Ухвала суду № 49932238, 03.09.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 334/7469/14-ц Головуючий у 1-й інстанції Баруліна Т.Є.

Провадження № 22-ц/778/3325/15 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької с області у складі:

Головуючого Бєлки В.Ю.

Суддів Онищенка Е.А.

Воробйової І.А.

При секретарі Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 листопада 2014 року по справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Ленінського району до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, -

В С Т А Н О В И Л А:

В серпні 2014 року Концерн «МТМ» в особі філії Концерну «МТМ» Ленінського району звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.

В обґрунтування позову зазначав, що в період з січня 2009 року по січень 2014 року Концерн «МТМ» особі філії Концерну «МТМ» Ленінського району надавав відповідачам послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої на загальну суму 8549,32 грн.

Враховуючи вищевикладене позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь Концерну «МТМ» заборгованість в розмірі 8483,94 грн. та судові витрати.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 листопада 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь Концерну «МТМ» заборгованість за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води в сумі 8483,94 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Задовольняючи позовні вимоги суд посилаючись на ст. 162 ЖК України, ст.ст.18,20,21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року виходив з того що, відповідачі як споживачі теплової енергії несуть обов'язки наймача жилого приміщення, по оплаті витрат на квартирну плату та комунальним услугам.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що відповідачі проживали за адресою : АДРЕСА_1,

Згідно наданого розрахунку позивачем, за період з січня 2009 року по січень 2014 року позивач відповідачам послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за адресою їхнього проживання: АДРЕСА_1, на загальну суму 8549,32 грн.

За таких обставин судова колегія вважає, що суд дійшов до правильного висновку про стягнення з відповідачів у солідарному порядку суми заборгованості за спожиту теплову енергію в вищезазначеному розмірі.

Посилання апеляційної скарги стосовно того, що районним судом не прийняті до уваги його доводи про те, що він не укладав ніякого договору з постачальником, є безпідставними, оскільки при ухваленні рішення судом першої інстанції надана належна правова оцінка цьому факту. Споживання теплової енергії, відкриття особистого рахунку, нарахування заборгованості та її часткова сплата свідчать про започаткування договірних правовідносин між сторонами.

Посилання на скарги на застосування наслідків спливу строків позовної давності не приймаються до уваги, оскільки у відповідності з ч. 3 статті 267 ЦК України така заява відповідачами не подана.

Отже доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону та відповідає матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308 , 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 листопада 2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: