Рішення № 4992262, 07.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.10.09 р. Справа № 28/242

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

припомічнику судді Рахлій М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інститут екологічних технологій Донбасу”, м. Донецьк

до відповідача Державного підприємства “Шахтоуправління Південнодонбаське №1”, м.Вугледар

про стягнення 32720 грн. 00 коп.

Представники сторін:

Від позивача: Козлов Є.М.

Від відповідача: Ігнатов С.Є.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Інститут екологічних технологій Донбасу”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства “Шахтоуправління Південнодонбаське №1”, м.Вугледар, про стягнення заборгованості в розмірі 32720грн.00 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про закупівлю по результатам запиту цінових пропозицій, які відбулись 21.08.2006р. №691 від 28.08.2006р., специфікацію та додаткову угоду до даного договору, акти звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2009р. та 28.09.2009р., виписку з банку, рахунки №81 від 23.08.2006р., №87 від 22.09.2006р., накладні №81 від 28.08.2006р., №87 від 22.09.2006р., довіреності на отримання ТМЦ.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.09.2009р. було порушено провадження по справі №28/242 та призначено її розгляд на 07.10.2009р.

Позивач в судовому засіданні 07.10.2009р. підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві.

Відповідач в засідання суду 07.10.2009р. визнав позовні вимоги в повному обсязі (протокол судового засідання від 07.10.2009р.).

07.10.2009р. до канцелярії господарського суду відповідач надав лист №2453 від 06.10.2009р., в якому визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін у судовому засіданні, господарський суд встановив:

Між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Інститут екологічних технологій Донбасу”, м. Донецьк, та відповідачем, Державним підприємством “Шахтоуправління Південнодонбаське №1”, м.Вугледар укладений договір про закупівлю по результатам запиту цінових пропозицій, які відбулись 21.08.2006р. №691 від 28.08.2006р. (договір), відповідно з яким виконавець (позивач) зобов`язується поставити, а замовник (відповідач) прийняти гірноріжучий інструмент РГ-501 у кількості 3111 шт. (товар), здійснити оплату за продукцію, вид, ціна якої викладені у специфікації. Специфікація є невід’ємною частиною даного договору (п. 2.1. договору).

Загальна вартість товару по договору складає 99987 грн. 54 коп., в т.ч. ПДВ 16664 грн. 59 коп. (п. 2.2. договору).

Суду надана специфікація до договору №691 від 28.08.2006р. в якій визначено найменування, кількість, ціна та вартість товару. Як встановлено судом, всього сума наданої специфікації складає 99987 грн.54 коп., в т.ч. ПДВ 16664 грн. 59 коп.

Згідно до додаткової угоди від 29.08.2006р. до договору №691 від 28.08.2006р. сторони збільшили об’єм постачаємої продукції на суму 27180грн.00коп.

Відповідно до п. 11.1. договору даний договір діє з дати його підписання до 31.12.2006р.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивачем на адресу відповідача згідно з накладними №81 від 28.08.2006р., №87 від 22.09.2006р. був поставлений товар на загальну суму 50928 грн. 00 коп.

Суду також надані відповідні рахунки №81 від 23.08.2006р., №87 від 22.09.2006р.

Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується підписом уповноваженого представника Державного підприємства “Шахтоуправління Південнодонбаське №1”, м.Вугледар, на зазначених накладних, який діяв на підставі довіреностей на отримання ТМЦ серія ЯМА №176609 від 23.08.2006р., серія ЯМА №176777 від 22.09.2006р.

Оскільки ціна, асортимент товару, що зазначені в накладних та в договорі співпадають, суд приходить до висновку, що поставка товару здійснювалась саме в рамках договору про закупівлю по результатам запиту цінових пропозицій, які відбулись 21.08.2006р. №691 від 28.08.2006р.

Відповідно до п. 5.2. договору оплата за товар здійснюється на умовах: поставка з відстрочкою платежів 15 банківських днів.

Відповідно до п. 3 специфікації до договору оплата продукції: перерахунок грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця по факту поставки з відстрочкою платежу 15 банківських днів.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобов’язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.

За приписом ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто, граничний строк оплати за продукцію, отриману відповідачем за накладними, наявними в матеріалах справи, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, на дату подачі позовної заяви до суду є таким, що настав.

Сторони зазначили, що відповідач частково здійснювали оплату товару.

Згідно з актами звірки взаєморозрахунків станом на 01.04.2009р. та станом на 28.09.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 32720грн.00коп.

Відповідач у листі №2453 від 06.10.2009р. визнав позовні вимоги щодо суми боргу в повному обсязі.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України визначає основні процесуальні права та обов'язки сторін. Зокрема, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 32720 грн. 00 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на адвокатські послуги в сумі 1500грн.00коп.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника та повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.

У зв’язку з неналежним виконанням зобов’язання відповідачем з метою відновлення свого порушеного права позивач поніс додаткові витрати на оплату послуг адвоката, який надав письмові та усні юридичні консультації, надав юридичні послуги, пов’язані з складанням позовної заяви про стягнення з відповідача заборгованості, а також взяв участь у судовому засіданні 07.10.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між позивачем та адвокатом Козловим Євгеном Михайловичем, підтверджуються договором №05/09-2009 про надання правової (юридичної) допомоги від 05.09.2009р., відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується виконати доручення замовника та надати останньому визначену цим договором правову допомогу (юридичні послуги) щодо захисту (представлення) інтересів замовника у господарському суді Донецької області, а також Апеляційному господарському суді Донецької області та Вищому господарському суді України, підготовки необхідних матеріалів по стягнення дебіторської заборгованості замовника за поставку гірноріжучого інструменту за договором про закупівлю № 691 від 28.08.2006 року, а замовник зобов'язується сплатити гонорар за роботу адвоката по наданню правової допомоги, обумовлену цим договором. а також у випадку необхідності - фактичні витрати, пов’язані з виконанням доручення (цього договору).

Відповідно до п. 4.1 договору за надані послуги замовник попереднє сплачує виконавцеві плату (гонорар) у розмірі 1500 грн. 00 коп.

Сплата позивачем адвокатський послуг за зазначеним договором підтверджується платіжним дорученням №16 від 11.09.2009р. на суму 1500грн.00коп., призначенням платежу за яким є сплата за договором №05/09-2009 від 05.09.2009р.

Факт приймання наданих послуг адвоката підтверджується актом приймання-передачі наданих юридичних (адвокатських) послуг №1 від 05.09.2009р.

Одночасно, для того, щоб витрати позивача на правову допомогу вважались судовими витратами в розумінні ст.44 Господарського процесуального кодексу України, повноваження адвоката повинні бути підтвердженні відповідними документами.

За приписом ст.2 Закону України „Про адвокатуру”, адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Таким чином, належним підтвердженням повноважень адвоката є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

В підтвердження повноважень адвоката, позивачем до матеріалів справи додано копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю №1920 від 27.05.2005р. на ім`я Козлова Є.М.

В довіреності від 05.09.2009р. зазначено, що позивач в особі директора Макуцинського О.В. уповноважив адвоката Козлова Є.М., що діє в рамках договору №05/09-2009 про надання правової (юридичної) допомоги від 05.09.2009р. представляти інтереси позивача в судових органах.

Виходячи з наведеного, суд робить висновок, що зазначені документи підтверджують факт надання відповідних послуг адвокатом позивачу у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань та вартість цих послуг.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що вимога позивача про стягнення витрат по сплаті послуг адвоката в сумі 1500грн.00коп. підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати по сплаті юридичних послуг адвокату підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 77, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Інститут екологічних технологій Донбасу”, м. Донецьк, до Державного підприємства “Шахтоуправління Південнодонбаське №1”, м.Вугледар, задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Шахтоуправління Південнодонбаське №1” (85670, Донецька обл., м.Вугледар, ЄДРПОУ 34032208, р/р №26003301786784 в філії ГУ ПІБ м.Донецька, МФО 834635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інститут екологічних технологій Донбасу” (83121, м.Донецьк, вул.Собінова, 2А, ЄДРПОУ 32842947, п/р 26004301533750 в філії „Київське відділення ПІБ м.Донецьк”, МФО 334271) заборгованість в розмірі 32720грн. 00 коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 327 грн. 20 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. та витрати по сплаті послуг адвоката в сумі 1500 грн. 00 коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

У судовому засіданні 07.10.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення підписаний 07.10.2009р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя