Рішення № 4991774, 29.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/450

29.09.09

За позовом Підприємства «Київський експериментальний завод «Динамо»Фізкультурно-

спортивного товариства «Динамо»України»;

До ТОВ «БП –1 КМБ – 1»;

Про визнання угоди дійсною

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача: Шитий М.К., представник, довіреність №169 від 15.09.2009 р.;

Від відповідача: Ходак П.В., директор, протокол №2 зборів учасників товариства від

24.02.2003 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2009 р. порушено провадження у справі №18/450, справа призначена слуханням на 22.09.2009 р.

Слухання справи відбулося 29.09.2009 р., у зв’язку з перебування судді 22.09.2009 р. на лікарняному.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить визнати договір купівлі-продажу майна від 24.09.2004 р. №1/04, укладений між Підприємством «Київський експериментальний завод «Динамо»Фізкультурно-спортивного товариства «Динамо»України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БП-1 КМБ-1»дійсним з дати його підписання сторонами; стягнути з відповідача 85,00 грн. витрат по сплаті держмита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судовому засіданні позовні вимоги по суті не заперечив.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

24.09.2004 р. між позивачем і відповідачем укладено договір купівлі-продажу майна №1/04 (далі –договір). За умовами договору позивач зобов’язувався за плату передати у власність відповідача основні засоби (у тому числі об’єкти нерухомого майна –скважину, трансформатор, павільйон, огорожу) та малоцінні предмети загальною вартістю 14 992,80 грн., що перебувають на його балансі та знаходяться на території бази відпочинку, яка розташована на земельній ділянці (площею 2 га) біля м. Остер Козелецького району Чернігівської області.

Згідно з пунктом 2.2. договору відповідач зобов’язаний був оплатити вартість відчужуваного майна протягом трьох календарних днів з дня його підписання, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. У свою чергу, позивач відповідно до пункту 3.1 договору зобов’язаний був передати це майно за актом приймання-передачі протягом трьох календарних днів після надходження грошових коштів на його розрахунковий рахунок. Як передбачено пунктом 5.5 договору, останній вважався укладеним з дня його підписання сторонами.

Відповідно до акту передачі-приймання майна від 24.09.2004 р., підписаного позивачем і відповідачем, майно за договором було передано 24.09.2004 р. Згідно з випискою по банківському рахунку відповідача в Комерційному банку «Столиця», проплату за договором у сумі 14992,80 грн. відповідачем здійснено 27.09.2004 р.

Вищезазначені обставини свідчать про те, що договір виконано позивачем і відповідачем у повному обсязі та останній був спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Зі змісту рішення виконавчого комітету Чернігівської обласної ради народних депутатів від 24.04.1990 р. № 107 та державного акта на право постійного користування землею, виданого Козелецькою районною радою народних депутатів і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 151, випливає, що земельна ділянка –на якій знаходиться нерухоме майно, відчужене за договором, надана в постійне користування Київському експериментальному виробничому об’єднанню «Динамо».

Позивач є правонаступником Київського експериментального виробничого об’єднання «Динамо», що підтверджується його статутом.

Як вбачається з матеріалів справи, всупереч письмовій вимозі позивача від 15.07.2009 р., з дати укладення договору відповідач не звертався до нотаріуса з вимогою стосовно нотаріального посвідчення цього договору. Цей факт не заперечує і сам відповідач.

Відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Статтею 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони тощо. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Матеріали справи свідчать про те, що правочин між позивачем і відповідачем укладено у письмовій формі, проте не посвідчено нотаріально та не зареєстровано у встановленому законом порядку. Його зміст зафіксовано у договорі, який підписано уповноваженими на той час посадовими особами: з боку позивача –директором С.М. Пилипчуком, з боку відповідача –директором І.М. Бондаренком. Повноваження вказаних посадових осіб визначено статутами відповідних юридичних осіб, а їх підписи скріплені печатками.

Пунктом 2 ст. 220 Цивільного Кодексу України передбачено, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно зі статтею 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрацій, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати дійсним з моменту підписання договір купівлі-продажу майна від 24.09.2004 р. №1/04, укладений між Підприємством «Київський експериментальний завод «Динамо»Фізкультурно-спортивного товариства «Динамо»України»(інд. 04073, м. Київ, Московський проспект, 16, код ЄДРПОУ 21477746) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БП-1 КМБ-1»(інд. 04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 21, корпус 8, офіс 2, код ЄДРПОУ 32346942).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БП-1 КМБ-1»(інд. 04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 21, корпус 8, офіс 2, код ЄДРПОУ 32346942) на користь Підприємства «Київський експериментальний завод «Динамо»Фізкультурно-спортивного товариства «Динамо»України»(інд. 04073, м. Київ, Московський проспект, 16, код ЄДРПОУ 21477746) 85 (вісімдесят п’ять) грн. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4. На підставі цього рішення повернути з Державного бюджету України на користь Підприємства «Київський експериментальний завод «Динамо»Фізкультурно-спортивного товариства «Динамо»України» (інд. 04073, м. Київ, Московський проспект, 16, код ЄДРПОУ 21477746) 79 (сімдесят дев'ять) грн. надмірно сплаченого інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, перерахованого платіжною квитанцією від 03.08.2009 р., яка залишена в матеріалах справи.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

О.В. Мандриченко