ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
03.07.06 Справа№ 4/946-29/111
За позовом:
Дочірньої компанії “Газ України” національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ,
до відповідача:
Дочірнього підприємства “Моршинкурорттеплоенерго” закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, м. Моршин,
про:
стягнення 38’949,05 грн.
Суддя М. Синчук
За участю представників:
позивача:
Працьовитий Ю.В. –дов. від 03.01.2006 р. №8/102,
відповідача:
Федусів С.Я. –дов. від 20.12.2005 р. №1-06/39.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов дочірньої компанії “Газ України” національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” до дочірнього підприємства “Моршинкурорттеплоенерго” закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” про стягнення 38’949,05 грн. Ухвалою від 16.05.2006 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 05.06.2006 р. Розгляд справи відкладено на 19.06.2006 р., 03.07.2006 р. з підстав, наведених у відповідних ухвалах суду.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що відповідач в порушення умов договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій №06/03-3824 ТЕ-21 від 31.12.2003 р. не здійснив повної оплати за поставлений природний газ, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 25’168,75 грн. Крім того, відповідачу нараховано пеню в сумі 4’711,11 грн., штраф у сумі 1’761,81 грн., інфляційні збитки в сумі 5’901,05 грн., 3% річних в сумі 1’406,33 грн. Таким чином, просить стягнути з відповідача 38’949,05 грн.
В судовому засіданні 03.07.2006 р. відповідачем подано клопотання, яким визнає основний борг в сумі 25’168,75 грн. повністю. Просить зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій у зв’язку з важким матеріальним становищем, у зв’язку з тим, що є єдиним підприємством м. Моршина, що постачає теплову енергію в школи, лікарні, житлові будинки, проводить ремонтні роботи теплових мереж. Крім того, просить відстрочити виконання рішення суду на три місяці.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між сторонами по справі укладено договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій №06/03-3824 ТЕ-21 від 31.12.2003 р. (надалі - Договір), на виконання умов якого позивач продав відповідачу протягом січня-березня 2004 р. та жовтня-грудня 2004 р. природний газ в об’ємі 1’780,275 тис. м3 на загальну суму 373’857,75 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи актами передачі-приймання природного газу.
Відповідно до п. 6.1 Договору оплата здійснюється покупцем (відповідачем) грошовими коштами шляхом поточного перерахування на рахунок постачальника (позивача) протягом місяця поставки 100% вартості фактично спожитих та протранспортованих обсягів газу, при цьому, перша частина оплати в розмірі 34 відсотка від вартості запланованих місячних обсягів поставки газу перераховується на рахунок постачальника (позивача) не пізніше 10 числа місяця, в якому здійснюється поставка та транспортування газу, друга і третя частини –у розмірі по 33 (тридцять три) відсотки відповідно, до 20 і 30 (31) числа місяця, в якому здійснюється поставка та транспортування газу.
Відповідач свої зобов’язання виконав частково, заборгованість за поставлений природний газ на умовах Договору становить 25’168,75 грн., що погоджено сторонами.
Відповіднодо п. 7.2 Договору в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені в п. 6.1 Договору, покупець (відповідач) сплачує на користь постачальника (позивача) пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.
Відповідно до п. 7.5 Договору штраф та пеня нараховуються постачальником (позивачем) протягом 1 (одного) року, що передує моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.
Відповідачем представлено докази реорганізації ДП “Моршинкурорттеплоенерго” на комунальне підприємство “Моршинтеплоенерго”: статут КП “Моршинтеплоенерго”, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №383263 від 03.11.2005 р., довідку №48 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. З поданих документів вбачається, що комунальне підприємство “Моршинтеплоенерго” є правонаступником дочірнього підприємства “Моршинкурорттеплоенерго”.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї зі сторін у спірному правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. У зв’язку з наведеним суд здійснює заміну ДП “Моршинкурорттеплоенерго” на КП “Моршинтеплоенерго”.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 25’168,75 грн. основного боргу є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитків в сумі 5’901,05 грн., 3% річних в сумі 1’406,33 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивачем нараховано пеню та штраф відповідно до розрахунку позовних вимог за один рік на підставі п. 7.2, 7.5 Договору. Оскільки сторони взаємно погодили конкретний розмір штрафних санкцій, вимоги позивача про стягнення 4’711,11 грн. пені, 1’761,81 грн. штрафу є обгрунтованими. Однак, при прийнятті рішення суд враховує те, що відповідач перебуває у дуже важкому фінансово-господарському стані, відповідач є власністю територіальних громад, є єдиним підприємством м. Моршина, що постачає теплову енергію в школи, лікарні, житлові будинки, проводить ремонтні роботи теплових мереж, що потребує значних обігових коштів, тому задоволення вимог про стягнення штрафних санкцій у повному обсязі може призвести до негативних наслідків у роботі підприємства. За таких обставин суд зменшує розмір пені до 51,00 грн., розмір штрафу до 51,00 грн. Оскільки відповідач не представив суду достатніх доказів для задоволення клопотання про відстрочення виконання рішення суду, то в цій частині суд відповідачу відмовляє.
Оскільки спір виник через неправмірні дії відповідача, витрати зі сплати державного мита слід відшкодувати за рахунок відповідача у повному обсязі. Оскільки в позові відмовлено частково, витрати на інформаційно-техічне забезпечення судового процесу слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 25, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Здійснити заміну дочірнього підприємства “Моршинкурорттеплоенерго” на його правонаступника –комунальне підприємство “Моршинтеплоенерго” (адреса: вул. Привокзальна, 45а, м. Моршин, Львівська область, 82484; код ЄДРПОУ 33892124).
2. У позові відмовити частково.
3. У стягненні штрафу в сумі 1’710,81 грн. та пені в сумі 4’660,11 грн. відмовити.
4. Стягнути з комунального підприємства “Моршинтеплоенерго” (адреса: вул. Привокзальна, 45а, м. Моршин, Львівська область, 82484; код ЄДРПОУ 33892124) на користь дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (адреса: вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ 31301827) 25’168,75 грн. основного боргу, 51,00 грн. пені, 51,00 грн. штрафу, 5’901,05 грн. інфляційних збитків, 1’406,33 грн. –3% річних, 390,00 грн. відшкодування витрат на оплату держмита, 98,70 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судовогопроцесу.
5. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Суддя Синчук М.М.
Судове рішення № 49908, Господарський суд Львівської області було прийнято 03.07.2006. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 4/946-29/111. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: