ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"28" вересня 2009 р.
Справа № 18/141
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/141
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Садін Плюс", с. Липці Харківського району Харківської області
до відповідача: Приватного підприємства "Колега", м. Олександрія Кіровоградської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватного підприємства "ТГ АЛК.МАКС", м. Дніпропетровськ
про стягнення 35 565,65 грн.
Представники сторін:
від позивача - Літвінова О.В., довіреність № б/н від 31.01.09;
від відповідача - Тімакіна Л.В., довіреність № б/н від 04.03.09;
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - приватного підприємства "ТГ АЛК.МАКС" - Літвінова О.В., довіреність № 07/09/01 від 07.09.09.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Садін Плюс" звернулось до господарського суду з позовною заявою №03/08/01 від 03.08.2009 року про стягнення з приватного підприємства "Колега" - 57715,94 грн., з яких: 53735,23 грн. сума основного боргу, 1425,85 грн. - пені, 189,25 грн. - процентів за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 2365,61 грн. - процентів за користування грошовими коштами.
Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 0330/01 від 30.03.2009 року щодо оплати вартості отриманого товару.
25.08.2009 року на адресу господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Садін Плюс" надійшла заява №21/08/01 від 21.08.2009 року про уточнення позовних вимог, за змістом якої позивач просить стягнути з приватного підприємства "Колега" - 48946,57 грн., з яких: 43735,39 грн. сума основного боргу, 1857,36 грн. - пені, 248,43 грн. - процентів за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 3105,39 грн. - процентів за користування грошовими коштами.
Заявою № 22/09/01 від 22.09.2009 року позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 35 565,65 грн., з яких: 28 735,39 грн. основного боргу, 2 408,22 грн. пені, 335,85 грн. - процентів за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та 4 086,19 грн. - процентів за користування грошовими коштами.
Згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
З огляду на приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України щодо прав позивача, господарський суд розглядає справу з урахуванням зменшення розміру позовних вимог.
В судовому засіданні 28.09.2009 р. представник позивача позовні вимоги, з урахування заяви про зменшення, підтримав в повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги не заперечив.
Третя особа позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Садін Плюс" підтримує в повному обсязі.
В судовому засіданні 28.09.2009 р. за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
30.03.2009 року між приватним підприємством "ТГ АЛК.МАКС" (Постачальник) та приватним підприємством "Колега" (Покупець) укладено Договір поставки № 0330/01 (далі - Договір) (а.с. 15-16).
Відповідно до умов Договору Постачальник зобов’язався поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на встановлених Договором умовах (п. 1.1. Договору).
Ціна, кількість та асортимент товару вказується в накладних на поставлений товар, які є невід'ємною частиною Договору (п. 2.1. Договору).
Пунктом 4.1. Договору визначено, що поставка товару здійснюється партіями.
Згідно п.п. 5.1, 5.2. Договору оплата Покупцем поставленої партії товару повинна здійснюватись на 21-й календарний день з моменту отримання цієї партії товару, шляхом безготівкового розрахунку.
Договір поставки № 0330/01 від 30.03.2009 року укладено між сторонами в письмовій формі, підписано та скріплено печатками підприємств.
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2009 року (п. 10.2. Договору).
Згідно статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
В силу статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи, приватним підприємством "ТГ АЛК.МАКС" на виконання умов договору №0330/01 від 30.03.2009 року передано, а відповідачем прийнято обумовлений товар на загальну суму 58 755,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 22206 від 30.05.2009 року на суму 58 755,00 грн.
За повідомленням позивача, після поставки товару частина товару на суму 19,61 грн. було повернуто як бій.
Проте, відповідачем неналежним чином виконано відповідачем умови договору поставки, товар оплачено частково на суму 5000,00 грн.
28.07.2009 року між приватним підприємством "ТГ АЛК.МАКС" (Цедент) та товариством з обмеженою відповідальністю "Садін Плюс" (Цесіонарій) укладено договорі відступлення права вимоги (цесії) № 28/07/01.
Відповідно до умов даного договору Цедент відступає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за Договором поставки № 0330/01 від 30.03.2009 року, укладеним між Цедентом та приватним підприємством "Колега" (п. 1 Договору № 28/07/01).
Згідно договору № 28/07/01 від 28.07.2009 року відступлення права вимоги права до товариства з обмеженою відповідальністю "Садін Плюс" перейшли права приватного підприємства "ТГ АЛК.МАКС" за договором поставки № 0330/01 від 30.03.2009 року в повному обсязі, зокрема право вимагати від відповідача оплати товару, поставленого йому приватним підприємством "ТГ АЛК.МАКС" з урахуванням індексу інфляції, сплати пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, сплати відсотків за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, сплати відсотків за користування грошовими коштами.
Про відступлення права вимоги відповідач був повідомлений листом від 30.07.2009 року (а.с. 20).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитора у зобов'язанні може бути змінено іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Після звернення позивачем з позовом до суду відповідачем було частково погашено заборгованість за поставлений товар, у зв'язку з чим позивач заявою № 22/09/01 від 22.09.2009 року зменшив розмір позовних вимог.
Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача за поставлений товар складає 28 735,39грн.
Наявність вказаної заборгованості відповідачем не заперечується.
Оскільки відповідачем заборгованість не була сплачена, позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до господарського суду з відповідною позовною заявою.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В силу частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за отриманий товар в розмірі 28 735,39грн. та вказану заборгованість визнав, а тому вимоги позивача про стягнення основного боргу є обґрунтованими, повністю підтверджуються матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Позивач також просить стягнути пеню в розмірі 2 408,22 грн. за період прострочення оплати Товару з 20.06.2009 року по 22.09.2009 року (а.с. 89).
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Сторони в пункті 7.1. договору № 0330/01 від 30.03.2009 року передбачили сплату Покупцем пені у разі порушення ним умов оплати товару, що нараховується на несплачену суму за кожен день прострочення платежу за подвійною обліковою ставкою НБУ.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 2 408,22 грн. за період прострочення оплати Товару з 20.06.2009 року по 22.09.2009 року підлягають задоволенню.
Підлягають стягненню з відповідача також 3% річних, оскільки відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно обґрунтованого розрахунку позивача 3% річних за період з 20.06.2009 року по 22.09.2009 року в сумі 335,85 грн. нараховані правомірно (а.с. 89), а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Пунктом 7.1. Договору № 0330/01 від 30.03.2009 року передбачено, що у разі, якщо прострочення оплати товару триває більше десяти днів, Постачальник має право вимагати від Покупця сплати процентів за користування грошовими коштами у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення за весь період існування заборгованості.
Заявлена позивачем сума процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 4086,19 грн. за період з 20.06.2009 року по 22.09.2009 року (а.с. 89) нарахована правомірно та підлягає стягненню в повному обсязі.
З урахуванням наведеного вище, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Садін Плюс" підлягають повному задоволенню на суму 35 565,65 грн., з яких: 28 735,39 грн. сума основного боргу, 2 408,22 грн. - пені, 335,85 грн. - процентів за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 4 086,19 грн. - процентів за користування грошовими коштами.
У відповідності до норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства "Колега" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Героїв Сталінграду, 20, ідентифікаційний код 20643651, р/р 26004301805268 в АФ "Промінвестбанк", МФО 323215) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Садін Плюс" (62414, Харківська область, Харківський район, с. Липці, вул. Пушкінська, 20, ідентифікаційний код 35288465, п/р 2600906162462 в АКБ "Правекс-Банк" м. Києва, МФО 321983) - 35 565,65грн., з яких: 28 735,39 грн. сума основного боргу, 2 408,22 грн. - пені, 335,85 грн. - процентів за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 4 086,19 грн. - процентів за користування грошовими коштами, а також 355,65 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя В.В. Тимошевська
Судове рішення № 4990764, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 28.09.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 18/141. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: