Рішення № 49914682, 07.09.2015, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/10118/15-ц

н/п 2/640/2472/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2015 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Якуша Н.В.

при секретарі Пічугіної А.Г.

за участі:

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Повного товариства «ХН-Ломбард», ОСОБА_3, за участі третьої особи: реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, про звільнення майна з-під арешту, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив звільнити з-під арешту 59/100 частин домоволодіння №93 по вул. Челюскінців у м. Харкові, який був накладений за ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26.12.2011 року у справі №2018/2-2986/11 в забезпечення позову ПТ «ХН-Ломбард» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики від 15.08.2000 року.

В обґрунтування позову зазначив, що в провадженні Київського районного суду м. Харкова знаходилась цивільна справа №2018/2-2986/11 за позовом ПТ «XН-Ломбард» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики від 15.08.2000 року. На виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 26.12.2011 року в забезпечення даного позову було накладено арешт на майно відповідача ОСОБА_3, а саме 59/100 частин житлового буднику по вул. Челюскінці і в м. Харкові та заборонено його відчуження. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 04.05.2012 року по справі №2018/497/2012 було перерозподілено ідеальні долі між співвласниками домоволодіння, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Челюскінців, 93, де відповідачу ОСОБА_3 було виділено долю в розмірі 34/100 частин вказаного домоволодіння, яка зареєстрована за ОСОБА_3 В ході проведення виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчого документа, майно, що належало на праві власності ОСОБА_3, було передано на реалізацію з прилюдних торгів до торгівельної організації в порядку приписів ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження». ОСОБА_4 державного виконавця Київського ВДВС ХМУЮ про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 21.05.2013 року майно боржника ОСОБА_3 - 34/100 частини домоволодіння за адресою: м. Харків, вул. Челюскінців, 93, передане стягувачу ОСОБА_2, після чого приватним нотаріусом видано Свідоцтво про право власності від 19.09.2013 року. На теперішній час він, як власник частини домоволодіння не може розпоряджатися своєю власністю.

В судових засіданнях позивач ОСОБА_2 на задоволенні позовних вимог наполягав. У судове засідання, призначене на 07.09.2015 року не зявився, належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи, причин неявки суду не повідомив.

Представник відповідача ПТ «ХН-Ломбард» ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності від 07.12.2012 року (а.с.38) в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вказала, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності арешту та заборони відчуження нерухомого майна, належного позивачу у встановленому законодавством порядку, а саме витягу з реєстру обтяжень про наявність запису про такий арешт, надала до матеріалів справи письмові заперечення на позов (а.с.39-41).

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, неодноразово належним чином повідомлявся про місце і час розгляду справи (а.с.71), причин неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_5, яка діє на підставі довіреності (а.с.37) у судове засідання зявилась, у задоволенні позовних вимог просила відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що у разі звернення за проведенням державної реєстрації припинення обтяження особи, визначеної в статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно норм діючого законодавства України, з додаванням необхідних документів, передбачених Законом та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державний реєстратор зможе розглянути питання щодо можливості припинення обтяження на 59/100 частин домоволодіння, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул.. Челюскінців, 93, та надала до матеріалів справи письмові заперечення на позов (а.с.56-58).

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26.12.2011 року у справі №2018/2-2986/11/13 в порядку забезпечення позову за заявою ПТ «ХН-Ломбард» накладено арешт, заборонивши відчуження 59/100 частин будинку №93 по вул. Челюскінців в м. Харкові, що належить ОСОБА_3 (а.с.5), дана ухвала набула чинності та на теперішній час не скасована.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 травня 2012 року Київським районним судом було постановлено рішення, яким перерозподілені частки між співвласниками будинку №-93 по вул. Челюскінців, яким за ОСОБА_3 було визнано право власності 34/100 частини будинку. Рішення набрало законної сили, залишено без змін ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 04 квітня 2013 року( а.с.6-10).

З пояснень позивача, встановлено, що постановою Київського ВДВС ХМУЮ від 31.10.2012 року було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №2035/8245/2012 виданого 29.10.2012 року Червонозаводським районним судом м. Харкова про стягнення боргу з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 360 000 грн.

