Рішення № 4990687, 01.10.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" жовтня 2009 р.

№ 9/141-50.

За позовом Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК»в особі Волинської філії ВАТ «КРЕДОБАНК», м. Луцьк

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіта», м. Луцьк

Про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 5 147 239,05 грн.

Суддя Л.І. Соломка

Представники:

Від позивача: Зленко Т.О. –юрисконсульт юрид. відділу, довіреність №2340 від 29.01.2008 р.;

Від відповідача: Мельничук С.М. –представник, довіреність №38 від 20.07.2009 р.

Права та обов’язки представникам сторін роз’яснені відповідно до ст.22 ГПК України.

Відводу складу суду відповідно до ст.20 ГПК України не заявлено.

Відповідно до ст.81№ ГПК України представникам сторін повідомлено про здійснення повного фіксування судового процесу технічними засобами, а саме: програмно-апаратного комплексу „Діловодство суду” за ініціативою суду.

У судовому засіданні 01.10.2009 р. за згодою представників сторін відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення

Суть спору: Позивач - Акціонерне товариство “КРЕДОБАНК” в особі Волинської філії ВАТ “КРЕДОБАНК” звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Агровіта” про стягнення заборгованості за кредитним договором №42/08 від 18.06.2008 р. в розмірі 5 147 239,05 грн., в тому числі: 4 120 000 грн. заборгованості по кредиту, 942 157,82 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами, 83 794,24 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за період з 01.11.2008 р. по 04.08.2009 р., 1 200 грн. простроченої комісії за управління кредитом та 86,99 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом за період з 01.11.2008 р. по 04.08.2009 р. та з врахуванням заяви позивача (вх. господарського суду від 30.09.2009 р. №01-28-14962) станом на 29.09.2009 р. просить стягнути з відповідача 5 150 300,43 грн. заборгованості, в тому числі: 4 120 000 грн. заборгованості по кредиту, 945 219,20 грн. простроченої заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами, 83 794,24 грн. пені за простроченими відсотками з 01.11.2008 р. по 04.08.2009 р., 1 200 грн. простроченої комісії за управління кредитом, 86,99 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом за період з 01.11.2008 р. по 04.08.2009 р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що згідно кредитного договору №42/08 від 18.06.2008 р. надав відповідачу кредит у сумі 4 120 000 грн. зі строком повернення до 17.06.2011 р. Відповідач з листопада 2008 р. припинив сплачувати відсотки за кредитом, строк сплати яких настав, станом на 29.09.2009 р. прострочена заборгованість по відсотках за користування кредитом склала 945 219,20 грн. Також відповідач допустив прострочку сплати суми кредиту по строках 17.07.2009 р., 17.08.2009 р., 17.09.2009 р., а також оплату комісії за управління кредитом.

Відповідно до до п.5.9 договору Банк має право вимагати дострокового погашення кредиту у випадках несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту. Вимога про дострокове погашення кредиту направлена відповідачу 05.06.2009 р., залишена без реагування.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача подав клопотання від 01.10.2009 р. про зменшення розміру пені на 50% та розстрочення виконання рішення суду рівними частинами на період з 01.10.2009 р. по 28.02.2010 р. Клопотання обґрунтоване посиланням на ст..233 Господарського кодексу України, відповідач вважає, що сума пені 83 881,23 грн. є значною, позивач не подав доказів нанесення йому збитків. Також посилається на те, що невиконання договірних зобов’язань склалося не з його вини, а є наслідком кризи в економіці України.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання по пені і по розстрочці, мотивуючи, що відповідач не сплатив ні кредиту ні відсотків.

Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників сторін, господарський суд

в с т а н о в и в:

18.06.2008 року між позивачем - Відкритим акціонерним товариством “Кредобанк” в особі Волинської філії ВАТ “Кредобанк” та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Агровіта” був укладений кредитний договір №42/08 зі змінами та доповненнями згідно укладеної додаткової угоди №1 від 27.07.2009 р.

Згідно умов договору (п.п.2.1.1, 2.1.2) позивач зобов’язався надати відповідачу кредит в сумі 4 120 000, 00 грн. для оплати по договорах про уступку права вимоги боргу банком по ТзОВ «Волинь-борошно»згідно кредитного договору №78/04 від 31.03.2004 р., підприємця Войнаровського А.В. згідно кредитного договору №277/03 від 05.12.2003 р., поповнення обігових коштів, в тому числі: закупівля зерна пшениці на строк до 17.06.2011 р., а відповідач –забезпечити повернення одержаного кредиту згідно встановленого п. 2.2. кредитного договору порядку зі сплатою за користування кредитом процентів не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані проценти (п.4.3.).

Пунктом 2.6, 2.7 кредитного договору передбачено, що для обліку виданих кредитних коштів банк відкриває позичковий рахунок №2063701000857, датою видачі кредиту вважається день списання коштів з позичкового рахунку.

На виконання умов договору позивачем було відкрито боржнику позичковий рахунок для обліку кредитних коштів.

Згідно меморіальних ордерів №60323 від 18.06.2008 р., №603167, №603023, №602245, №602233 від 19.06.2008 р., №667973 від 03.07.2008 р. (а.с.12-15) позивачем на виконання умов договору було перераховано відповідачу 4 120 000, 00 грн.

Водночас, відповідач свої зобов’язання за кредитним договором №42/08 від 18.06.2008 р. не виконав. Станом на 29.09.2009 р. заборгованість перед позивачем по кредиту становить 4 120 000 грн., 945 219,20 грн. простроченої заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами.

Згідно п.5.9. кредитного договору банк у випадку наявності обставин, які свідчать про те, що наданий позичальникові кредит не буде повернуто у строки, визначені цим договором або несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту (частини кредиту) вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів, про що письмово повідомляє Позичальника.

04.06.2009 р. позивач надіслав відповідачу претензію за №02/1848 з вимогою достроково здійснити погашення всєї суми кредиту, відсотків, пені та комісії, яка залишена без реагування.

Пунктом 7.1. кредитного договору передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання грошових зобов’язань (повернення кредиту або його частини, оплати процентів, комісій) боржник сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки за весь час прострочки.

Згідно розрахунку за неналежне виконання договірних зобов’язань відповідачу нараховано пеню за простроченими відсотками в розмірі 83 794,24 грн. за період з 01.11.2009 р. по 04.08.2009р.

Згідно п.4.1.3 договору за надання Кредиту Позичальник сплачує Банку комісії, встановлені тарифами Банку - за управління кредитом –300 грн., яка сплачується щомісячно протягом дії Кредиту.

Станом на 29.09.2009 р. прострочена заборгованість відповідача по комісії за управління кредитом становить 1 200 грн. та 86,99 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом за період з 01.11.2008 р. по 04.08.2009 р.

Відповідно до п.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підставні, стверджуються матеріалами справи та підлягають до задоволення в сумі 5 150 300 грн.

Клопотання про зменшення розміру пені до задоволення не підлягає, оскільки відповідно до ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду рівними частинами на період з 01.10.2009 р. по 28.02.2010 р. відхилено судом також. При цьому суд виходив з того, що відповідно до п.8 ч.1 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки чи розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений господарським судом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Між тим, відповідач в обґрунтування клопотань послався фінансову кризу в державі. Проте світова фінансова криза поширилась на всі підприємства у державі, в тому числі і на позивача.

Судом враховано, що станом на день розгляду справи відповідачем не погашено основну суму кредиту по строках сплати, та відсотки за користування кредитом, а в підтвердження свого тяжкого матеріального становища позивачем подано суду лише вимогу управління Пенсійного фонду України у м. Луцьку про сплату 7 993,52 грн., яку відповідач не має змоги сплатити, що на думку суду, не є належним доказом тяжкого фінансового стану підприємства.

Оскільки спір до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита та оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 599, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агровіта” (юридична адреса: 43025 Волинська область, м. Луцьк, вул. Єршова,11, фактична адреса: 43000 м. Луцьк, вул. І.Франка,53, п/р 26003011190 у ВФ ВАТ «КРЕДОБАНК», МФО 303224, код ЄДРПОУ 31300467) на користь Відкритого акціонерного товариства „Кредобанк” в особі Волинської філії ВАТ “Кредобанк” (43025 м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 28-а, рахунок 351900340 у ВФ ВАТ “Кредобанк”, МФО 303224, код 20120226) 5 150 300 грн. заборгованості за кредитним договором, в тому числі: 4 120 000, 00 грн. –сукупної заборгованості по кредиту, 945 219,20 грн. –простроченої заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами, 83 794,24 грн. –пені за простроченими відсотками з 01.11.2008 р. по 04.08.2009 р., 1 200 грн. простроченої комісії за управління кредитом; 86,99 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом за період з 01.11.2008 р. по 04.08.2009 р. та 25 500,00 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Л.І. Соломка

Дата виготовлення повного

тексту рішення 05.10.2009 р.