Ухвала суду № 49941421, 09.09.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/2766/15-ц 09.09.2015 09.09.2015 09.09.2015

Провадження №22-ц/784/2154/15

Справа 490/2766/15-ц

Провадження № 22ц/784/2154/15 Головуючий у 1-ї інстанції Мамаєвої О.В.

Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

9 вересня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Ямкової О.О.,

суддів: Колосовського С.Ю., Локтіонової О.В.,

при секретарі: Свіщук О.В.,

за участю: стягувача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

Публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Банк «Фінанси та Кредит»

на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 липня 2015 року

за їх скаргою

на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби

Миколаївського міського управління юстиції

(далі - Центрального ВДВС ММУЮ), -

В С Т А Н О В И Л А:

9 липня 2015 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Центрального ВДВС ММУЮ щодо винесення ним 3 липня 2015 року постанови про відкриття виконавчого провадження № 48017579 на виконання заочного рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 червня 2015 року за цивільною справою за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про дострокове розірвання договору та повернення банківського вкладу.

Заявник зазначав, що у державного виконавця не було законних підстав відкривати виконавче провадження, так як заочне рішення не набрало законної сили, а юридична особа та її майно знаходиться в іншому місце, ніж територія Центрального району м. Миколаєва.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 липня 2015 року у задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» просять скасувати ухвалу суду і постановити нову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 червня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено та ухвалено про розірвання договору банківського вкладу, укладеного позивачем з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» із зобов'язанням банка повернути йому вклад відповідно до умов договору.

Заочне рішення направлено на адресу ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» простим повідомленням 18 червня 2015 року. Даних про його отримання відповідачем немає (а.с.44). Але, за судовим рішенням 23 червня 2015 року стягувачу видано виконавчий лист (а.с.45), який ним передано на примусове виконання до Центрального ВДВС ММУЮ та за ним 3 липня 2015 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження (а.с.50).

За змістом положень ст. ст. 227-228, 233, 368 ЦПК України, ст. ст. 18, 19, 25 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що за заочним судовим рішенням, яке набрало законної сили (після підтвердження про його вручення відповідачу та закінчення строку на його перегляд), видається один виконавчий лист. Якщо виконавчий документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження.

За таких обставин, відмовляючи у задоволенні скарги, суд керувався тим, що поданий стягувачем виконавчий документ відповідає положенням Закону України «Про виконавче провадження», а дії державного виконавця щодо винесення 3 липня 2015 року постанови про відкриття виконавчого провадження за виданим судом виконавчим документом є правомірними, так як філія юридичної особи з відповідним майном банка розташована на території Центрального району м. Миколаєва.

Що стосується вступу заочного рішення в закону силу, то це ні є компетенцією державного виконавця, та не позбавляє боржника звернутися в установленому законом порядку із заявою про його перегляд.

Окрім цього, помилково виданий виконавчий лист може бути визнано таким, що не підлягає виконанню, з підстав, передбачених частиною 4 статті 369 ЦПК України.

Тому суд дійшов правильного висновку про те, що відсутні підстави для задоволення скарги на дії державного виконавця.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду.

Керуючись статтями 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відхилити, а ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча

Судді