Відповідно до ОСОБА_4 від 21.05.2013 року державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу у розмірі 302353 грн. передано майно та залишено за ОСОБА_2 34/100 частини домоволодіння, що складає 60,5 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Челюскінців, 93.(а.с.13)

Відповідно до Свідоцтва приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_6 від 19.09.2013 року, посвідчено, що ОСОБА_2 належить на праві власності майно, що складається з 34/100 частини житлового будинку 93 по вул. Челюскінців в м. Харкові, яке передане ОСОБА_2, в рахунок погашення боргу у розмірі 302 353 грн. (а.с.14).

За правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Відповідно дост. 60 ЗУ «Про виконавче провадження», особа яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

ОСОБА_4 приписами статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно дост.321 ЦК України, правовласностієнепорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього правачиобмежений у його здійсненні. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільноїнеобхідностіна підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другоюст. 353 цього Кодексу.

Статтями391,392 ЦК Українипередбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Отже, на даний часОСОБА_2 є особою, яка правомірно володіє 34/100 (до перерозподілу ця частка становила 59/100) частинами житлового будинку 93 по вул. Челюскінців в м. Харкові, та не є учасником цивільного провадження в рамках якого було накладено арешт на це майно, проте не може в повній мірі володіти та розпоряджатися своїм правом власності, що в свою чергу порушує його права, а тому вони підлягають судовому захисту саме шляхом звільнення цього майна з-під арешту, тобто законодавство про захист права власності поширюється на ці правовідносини.

Проте, судом встановлено, що позивачу належить на праві власності саме 34/100 частин спірного будинку, але останній ставить питання про виключення майна з підарешту, накладеного на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 26.12.2011 року на 59/100 частину домоволодіння, яка на час накладання арешту належала на праві власності ОСОБА_3

У звязку із тим, що суд розглядає вимоги позивача керуючись ч.1 ст. 60 ЦПК України, тобто з урахуванням відомостей про наявність права власності на майно, а не положеннями ст. 154 ЦПК України, то аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановленихобставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, проте частково, оскільки обґрунтованих підстав для зняття арешту з 59/100 частин будинку, на думку суду не має, бо позивач є власником лише 34/100 частин спірного домоволодіння.

Посилання представника ПТ «ХН-Ломбрд» на долучені до їх письмових заперечень інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно як доказ про відсутність перешкод ОСОБА_2 розпоряджатися своєю власністю, на думку суду є безпідставними, оскільки не доводять відсутність існування арешту, накладеного на 59/100 частин спірного домоволодіння, з огляду не те, що ці довідки були зроблені виключно щодо субєкта ОСОБА_3, який на час формування довідки (19.02.2013, 06.05.2014) вже не був власником 59/100 частин домоволодіння, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Челюскінців, 93 (а.с.42-49). В свою чергу, відповідач не надав доказів, а навпаки не заперечував, що ухвала Київського районного суду м. Харкова від 26.12.2011 року про накладення арешту на 59/100 частин домоволодіння по вул. Челюскінців, 93 у м. Харкові не скасована, не змінена та є чинною з моменту її винесення.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

ОСОБА_4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

ОСОБА_4 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

ОСОБА_4 ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності.

Представник ПТ «ХН-Ломбард» не надав до суду належних та беззаперечних доказів того, що на теперішній час вони мають право розповсюджувати будь-які обтяження на спірну частину домоволодіння, яка належить позивачу по справі, а тому підстави для продовження дії накладеного в інтересах ПТ «ХН-Ломбард» арешту відсутні.

Аналізуючи надані по справі докази, у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір також підлягає стягненню в частковому порядку з відповідачів на користь позивача, з урахуванням часткового задоволення вимог позивача (п.36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 16, 386, 1296 ЦК України, ст.3,10,11,57-61, 209, 212, 214-215, 218, 256 ЦПК України, ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги заявою ОСОБА_2 до Повного товариства «ХН-Ломбард», ОСОБА_3, за участі третьої особи: реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, про звільнення майна з-під арешту задовольнити частково.

Звільнити з-під арешту 34/100 частину домоволодіння, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Челюскінців, 93 та належить на праві власності ОСОБА_2, накладеного на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2011 року по справі №2018/2-2986/11.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути в частковому порядку з Повного товариства «ХН-Ломбард» (АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) судові витрати у розмірі 60 грн. 90 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складений 08 вересня 2015 року.

Суддя Н.В. Якуша