Вирок № 49923940, 08.09.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/22975/13-к

Провадження №11-кп/772/520/2015

Категорія: 20

Головуючий у суді 1-ї інстанції Старинщук О. В.

Доповідач:Нешик Р. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2015 рокум. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

Головуючого - судді: Нешик Р.І.

суддів: Кривошея А.І., Старинець Ю.В.

при секретарі: Дяченко А.С.

обвинувачених: ОСОБА_3, ОСОБА_4

адвокатів: Воронцової О.В., Кадочнікова А.О.

законного представника: ОСОБА_7

розглянула 08 вересня 2015 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження №12013010380002530 за апеляційними скаргами: прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції Скороход Л.О., обвинуваченого ОСОБА_3, адвокатів Романюк Л.М. та Яворського В.В. на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 25 грудня 2013 року, яким

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець

та житель АДРЕСА_1

громадянин України, раніше не судимий,

засуджений ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець

та житель АДРЕСА_2,

громадянин України, раніше не судимий,

засуджений ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна

.

Цивільні позови потерпілих задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_11 500 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди. Стягнуто із ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_12 10. 000 грн. моральної шкоди.

Вирішено долю речових доказів.

За участю прокурора: Пролєєва Ю.М.

Згідно вироку ОСОБА_3, приблизно о 22.30 годині 15 липня 2013 року, вступивши у попередню змову із неповнолітнім ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на відрите викрадення чужого майна із застосуванням фізичного насильства, перебували неподалік від будинку №14 по вулиці Чехова у місті Вінниці, де помітили раніше незнайомого їм ОСОБА_12 Реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, вони підбігли до ОСОБА_12 здійснили напад та збили з ніг останнього, внаслідок чого він впав на землю. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4, із застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, яке виразилося в тому, що вони нанесли по два і більше ударів руками та ногами по голові та тулубу ОСОБА_12, спричинивши останньому тілесні ушкодження, при цьому відкрито заволоділи його речами, а саме: мобільним телефоном марки «Самсунг SGH Х670», IMEI НОМЕР_1, вартістю 795,83 гривень, дезодорантом «АХЕ», вартістю 15 гривень, грошима у сумі 15 гривень, чоловічим шкіряним портмоне, вартістю 60 гривень, в якому знаходилися три банківські картки «ПриватБанк», які вартості не представляють, а всього на загальну суму 885,83 гривень. Після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд.

Відповідно до висновку експерта № 1542 від 14.08.2013 - 06.09.2013 року вбачається, що у ОСОБА_12 були виявлені тілесні ушкодження - закрита черепно - мозкова травма - забій головного мозку легкого ступеню з вогнищами геморагічного просякання в правій потиличній долі, множинні забої, підшкірні крововиливи, садна м'яких тканин голови (правої та лівої виличний ділянок, правої та лівої надбрівних дуг, правої та лівої привушно-жувальних ділянок, правої та лівої параорбітальної ділянки). Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_12 утворилися 15.07.2013 року та відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки забій головного мозку легкого ступеню з вогнищами геморагічного просякання в правій потиличній долі не являвся небезпечним для життя в момент спричинення і не супроводжувався загрозливими для життя явищами, проте спричинив тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я.

Крім того, ОСОБА_3, приблизно о 22.45 годині 15 липня 2013 року, вступивши у попередню змову із неповнолітнім ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна із застосуванням фізичного насильства, перебували неподалік будинку №54 по вулиці Немирівське шосе у м. Вінниці, помітили раніше незнайомого їм ОСОБА_11. Реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, вони підбігли до ОСОБА_11 та, використовуючи чинник раптовості, здійснили напад і збили з ніг останнього, внаслідок чого він впав на землю. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4, із застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, яке виразилося в тому, що вони нанесли по два і більше ударів руками та ногами по голові та тулубу ОСОБА_11, спричинивши останньому тілесні ушкодження, при цьому відкрито заволоділи його речами, а саме: золотим перснем - печаткою із вставками з білого металу та інкрустацією одного прозорого каменя, вагою 4,95 грамів, вартістю 2 228 гривень; годинником «Романсон», вартістю 1 930 гривень; грошима у сумі 22 гривні, а всього на загальну суму 4 180 гривень. Після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд.

Відповідно до висновку експерта № 1467 від 05.08.2013 - 11.09.2013 року у ОСОБА_11 мали місце тілесні ушкодження, які утворилися від дії тупих твердих предметів, а саме: закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку, шести груп зливних крововиливів в лівій тім'яно-скроневій ділянці справа та зліва, в лівих привушно-жувальній, вушній та завушній ділянках, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; а також зливних крововиливів на боковій поверхні шиї справа, садна та підшкірного крововиливу в проекції остистого та поперечного відростків 10- го грудного хребця, двох підшкірних крововиливів на задній та передній поверхнях грудної клітки зліва та справа, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

В апеляційній скарзі прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, ставиться питання про скасування вироку з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого ОСОБА_3 внаслідок м'якості, безпідставного застосування щодо неповнолітнього ОСОБА_4 додаткового покарання у виді конфіскації майна. Також, вказується на те, що суд, кваліфікувавши дії ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 187 КК України, як розбійний напад, не зазначив одну з кваліфікуючих ознак цього злочину - вчинення розбою особою, яка раніше вчинила розбій, хоча така ознака інкримінувалася органом досудового слідства в провину ОСОБА_4 і ОСОБА_3 Прокурор просить ухвалити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України, і призначити йому покарання у виді 7 років позбавлення волі без конфіскації майна; ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України, і призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Обвинувачений ОСОБА_3 і його адвокат Романюк К.В. в своїх апеляційних скаргах просили вирок щодо ОСОБА_3 змінити, застосувавши до нього ст. 69 КК України і на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання, застосувавши ст.76 КК України. Скарги мотивовані тим, що ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочинів, вперше притягується до кримінальної відповідальності, навчається, позитивно характеризується, частково відшкодував потерпілим заподіяну шкоду, у зв»язку з чим один з них не наполягає на суворому покаранні, а другий - покладається на розсуд суду. Крім того, в скаргах ставиться питання про виключення з вироку обтяжуючої покарання винного обставини - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, так як ця обставина не доведена досудовим слідством.

