Рішення № 4991986, 06.10.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "06" жовтня 2009 р. по справі № 4/94-38.1

за позовом Комунальне підприємство "Нововолинськтеплокомуненерго"

до відповідача Управління економічної політики та інвестицій

про стягнення 3 970,12 грн.

Суддя Слободян П.Р.

За участю представників сторін:

від позивача: н/з.

від відповідача:н/з.

Суть спору: позивач - комунальне підприємство "Нововолинськтеплокомуненерго" звернувся в господарський суд Волинської області із позовом до управління економічної політики та інвестицій, м. Нововолинськ про стягнення 3970,12грн. в т.ч. 3753,41грн. основного боргу, 158,64грн. інфляції, 58,07грн. річних.

Відповідач в судове засідання не з’явився, обґрунтованих пояснень по суті позовних вимог суду не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового розгляду за його адресою, що підтверджується повідомленням № 1473543.

Враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, письмові докази міг відправити поштою і вправі був забезпечити явку представника на власний розсуд, поважності причин неявки не навів, господарський суд, визнав зібрані матеріали достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив:

1 січня 2008 року між КП "Нововолинськтеплокомуненерго" та управлінням економічної політики та інвестицій було укладено договір № 97а на відпуск теплової енергії.

Згідно з п.п. 1, 2 цього договору позивач зобов’язувався відпускати відповідачу теплову енергію на опалення приміщень та для підігріву води, а відповідач - своєчасно оплачувати вартість наданих послуг.

Пунктом 5 договору передбачено, що оплата проводиться не пізніше 25-го числа за поточний місяць щомісячно на протязі опалювального періоду.

Відповідно до п. 7 договору споживач вносить плату за послуги на розрахунковий рахунок або в касу виконавця. Споживач може застосовувати авансові платежі.

На виконання умов договору від 01.01.2008р. позивач за період з 25 грудня 2008р. по 25 квітня 2009р. надав відповідачу послуг на загальну суму 3753,41грн., що підтверджується рахунками на оплату за спірний період, розрахунком заборгованості. Відповідач оплату не провів, заборгованість відповідача за спожиту теплоенергію, передану на підставі договору від 01.01.2008р., складає 3753,41грн. грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

У відповідності із ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 3753,41грн. заборгованості за спожиту на підставі договору від 01.01.2008р. теплову енергію та опалення обґрунтована і підлягає до задоволення.

Згідно із ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 11. договору від 01.01.2008р. передбачено, що у разі порушення споживачем терміну внесення платежів, виконавець має право стягувати пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Згідно із ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи порушення відповідачем строків оплати наданих йому послуг, встановлених умовами договору від 01.01.2008р., з нього відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України слід стягнути 58,07грн. процентів річних за період з 25.12.2008р. по 31.08.2009р., 158,64грн. збитків, завданих інфляцією за період з 01.01.2009р. по 31.08.2009р.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 526, 546, 549, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, ст. ст. 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з підприємця управління економічної політики та інвестицій, (м. Нововолинськ, б-р. Шевченка, 7, код 30911919) на користь комунального підприємства “Нововолинськтеплокомуненерго” (м. Нововолинськ, вул. Св. Володимира,3, код 00185382) 3753,41грн. основного боргу, 158,64грн. інфляції, 58,07грн. річних, 102,00грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Слободян П. Р.