Рішення № 49925857, 27.12.2012, Дружківський міський суд Донецької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа 2/0516/1204/2012

27 грудня 2012 року Дружківський міський суд

Донецької області у складі:

головуючого - судді Гонтар А.Л.

при секретарі Костенко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Дружківського міського суду цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2про стягнення за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору розірваним,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк (далі ПАТ КБ "Приватбанк") звернувся до Дружківського міського суду з позовною заявою про стягнення боргу за кредитним договором до ОСОБА_1, ОСОБА_2.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до кредитного договору № 89М-07 від 15.02.2007 року отримав кредит в розмірі 200000 гривень зі сплатою 20 відсотків за користування кредитом на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.01.2012 року .

Банк цілком виконав зобовязання перед боржником, шляхом надання кредиту, але відповідач, порушив графік погашення кредиту, внаслідок чого, утворилась заборгованість, яка станом на 30.03.2010 року складає 230513,83 гривні.

Позивач просить стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 230513,83 гривні гривні та понесені ними судові витрати: державне мито у розмірі 1700 гривня та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120грн.

В судове засідання був наданий зустрічний позов ОСОБА_1 про визнання кредитного договору № 89М-07 від 15.02.2007 року розірваним. Свій позов він обґрунтовують тим, що з причини того, що ПАТ «Приватбанк» звернувся до суду щодо стягнення всіх сум за кредитним договором, це свідчить про те, що виконання ними зобовязань втратило для нього інтерес, і він фактично відмовляється від прийняття виконання.

Представник ПАТ «Приватбанк» ОСОБА_4 надала до суду заперечення проти зустрічного позову ОСОБА_1, у якому зазначила що згідно з умовами кредитного договору, що укладений між позивачем та відповідачем, ОСОБА_1 не може розірвати цей договір за власним бажанням, тому вважає зазначений зустрічний позов ОСОБА_1 необґрунтованим.

Представник позивача ОСОБА_4 не зявилась до суду, надала заяву з клопотанням розглядати справу у її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та в уточненої позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 не зявилися у судове засідання, про час та місце розгляду справи їх було повідомлено належним чином, про що в справі є повідомлення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом, встановлено, що відповідно до заяви ОСОБА_1, ОСОБА_216.09.2008 року між ними та позивачем укладено кредитний договір № 89М-07, відповідно до якого вони отримали кредит в розмірі 200000 гривень зі сплатою 20 відсотків за користування кредитом на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.01.2012 року (а.с.5-8)

Згідно п. 2.2.3 кредитного договору позичальник зобовязався погашати кредит в дату згідно графіку погашення кредиту та процентів, зазначеному в додатку № 1, а саме, щомісячно погашати заборгованість за кредитом, за відсотками, комісією.

Відповідно до ст.526 ЦК України, сторони мають виконувати зобовязання належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.

На час розгляду справи судом сума заборгованості ОСОБА_1, ОСОБА_2 за кредитним договором № 89М-07 від 15 лютого 2007 року, враховуючи право банку вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, відповідно до ст. 11 ЦПК України складає 230513,83 гривні, з яких:

-поточна заборгованість за кредитом 190363,75 гривень;

-заборгованість за процентами за користування кредитом - 1586,36 гривень;

-прострочена заборгованість за відсотками за користуванням кредитом 38238,47 гривень;

- пеня 325,25 гривень.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно позову банк до заборгованості відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2 включив пеню 325,25 гривень.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору у разі порушення позичальником будь-якого зобовязання, передбаченого п.п.2.2.2.,2.2.3 договору, банк має право нарахувати, а позичальник зобовязується сплатити банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу (а.с.7).

Оскільки позичальники ОСОБА_1, ОСОБА_2 порушили строки платежів за зобовязаннями як по сплаті кредиту, так і по сплаті процентів за користування кредитом, позивач з цього приводу звернувся до суду, відповідач повинен відповідно до п. 4.1 кредитного договору, ст. 6, ст. 546, ст. 549 ЦК України сплатити позивачу штраф, який на час розгляду справи судом складає 401,33 гривень.

Із положення ст.625 ЦК України вбачається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший відсоток не встановлений договором.

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно п. 2.3.7 кредитного договору при настанні подій, зазначених в п. 2.3.3, в тому числі порушенні позичальником будь-якого з зобовязань, передбачених умовами цього договору, банк має право стягнути кредит до настання строків, передбачених п. 7.1 цього договору , в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет застави, а також реалізувати свої вимоги, що випливають з цього договору за рахунок іншого майна позичальника, його гарантів та поручителів відповідно до діючого законодавства.

Тобто вимоги банку про дострокове повернення ОСОБА_1, який прострочив виконання зобовязання, частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів є такими, що ґрунтуються на законі.

Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст..651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до вимог ст..653 ЦК України у разі зміни договору, зобовязання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

У разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобовязання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобовязання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними зобовязанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо договір змінений або розірваний у звязку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Встановлено, що позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить стягнути з них заборгованість за укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 15 лютого 2007 року кредитним договором №89М-07 за станом на 30.03.2010 року у розмірі 230513,83 грн., що складається з: заборгованість за кредитом - 190363,75 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом - 1586,36 гривень; прострочена заборгованість за відсотками за користуванням кредитом 38238,47 гривень; пеня 325,25 гривень.

Вимоги щодо розірвання вказаного договору дійсно не заявлялись.

Однак, оскільки банк ставить питання щодо стягнення всіх сум за кредитним договором, це відповідно до вимог ч.3 ст.612 ЦК України свідчить про те, що виконання зобовязання втратило інтерес для нього, і він фактично відмовляється від прийняття виконання.

Предявлення позову до боржника-відповідача, який прострочив виконання зобовязання, з підстав, передбачених вимогами ч.2 ст.1050, ч.2 1054 ЦК України, свідчить про односторонню відмову кредитодавця від договору.

Оскільки має місце одностороння відмова банку від договору, відповідно до вимог ч.3 ст.651 ЦК України договір слід вважати розірваним.

Відповідно до частини 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993р. Про державне мито, п. 5 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України із позовних заяв майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1% ціни позову, але не менше 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більш 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; із позовних заяв немайнового характеру - 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 1700 грн. (а.с.1).

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258 Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів станом на час звернення позивача до суду 10 лютого 2010 року із справ позовного провадження з розгляду спору майнового характеру витрати сплачувалися в розмірі 120 грн. (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 р. № 825). При подачі позовної заяви позивачем сплачено 120 гривень (а.с.2). На користь позивача підлягає стягненню 120 гривень.

Керуючись ст.10, 11, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.526,625,1050,1054 ЦК України, , суд -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 89М-07 від 15 лютого 2007 року, укладеним між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 89М-07 від 15 лютого 2007 року у сумі 230513 (двісті тридцять тисяч пятсот тринадцять) гривень 83 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (на р/р 64993919400001 МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) державне мито у розмірі 1700 (тисячу сімсот) гривень та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.

Позовні вимоги по зустрічному позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк про визнання кредитного договору № 89М-07 від 15 лютого 2007 року розірваним задовольнити в повному обсязі.

Кредитний договір № 89М-07 від 15 лютого 2007 року, укладений між ОСОБА_3 акціонерним товариством Комерційний банк ПриватБанк та ОСОБА_1 вважати розірваним.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя: А. Л. Гонтар