Адвокат Яворський В.В. в інтересах неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 в своїй апеляційній скарзі вважає вирок, в частині призначеного його підзахисному покарання, незаконним, просить пом'якшити покарання, застосувавши положення ст.ст.69, 75, 76 КК України, посилаючись на неповнолітній вік підзахисного, його особу, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, у скоєному щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, частково відшкодував збитки потерпілим які не наполягали на його суворому покаранні, сімейний стан винного - наявність у нього малолітньої дитини. Крім того, просить виключити з вироку обтяжуючу обставину - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння внаслідок її недоведеності.

Потерпілі на апеляційний розгляд не з'явились, хоча були належним чоном повідомлені, що не перешкоджає апеляційному розгляду.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; пояснення обвинувачених, їх адвокатів Кадочнікова А.О. і Воронцової О.В., законного представника ОСОБА_7, підтримавших доводи своїх апеляційних скарг; заперечення проти них прокурора; виступи їх всіх в судових дебатах в підтримання висловлених позицій; дослідивши матеріали апеляційних скарг, заперечення проти них та перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов висновку про постановлення свого вироку зі слідуючих підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, правильні і ґрунтуються на безпосередньо у суді досліджених доказах і ніким не оскаржуються.

Доводи апеляційної скарги прокурора на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 25 грудня 2013 року в частині невірної кваліфікації дій обвинувачених заслуговують на увагу та підлягають до задоволення оскільки, помилково не вказана ще одна кваліфікуюча ознака ч.2 ст.187 КК України, а саме - вчинення розбою особою, яка раніше вчинила розбій, що не змінює вцілому юридичну кваліфікацію їх дій. Так, місцевий суд не вказав наведену кваліфікуючу ознаку при кваліфікації дій ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за ч.2 ст.187 КК України щодо нападу на ОСОБА_11, хоча перед цим був здійснений розбійний напад обвинуваченими на потерпілого ОСОБА_12

Збільшення обсягу обвинувачення відповідно п.1 ч.1 ст.420 КПК України тягне за собою скасування вироку суду першої інстанції з ухваленням свого вироку.

Твердження прокурора щодо м'якості призначеного покарання не підлягають до задоволення, оскільки судом були дотримані положення кримінального закону при призначенні покарання, які відповідають вимогам ст.65 КК України та роз'ясненням постанови Пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання». Із врахуванням сукупності пом'якшуючих покарання обставин та однієї обтяжуючої, осіб винних та суспільної небезпечності вчинених діянь, обвинуваченим призначені відповідні покарання.

Місцевий суд вірно визнав обставину, що обтяжує покарання - вчинення ОСОБА_3 і ОСОБА_4 злочину у стані алкогольного сп'яніння, оскільки про факт вживання алкогольних напоїв обвинувачені повідомляли при проведені досудового розслідування та під час судового розгляду, а тому доводи ОСОБА_3 та адвокатів щодо виключення цієї обставини із вироку апеляційний суд залишає поза увагою.

Однак, міський суд при призначенні покарання ОСОБА_4 допустився порушення норм ч.2 ст.98 КК України, оскільки помилково визначив йому додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, яке не може бути застосовано відносно неповнолітнього, тому вирок в цій частині підлягає зміні.

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3 та його адвоката не містять аргументів на користь застосування норм ст.69, 75, 76 КК України, а ті обставини на які вони в них посилаються, не є виключними та були уже враховані судом і вплинули на обраний строк покарання, який і так є мінімальним, що передбачений санкцією Закону, за яким обоє обвинувачені засуджені. Тому немає ніяких підстав для задоволення даних апеляційних скарг.

Крім того, ухвала Апеляційного суду Вінницької області від 21.03.2014 року якою був змінений вирок місцевого суду, в частині покарання та застосовані норми ст.ст.69, 75 КК України був скасований ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.08.2014 року, де було зазначено про незаконність такого рішення та необґрунтоване звільнення обох обвинувачених від покарання, на підставі ст.75 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 414, 420, 421 КПК України апеляційний суд,-

з а с у д и в :

Апеляційну скаргу прокурора задовільнити частково.

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3 та його адвоката Романюк Л.М., захисника Яворського В.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 25 грудня 2013 року в частині призначеного додаткового покарання щодо ОСОБА_4 змінити, виключити із вироку вказівку про застосування відносно нього додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

Визнати щодо обвинувачених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 обтяжуючу покарання обставину за ч.2 ст.187 КК України вчинення розбою особою, яка раніше вчинила розбій.

В решті вирок щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_3 залишити без змін.

Вирок суду може бути оскаржений безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня його проголошення.

Судді:

Р.І. Нешик А.І. Кривошея Ю.В. Старинець

З оригіналом вірно: