Постанова № 49932195, 10.07.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/287/14 Головуючий в 1-й інстанції: Герасименко С.Г.

Категорія: ст. 130 ч. 2

КУпАП Доповідач в 2-й інстанції: Шаповал О.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Шаповал О.С., розглянувши 10 липня 2014 року у присутності апелянта ОСОБА_2 у м. Запоріжжі у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.04.2014 року,

встановила:

Постановою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.04.2014 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює менеджером в ТОВ "Ерсте Бир Группе Ритейл", мешкає за адресою: АДРЕСА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 2 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки без вирішення питання стосовно додаткового стягнення.

Згідно з постановою судді, 22.03.2014 року о 22 годині 30 хвилин ОСОБА_2 по вул. Малиновського в м. Запоріжжі керував автомобілем "RENAULT" з держномером НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою технічного засобу ALCOTEST „Drager" 0187, тест 367.

З рішенням судді ОСОБА_2 не погодився і, без дотримання вимог ст.294 КУпАП, подав скаргу, яка, виходячи зі змісту і вимог, приймається до провадження як апеляційна скарга.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку із закінченням строку притягнення його до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування скарги послався на те, що у порушення вимог ст. 268 ч. 1 КУпАП справу було розглянуто за його відсутності, хоча він не отримував повістки за місцем своєї реєстрації та фактичного проживання, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що розгляд справи відбудеться 07.04.2014 року у період з 08.00 до 16 години, та коли він з'явився до суду, то секретар повідомила, що розгляд справи відбудеться в інший день, а 10.06.2014 року секретар йому повідомила, що розгляд відбувся без його участі 15.04.2014 року.

Також апелянт зазначив, що суд при розгляді справи не врахував, що він має на утриманні дружину, яка не працює, та малолітню доньку, працює та його праця пов'язана з поїздками на автомобілі, однак через позбавлення його посвідчення водія він буде звільнений з роботи, та, як наслідок, його родина буде позбавлена коштів для існування. За таких обставин ОСОБА_2 вважає, що судом при розгляді справи були порушені вимоги ст. ст. 245, 280 КУпАП, оскільки неповно та невсебічно були досліджені обставини справи, а також зазначив, що не заперечує проти застосування до нього адміністративного стягнення у виді арешту.

Окрім цього, ОСОБА_2 вказав, що у порушення положень ст. ст. 245, 251, 272, 279 КУпАП, судом не викликані та не допитані свідки, в присутності яких був проведений його огляд на алкотесті, а у судовому засіданні не були оголошені їх показання.

У судовому засіданні до початку розгляду справи по суті апелянт подав клопотання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови судді по справі, також підтримав свою апеляційну скаргу, яку просить задовольнити у повному обсязі, клопотань про дослідження додаткових доказів, у тому числі в частині тих, на які іде посилання в апеляційній скарзі, не має.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 у судові засідання суду першої інстанції, як 07.04.2014 року, про дату якого зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, так і 15.04.2014 року, не з'явився. Про розгляд справи у ці дати ОСОБА_2 був належним чином повідомлений судом /а.с. 4, 7/, що вказує на необґрунтованість доводів про те, що апелянт не був належним чином повідомлений про місце розгляду справи відносно його дій.

У матеріалах справи містяться поштові конверти, які судом ОСОБА_2 були направлені за місцем його проживання за адресою, яка відповідає даним про неї в апеляційній скарзі, про його виклик у судові засідання 07.04. та 15.04.2014 року, повернуті у зв'язку з неявкою ОСОБА_2 за їх отриманням на пошту, що вказує на те, що саме з особистої вини він не знав про час та місце розгляду справи 07.04. та 15.04.2014 року /а.с. 9, 10/.

Окрім цього, матеріали справи містять відомості про те, що ОСОБА_2 отримав копію постанови судді від 15.04.2014 року лише 11.06.2014 року /а.с. 7/.

За таких обставин і з метою забезпечення права апелянта на захист вважаю за необхідне задовольнити його клопотання та поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2014 року інспектором ДПС було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП /а.с. 4/, за ознаками повторності аналогічного правопорушення протягом року, що вимагало обов'язкового долучення до протоколу рішення судді стосовно попереднього адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Довідка, наявна в справі по зазначеним обставинам, містить лише посилання на рішення суду від 24.08.2014 року, що не відповідає дійсності /а.с.1/.

З наданої Комунарським районним судом м. Запоріжжя на запит апеляційного суду копії постанови вбачається, що ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік постановою судді від 02.09.2013 року /а.с. 32/, а не 24.08.2013 року, як зазначено в довідці. У постанові судді взагалі не обґрунтовано притягнення апелянта до відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, а дії правопорушника викладені як адміністративне правопорушення, вчинене вперше.

Крім того, санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачене таке додаткове стягнення, як оплатне вилучення транспортного засобу або без такого, що вимагає встановлення та зазначення власника транспортного засобу відповідно до позиції Верховного Суду України, наведеної у постанові за № 13 від 23.12.2005 року в редакції від 19.12.2008 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", про що в доказах, доданих до протоколу, відомості відсутні. Не прийняв і суддя відповідного рішення по застосуванню або незастосуванню додаткового стягнення до визнаної ним винної особи.

Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення наведеним вимогам закону унеможливлювало, відповідно до норм, передбачених ст. 278 КУпАП, розгляд суддею зазначеного протоколу відносно апелянта і вимагало усунення недоліків у спосіб, визначений суддею, або прийняття відповідного рішення з урахуванням допущених порушень.

Суддя, розглядаючи справу, вимоги ст. ст. 278, 280 КУпАП не виконав.

За таких обставин вважаю, що суддею при розгляді справи були допущені такі процесуальні порушення, які тягнуть за собою скасування постанови судді з постановленням апеляційною інстанцією нової постанови.

Виходячи з встановлених порушень норм процесуального права, справа розглядається при апеляційному провадженні без дотримання меж апеляційної скарги.

Вислухавши апелянта, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доходжу наступного висновку.

Як свідчать дані, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, та додані до нього докази, у тому числі додатково надана судом першої інстанції постанова судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02.09.2013 року, ОСОБА_2, будучи 02.09.2013 року притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, повторно 22.03.2014 року о 22 годині 30 хвилин по вул. Малиновського в м. Запоріжжі керував автомобілем „RENAULT" з держномером НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується даними огляду на стан сп'яніння, здійсненому за допомогою технічного засобу ALCOTEST „Drager" 0187, тест 367 у присутності двох свідків, що під час складання протоколу ОСОБА_2 не ставилось під сумнів і не оскаржувалось.

ОСОБА_2 при складанні протоколу пояснив, що 22.03.2014 року він випив пляшку пива та керував автомобілем /а.с. 4/. Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили, що 22.03.2014 року о 22 годині 52 хвилин в їх присутності щодо ОСОБА_2 було проведено перевірку на алкотесті „Драгер", результат якої показав наявність у ОСОБА_2 0,90 % алкоголю. Також свідки зазначили, що ОСОБА_2 були роз'яснені положення ст. 69 Конституції України та ст. 268 КУпАП /а.с. 5/.

Таким чином, доходжу висновку, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, при обставинах, зазначених у протоколі, як повторне протягом року керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.

Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності вини апелянта у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, не спростовують обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Що стосується доводів апелянта про закриття щодо нього провадження у справі у зв'язку із закінченням строку притягнення його до адміністративної відповідальності, то вони заслуговують уваги.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення за ст. 130 ч. 2 КУпАП 22.03.2014 року і, таким чином, до 22.06.2014 року підлягав притягненню до адміністративної відповідальності.

На час розгляду справи апеляційною інстанцією по суті закінчився строк притягнення апелянта до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим, провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановила:

Поновити ОСОБА_2 строк на оскарження постанови судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.04.2014 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.04.2014 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 2 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки, скасувати та закрити провадження в справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області О.С. Шаповал