою провадження у справі відносно ОСОБА_2 у скоєні адміністративного правопорушення за ст. 163-1 ч.1 КУпАП закрити на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області В.П. Кателін