Постанова № 4990777, 07.10.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2009 р. Справа № 07/120-09

Колегія суддів у складі:

головуючого судді –Могилєвкіна Ю.О., суддів –Бухан А.І., Плужник О.В.

при секретарі – Голозубової О.І.

за участю представників сторін:

позивача –Логашкін С.С.

1-го відповідача – Прядка В.О.

2-го відповідача - Бородай Л.А.

розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх. № 2338Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 30.06.09 р. по справі № 07/120-09

за позовом - ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод", м. Кременчук

до - 1) СТГО "Південна залізниця", м. Харків

2) ВАТ "Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева", м. Краматорськ

про стягнення 67886,05 грн.

встановила:

Позивач –ВАТ „Крюківський вагонобудівельний завод” звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, з урахуванням заявлених 10.06.09 р. та прийнятих судом уточнень, про стягнення з відповідача - Статутного територіально-галузевого об’єднання „Південна залізниця ” - 67866,05 грн. вартості недостачі вантажу –уголку 125*80*10 в кількості 8750 кг., та відшкодування сплачених судових витрат по справі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.06.09 р. по справі № 07/120-09 (суддя Інте Т.В.) в позові відмовлено.

Рішення мотивоване з тих підстав, що вина першого відповідача - СТГО "Південна залізниця" у недостачі вантажу –уголку 125*80*10 в кількості 8750 кг позивачем не доведена.

Позивач з обставинами, викладеними в рішенні суду першої інстанції не погодився, просить його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В підтвердження доводів, викладених в апеляційній скарзі позивач вказує на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права а саме: ст. ст. 8, 129 Конституції України, ст. 4, 43,65 ГПК України, ст. 193, 307 ГК України, ст. ст. 525, 526, 599, 610, 909 ЦК України; ст.110, 114, 129 Статуту залізниць.,п.2, п.4, п.8 Правил складання актів, п.4.3 Правил оформлення перевізних документів, Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення по кількості № П-6, затвердженої постановою Держарбітражу від 15.06.65р., ст. ст. 1, 2, 12, 15, Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ст. 909 ЦК України ст.307 Господарського кодексу України, ст.110 Статуту залізниць України позивач та перший відповідач уклали договір перевезення вантажу, що підтверджується транспортною накладною. За договором перевезення вантажу перший відповідач зобов’язується доставити ввірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його одержувачу і несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу. Але, перший відповідач в порушення вищенаведеного, вантаж доставив з недостачею і позивачем було складено акт про приймання продукції за кількістю, хоча судом першої інстанції взагалі не прийнято до уваги цей факт, тобто що позивачем складено акт №12 віл 26.09.2008 р. про приймання продукції за кількістю та повністю виконано процедуру, передбачену Інструкцією П-6 та Статутом залізниць щодо направлення скарги на ім’я начальника ст. Крюків-на Дніпрі та Начальника Південної залізниці про витребування скласти комерційний акт. Дана скарга залишена без задоволення про що свідчить відповідь Полтавської Дирекції залізничних перевезень №ДН-4-04/4493 от 03.10.08р.

Господарським судом Харківської області не враховано те, що існує факт недостачі і перший відповідач повинен нести відповідальність, а не бути звільненим від відповідальності всупереч ст.ст. 525, 526, 549, 610, 614, 909, 924 ЦК України, ст. 218 ГК України, тому що згідно вказаних норм ЦК України зобов'язання щодо умов договору повинно виконуватись належним чином і одностороння відмова чи одностороння зміна його умов не допускається. За неналежне виконання зобов'язань сторона повинна нести господарсько-правову відповідальність за наявності її вини, а у випадку нанесення збитків вони повинні бути відшкодовані в повному обсязі.

В рішенні по справі № 07/120-09 господарський суд Харківської області посилається на ст.52 Статуту Залізниць України, вказуючи, що залізниця зобов’язана перевіряти масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами, а також у випадках прибуття вантажу у вагонах навалом та насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Позивач вважає, що судом неправомірно використана ст.52 Статуту залізниць, так як вантаж у спірному вагоні прибув без ознак недостачі, псування або пошкодження, без слідів розкрадання та втрати, тому залізниця має право видати вантаж без перевірки кількості місць і стану вантажу. Як наслідок вищенаведеного, у Позивача не виникло підстав вимагати складання комерційного акту.

Про наявність комерційного акту №АТ 051144/11 від 21.09.08р. позивач дізнався під час розгляду справи у господарському суді від Відповідача 2. У відповідності до ст.129 Статуту залізниць України підставою для матеріальної відповідальності залізниці і складання комерційного акту (складають станції залізниці) є невідповідність маси та кількості вантажу, зазначених у транспортних документах. Оскільки залізницею було проведено комісійне перевантажування вантажу на ст. Слав’янськ та видано комерційний акт залізниця повинна була зазначити про факт, видачі комерційного акту у залізничній накладній. Тому звільнення судом від відповідальності першого відповідача на підставі того, що в накладній не має відмітки про видачу комерційного акту є не допустимим та безпідставним, оскільки відповідно до п.4, п.8 Правил складання актів, та до п.4.3 Правил оформлення перевізних документів, саме залізниця повинна нести відповідальність, щодо зазначення в перевізних документах (залізничній накладній) наявності комерційного акту чи акту загальної форми.

У відповідності до ст.924 Цивільного кодексу України, ст.ст.114,127 Статуту залізниць відповідач відповідає за збереження вантажу, багажу та ін. з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі позивачу та відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу та ін. у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Позивач в свою чергу не може контролювати дії залізниці, щодо виконання Правил оформлення перевізних документів.

Крім того, в рішенні Господарського суду зазначається що у відповідності до ст.111 п.е 4 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності у разі коли втрата вантажу відбулась внаслідок обставин, які залізниця не могла передбачити і усунення яких від неї не залежало. Вважаємо, що судом не повністю досліджено факт звільнення залізниці від відповідальності відповідно до ст.111 п.е 4 Статуту залізниць, оскільки порушення кримінальної справи, на яку в своєму рішенні посилається господарський суд Харківської області, відбулось після подання позову до господарського суду, тобто суд повинен був стягнути з першого відповідача вартість недостачі, а перший відповідач в свою чергу мав можливість заявити позов в регресному порядку до особи, що скоїла злочин, як передбачено ст.28 КПК України.

Тому на думку позивача його вимоги є обґрунтованими і законними і підлягають обов'язковому задоволенню.

Перший відповідач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його в силі, а апеляційну скаргу позивача –без задоволення.

У своєму у відзиві та додаткових поясненнях перший відповідач посилається на те, що наданий позивачем в обґрунтування позовних вимог про стягнення вартості недостачі комерційний акт АТ № 051144-2 від 21.09.98 р. є лише підставою для матеріальної відповідальності залізниці, а не доказом її вини. Даний акт було складено на ст. Слав’янськ по факту порушення кримінальної справи, після того, як вагон був відправлений зі станції, в зв’язку з чим в залізничній накладній № 50971495 відсутня відмітка про його складання і примірник акту не був направлений на адресу позивача з іншими документами. Встановлення лінійним відділом ст. Слав’янськ ЛУ на Донецькій залізниці УМВС України факту крадіжки уголку під час перевезення підтверджено матеріалами кримінальної справи № 03-4793, а винну особу може бути встановлено за результатами її розгляду. Ст. 28 КК України дає позивачу, як особі, яка зазнала матеріальної шкоди, право пред’явлення до обвинуваченого цивільний позов, який пред’являється як під час судового слідства, так і під час судового розгляду та розглядається судом разом з кримінальною справою. Крім того, в ст. 111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, зокрема, п. е. 4 передбачає, що залізниця звільняється від відповідальності за нестачу вантажу в тому числі і тоді, коли втрата відбулась внаслідок обставин, які залізниця не могла передбачити і усунення яких від неї не залежало, як, наприклад, злочин (протиправна дія) третьої особи. Вважає, що дана справа не є підвідомча господарському суду, як така, що не відповідає вичерпному переліку, викладеному в ст. 12 ГПК.

Другий відповідач також вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У своєму відзиві на апеляційну скаргу другий відповідач зазначає, що позивач не витребував у першого відповідача комерційний акт, чим взяв на себе відповідальність за нестачу прокату чорних металів, а при прийманні продукції допустив порушення положень Інструкції П-6.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції у відповідності з договором № 49/45 від 11.07.08 р., укладеним між ВАТ „Крюківський вагонобудівний завод” та ВАТ „Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева”, останній зобов’язався поставити, а позивач - прийняти та оплатити металопродукцію на умовах договору.

На виконання договору, ВАТ „Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева” на адресу позивача відправлено прокат чорних металів у кількості брутто 88650 кг у вагоні № 66790759 по залізничній накладній № 50971495 від 19.09.08 р., яка містить відмітку про прийняття вантажу до перевезення залізницею 19.09.08 р.

На виконання умов п.6.1 договору, позивачем була здійснена 100% попередня оплата продукції, що підтверджено наданими до справи платіжними дорученнями № 10470 від 04.09.08 р. на суму 1571836,50 грн., платіжним дорученням № 11996 від 02.09.08 р. на суму 262207,14 грн. та платіжним дорученням № 13670 від 01.10.08 р. на суму 217487,36 грн., всього 2051531,00 грн.

Згідно рахунку-фактури № 34/09-41 від 19.09.08 р., вартість поставленої продукції складає 543535, 24 грн.

Як зазначено в залізничній накладній № 50971495, продукція була завантажена у напіввагон № 66790759 навалом у кількості брутто –88650 кг, нетто –67630 кг.

Вантаж – прокат чорних металів, навантажений навалом прибув на станцію Крюків на Дніпрі 24.09.08 р. поїздом № 3703 о 17 год.18 хв. зі станції Кременчук у напіввагоні № 66790759. На під’їзді колії позивача напіввагон № 66790759 був поданий о 20 год.50 хв.

При перевірці вантажу та візуальному огляді не було виявлено явних слідів розкрадання продукції, але при зважуванні вагону на 100-х вагонних вагах, виявилась вага брутто –58505 кг проти зазначеної в залізничній накладній –брутто –67630 кг. Недостача продукції склала 9125 кг.

Приймання продукції було призупинено та складено акт від 24.09.08 р., відповідно до вимог п. 5.1 договору перевезення про прийняття вагону під особий контроль ВОХР до комісійної видачі вантажу та акт про передачу вантажу на відповідальне зберігання ВОХР.

Про факт виявленої недостачі на адресу вантажовідправника –ВАТ „Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева” позивачем було направлено лист № 25/3/23/4373 від 25.09.08 р. з проханням надіслати уповноваженого представника для перевантажування вагону та складання двостороннього акту, згідно Інструкції П-6 та направлена телеграма № 42 від 25.09.08 р. начальнику станції Крюків на Дніпрі про виявлення недостачі в кількості 9125 кг. та складання комерційного акту.

У відповідь на лист, направлений позивачем вантажовідправнику, останній листом № 45/375 від 26.09.08 р. повідомив позивача, що на станції Слав’янськ в вагоні № 66790759 була виявлена недостача прокату, складено акт від 21.09.08 р. та передано справу до лінійного відділення на станції Слав’янськ УМВС України на Донецькій залізниці.

В зазначеному акті вказано, що вантаж завантажений навалом, маркірований чотирма неперервними полосами, однак, нанесене маркування визвало сумнів у його цілісності, що слугувало складанню даного акту.

Подана позивачем 26.09.08 р. скарга на адресу начальника управління Південної залізниці з вимогою складання комерційного акту задоволена не була, що стало підставою для складання акту приймання продукції за кількістю, відповідно до Інструкції П-6, який надано до справи в підтвердження вини перевізника в недостачі продукції. До такого висновку комісія дійшла з підстав виявлення на маркувальних смугах домальованих місць, які відрізняються відтінком кольору, при тому, що продукція розміщена в вагоні рівномірно, всі зв’язки укручені, складені поперек вагону, явних слідів доступу до вантажу візуально виявлено не було. При зважуванні вагона виявлена недостача 9125 кг. прокатної продукції, вартість якої, з урахуванням норм природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто 0,5%, складає 67866,05 грн.

Тобто саме судом першої інстанції та відповідно до наданих до справи документів фактично був встановлений факт викрадення під час перевезення прокату чорних металів, що підтверджено наданими до справи доказами, а саме актом загальної форми, комерційним актом №АТ 051144 від 21.09.08 р. складеним на ст. Слав’янськ Донецької залізниці, постановою від 30.09.2008 року про порушення кримінальної справи лінійним відділом ст. Слав’янськ ЛУ на Донецькій залізниці УМВС України факту крадіжки уголку під час перевезення та актом приймання продукції за участю представників позивача та другого відповідача.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції зазначає, що в залізничній накладній відсутня відмітка про складання акту на ст. Слав’янськ та відмітка про видачу вантажу вантажоодержувачу з перевіркою, відповідно до ст. 52 Статуту Залізниць України. 25.05.09 р. позивачем було надано суду уточнення позовних вимог та додано до матеріалів справи комерційний акт № АТ 051144 від 21.09.08 р., складений на ст. Слав’янськ Донецької залізниці, в розділі Д якого, зафіксовано спосіб завантаження вагону № 66790759, кількість пачок прокату чорних металів, цілісність їх ув’язки, маркування чотирма неперервними смугами (без застереження щодо відтінків фарби) та факт недостачі 9125 кг вантажу проти ваги, зазначеної в залізничній накладній № 50971495. Тому суд першої інстанції визнав даний акт, складеним з порушенням Правил складання актів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 28.05.02 р. № 334 зі змінами та доповненнями (далі –Правила), відповідно до п.8 яких, в разі складання комерційного акту на попутній станції, другий примірник акта додається до перевізних документів та про його складання робиться відмітка на зворотному боці накладної. Дані вимоги виконані не були –про складання комерційного акту від 21.09.08 р. № АТ 051144 на ст. Слав’янськ Донецької залізниці відмітка в залізничній накладній не зроблена, пакет перевізних документів комерційний акт не містив.

Однак, як правомірно зазначає позивач у своїй апеляційній скарзі звільнення судом від відповідальності першого відповідача на підставі того, що в накладній не має відмітки про видачу комерційного акту є не допустимим та безпідставним, оскільки відповідно до п.4, п.8 Правил складання актів, та до п.4.3 Правил оформлення перевізних документів, саме залізниця повинна нести відповідальність, щодо зазначення в перевізних документах (залізничній накладній) наявності комерційного акту чи акту загальної форми і позивач свою чергу не може контролювати дії залізниці, щодо виконання Правил оформлення перевізних документів.

У відповідності до ст. 924 Цивільного кодексу України, ст.ст. 114, 127 Статуту залізниць відповідач відповідає за збереження вантажу, багажу та ін. з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі позивачу та відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу та ін. у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківської області від 30.06.09 по справі № 07/120-09 прийнято без урахувань фактичних обставин справи та діючого законодавства та з порушенням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 924 Цивільного кодексу України, ст. ст. 114,127 Статуту залізниць ст.ст. 33, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п.п. 3, 4 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення господарського суду Харківської області від 30.06.09 по справі № 07/120-09 скасувати та прийняти нове. Позов задовольнити. Стягнути з СТГО "Південна залізниця" (м. Харків-61052, вул. Червоноармійська, 7 р/р № 26004000016 в ХВ «Експрес-банк»ІНП 010726020392, свідоцтво платника ПДВ 30007605, ЄДРПОУ 01072609) на користь ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (м. Краматорськ-84303, вул. М.Тореза,18 р/р 260033117 в Донецькому філіалі ВАТ «АБ «Укргазбанк»м. Донецьк, МФО 335894 код ОКПО 00191187) –68886,05 грн. вартості нестачі вантажу, 678,00 грн. держмита за подання позову 118,00 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 339,43 грн. держмита за подання апеляційної скарги. В позові до другого відповідача - ВАТ "Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева", м. Краматорськ відмовити. Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

судді Бухан А.І.

Плужник О.В.

Повний текст постанови підписаний 07.10.2009 року.