Постанова № 49921427, 28.12.2010, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

м. Жмеринка, вул. Образцова, 6, 23100, (04332) 5-11-20

ПОСТАНОВА

28 грудня 2010 р., 14 г 00 хв.

Суддя Жмеринського міськрайонного суду Шепель К.А., з участю секретаря Бондар С.В., прокурора Бобра Д.Л., захисника ОСОБА_1, розглянувши подання старшого слідчого СВ Жмеринського РВ УМВС ОСОБА_2 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, непрацюючого, холостого, раніше не судимого, - обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст.115 ч.1 КК України, -

установив:

досудовим слідством ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 ч1 КК України - в умисному вбивстві ОСОБА_4 30 жовтня 2010 р. неподалік с. Северинівка Жмеринського району.

Потерпілий помер від двох проникаючих колото-різаних поранень живота з ушкодженням печінки та множинних переломів ребер.

ОСОБА_3 затриманий в порядку ст.115 КПК України 30 жовтня 2010 р. в 19-25 г.

02 листопада 2010 р. строк його затримання був продовжений судом до пятнадцяти діб.

12 листопада 2010 р. ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на два місяці.

Обвинувачений просив змінити йому запобіжний захід на заставу. Зобовязався зявлятись до слідчого та суду по першому виклику.

Слідчий пояснив, що відведений судом термін перебування під вартою обвинуваченого спливає, а по справі призначено девять експертиз, по яким готові не всі висновки; проведена, але немає висновку психіатричної експертизи, тільки після проведення якої обвинувачений погодився на проведення відтворення обстановки та обставин події; потрібно провести ряд очних ставок. Враховуючи також і те, що обвинувачений не місцевий, перебуваючи на волі, може не зявлятись на виклики слідства та суду, а також тяжкість та резонансність злочину, просив продовжити термін перебування під вартою обвинуваченого до трьох місяців. Пояснив, що обвинувачений раніше відмовлявся від давання показань, в даний час обвинувачений дає показання і співпрацює зі слідством.

Прокурор просив задовольнити подання.

Захисник просив змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на заставу, оскільки той раніше не судимий, характеризується позитивно, проживає біля своєї матері, його поведінка після вчинення злочину - супроводжування потерпілого до лікарні, перебування в ній - свідчать про відсутність умислу на переховування. Показання його підзахисний дійсно раніше відмовлявся давати, оскільки не визнає себе винним саме у вбивстві. Заставу погодився внести чоловік сестри обвинуваченого ОСОБА_5.

Заслухавши учасників процесу, суд приходить до наступного.

.

При вирішенні питань, повязаних із обранням запобіжного заходу у виді взяття під варту, суди мають додержувати вимог ст.29 Конституції України, ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і ст. 14 КПК України, відповідно до яких обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. Взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у звязку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.149 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обовязків, що випливають із ч,2 ст.148 КПК України, і його належної поведінки.

Обовязковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш мякі запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки обвинуваченого.

Як видно з матеріалів справи, обвинувачений раніше не судимий (а.с.43), має постійне місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2, по місцю проживання характеризується позитивно (а.с.44). Все вищенаведене підтверджується відповідними документами. Потерпіла претензій до обвинуваченого не має (а.с.46). Зі слів слідчого, обвинувачений в даний час співпрацює зі слідством.

При продовженні строку перебування під вартою потрібно врахувати вищезгадані відомості, що вказують на існування факторів, обставин та моральних цінностей, які свідчать про те, що обвинувачений, перебуваючи на волі, не порушуватиме покладених на нього процесуальних обов'язків та не займатиметься злочинною діяльністю.Досудове слідство не наводить достатньої аргументації стосовно того, що обвинувачений, знаходячись на волі, буде перешкоджати встановленню істини по справі, ухилятись від слідства та суду, виконання процесуальних рішень та продовжувати злочинну діяльність. А мотивує своє подання практично лише необхідністю проведення значного обєму слідчих та інших дій, а також тяжкістю вчиненого злочину.

На підставі вищевикладеного вважаю, що перебування на волі обвинуваченого під час досудового слідства не перешкодить встановленню істини по справі та проведенню слідчих та інших дій. А тому в задоволенні подання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого слід відмовити, змінивши йому запобіжний захід на заставу.

Застава, відповідно до ч.1 ст. 154-1 КПК України, полягає у внесенні на депозит органу досудового розслідування або суду підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, іншими фізичними чи юридичними особами грошей чи передачі їм інших матеріальних цінностей з метою забезпечення належної поведінки, виконання зобовязання не відлучатися із зареєстрованого місця проживання чи перебування, або з місця тимчасового знаходження без дозволу слідчого чи суду, явки за викликом до органу розслідування і суду особи, щодо якої застосовано запобіжний захід.

Згідно ч.З п.З Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 березня 1999 р. № 6 з подальшими змінами «Про практику застосування судами застави як запобіжного заходу», задоволення клопотання залежно від конкретних обставин справи може здійснюватись однією чи декількома мотивованими постановами (ухвалами). Правомірними є, зокрема, постанови (ухвали) про визначення розміру застави, про обрання останньої як запобіжного заходу за умови внесення в певний строк її предмета, про звільнення особи з-під варти у звязку із внесенням раніше визначеної застави тощо.

Керуючись ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.29 Конституції України, ст.ст.14, 148, 149, 150, 154-1,155,165-2 КПК України, -

постановив:

в задоволенні подання старшого слідчого СВ Жмеринського РВ УМВС ОСОБА_2 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого за ст.115 ч.1 КК України ОСОБА_3

- ВІДМОВИТИ;

Обрати обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді застави.

Визначити заставу у грошовому вираженні в розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч) грн..

Звільнити ОСОБА_3 з-під варти за умови внесення до 17 г 28 грудня 2010 р. ОСОБА_5 грошових котів у розмірі 17 (сімнадцять тисяч) грн. на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області (одержувач територіальне управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області р\р

37310009000080, ЄДРПОУ 26286152, МФО 802015. Призначення платежу: застава по справі по обвинуваченню ОСОБА_3П.).

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області на протязі трьох діб.

Суддя К.Шепель