Рішення № 4990639, 28.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.09.09 р. Справа № 30/66

„28” вересня 2009р. справа №30/66

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства „Міжнародний аеропорт „Сімферополь”, м.Сімферополь , ідентифікаційний код 01130621

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „Донбасаеро”, м.Донецьк, ідентифікаційний код 32329513

про: стягнення суми заборгованості у сумі 750,00 грн. за договором №84.34.36.Д.00.08 про надання послуг щодо парковки автотранспорту від 01.02.2008 року.

за участю:

представника Позивача – не з’явився;

представника Відповідача – не з’явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Міжнародний аеропорт „Сімферополь”, м.Сімферополь (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „Донбасаеро”, м.Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення суми заборгованості у сумі 750,00 грн. за договором №84.34.36.Д.00.08 про надання послуг щодо парковки автотранспорту від 01.02.2008 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за Договором №84.34.36.Д.00.08 про надання послуг щодо парковки автотранспорту від 01.02.2008 року щодо сплати за надані послуги.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копію договору №84.34.36.Д.00.08 про надання послуг щодо парковки автотранспорту від 01.02.2008 року (а.с.8-9), право установчі документи (а.с.11-15), лист Відповідача від 16.04.2009року з проханням розірвати договору №84.34.36.Д.00.08 від 01.02.2008року (а.с.16), лист відповідь Позивача від 27.04.2009 № ОД – 135/Н (а.с.17), згоду про розірвання договору №84.34.36.Д.00.08 від 01.02.2008року (а.с.18), претензія від 27.04.2009 року від 01.05.438 (а.с.19), розрахунок фактура (а.с.20-24, 30), акти прийому – здачі виконаних робіт (а.с.25-29), виписка з банківського рахунку (а.с.31).

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.193, 197, 198, Господарського кодексу України, ст.ст.526, 530, 532 Цивільного кодексу України.

17 серпня 2009 року Відповідачем на виконання ухвали суду через канцелярію суду були надані наступні документи: відзив на позовну заяву від 13.08.2009року, яким Відповідач визнає позовні вимоги частково, посилаючись на те, що при укладені договору №84.34.36.Д.00.08 акт приймання – передачі місту для паркування не підписувались, згідно відповідне місце для паркування підприємству Відповідача не передавалось, вимоги про оплату вартості за невикористане місце для паркування за період з 01.12.2009року по 31.03.2009рік є необґрунтованими. Вказує, що рахунок № СФ-0006020 від 30.11.2008року на суму 150,00грн., буде оплачений до 19.08.2009року. (а.с.38) Надав статут Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „Донбасаеро” (а.с.41-55), свідоцтво про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „Добасаеро” (а.с.55), довідку з ЄДРПОУ стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача (а.с.56-57), акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.11.08. -31.03.2009р.(а.с.58).

19 серпня 2009 року представником Відповідача у судовому засіданні був наданий наказ №546/л від 03.12.2008року (а.с.60), платіжне доручення про сплату послуг автопарковки на суму 150,00 грн. (а.с.61).

01 вересня 2009року Позивачем через канцелярію суду було надано заперечення на відзив Відповідача №34.12-57 від 13.08.2009 року (а.с.73-74), у якому він вказує, що посилання Відповідача на те, що при укладені договору №84.34.36.Д.00.08 акт приймання – передачі місту для паркування не підписувались, згідно відповідне місце для паркування підприємству Відповідача не передавалось, є необґрунтованим. Зазначає, що після укладення договору, представнику Відповідача у період дії договору, згідно договору, був виданий пропуск встановленого зразку для проїзду в будь-який час в парувальну зону аеропорту, яким він користувався до квітня 2009 року. Позивач, повідомив, що Відповідачем 14.08.2009року п/п 2395 була здійснена оплата у розмірі 150,00 грн. Крім того, Позивач просить суд розглянути справу з урахуванням часткової оплати Відповідачем суми боргу без участі представника Позивача за наявними документами, що містяться в матеріалах справи.

17 вересня 2009 року Відповідачем через канцелярію суду були надані пояснення від 15.09.09 року (а.с.85) у яких Відповідач вказує про не використання стоянки для паркування автомобілю з грудня 2008року, тому, що працівник Відповідача Харченко В.А., який використовував автостоянку, був звільнений 03.12.2009року. Крім того, останній акт прийому-передачі був підписаний 30.11.2008року, акти прийому-передачі за період з грудня 2008р по березень 2009р. відсутні. Позивачем був оформлений тільки один акт звірки за договором за період з 01.11.2008р. по 31.03.2009р., який отримав Відповідач лише в липні 2009року разом з позовною заявою.

22 вересня 2009 року Позивачем через канцелярію суду були надані пояснення, у яких він вказує, що при в’їзді на територію паркування встановлена автоматизована система обліку паркувальних місць. Дана система передбачає автоматичний допуск автотранспорту до зони паркування при наявності у водія пропуску, за допомоги якого відкривається шлагбаум, при в’їзді та виїзді. Даний пропуск був виданий представнику Відповідача Харченко В.А., яким він користувався до розірвання договору. Факт приймання – передачі пропуску ні чім не передбачений, так як фактично підтверджується його наявність у представника Відповідача, без якого він фізично не зміг попасти в паркувальну зону. Вважає, що докази надання представнику Відповідача пропуску та користування послугами паркування надані. Також, Позивач в поясненнях заявив клопотання про розгляд справи без участі представника Позивача, за наявними документами, що містяться в матеріалах справи (а.с.а.с. 90-97).

Сторони у судове засідання 28.09.2009року не з’явились, хоча належним чином повідомлялися про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресами, визначеними за матеріалами справи.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Зважаючи на достатність представлених сторонами документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Представник Відповідача, що був присутній у судовому засіданні 19.08.2009р., надав до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2008 року між Республіканським підприємством „Міжнародний аеропорт „Сімферополь” (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „Донбасаеро” (Замовник) було укладено договір №84.34.36.Д.00.08 про надання послуг щодо парковки автотранспорту (далі за текстом-Договір). Згідно п. 1.1 Договору Відповідач зобов’язується надавати одно місце для тимчасової стоянки автотранспорту Замовника, без відповідальності за збереження транспортного засобу, а Позивач зобов’язується вчасно та в повному обсягу оплачувати місце для парковки на умовах діючого Договору.

Відкрите акціонерне товариство „Міжнародний аеропорт „Сімферополь” згідно до п.2.2 Статуту є правонаступником усіх прав та обов’язків Республіканського підприємства „Міжнародний аеропорт „Сімферополь”.

Відповідно до п.2.1 Договору загальна сума Договору на рік складає 1800,00грн., в тому числі збір за парковку -306,00грн., ПДВ -249,00грн.

Розділом 4 даного Договору сторони визначились щодо порядку розрахунків та суми оплати:

- послуги вказані зазначеним договором, Виконавець надає на умовах передплати, яка надійшла на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніш, ніж за одну добу до початку надання послуг , із рахунку вартості послуг, викладених у Додатку №1 (яка складає за місяць 150грн., за рік 1800грн.) (п.4.1.)

- рахунки, надані Виконавцем, Замовник оплачує протягом 5-ти банківських днів з моменту їх отримання (п.4.2.).

- кожного кварталу до 10 числа місяця, наступного за звітнім кварталом, Виконавець надсилає Замовнику два екземпляру акту звіряння взаємних розрахунків за звітній квартал. Час розгляду акту звіряння – 5 днів. У випадку неповернення підписаного Замовником акту звіряння у встановлений строк дія зазначеного Договору на наступний квартал призупиняється (п.4.3).

Сторонами пунктом 5.1 встановлено, що сторони несуть відповідальність за невиконання та неналежне виконання своїх обов’язків за зазначеним Договором згідно до діючого законодавства України.

Згідно п.7.1 даний Договір вступає в силу 01 лютого 2008 року та діє до 31 грудня 2008року. У п.7.2 встановлено, що якщо ні одна зі сторін письмовим сповіщенням за 30 днів, до дати завершення дії Договору, не заявить про розірвання договору, то Договір автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік.

Листом від 16.04.2009 року №96.7 – 74 (а.с.16) Відповідач надіслав пропозицію Позивачу розірвати договір №84.34.36.Д.00.08 про надання послуг щодо парковки автотранспорту від 01.02.2008 року.

У відповідь листом від 27.04.2009 року №ОД – 135\Н (а.с.17), Позивач надіслав згоду (а.с.18) про розірвання договору №84.34.36.Д.00.08 про надання послуг щодо парковки автотранспорту від 01.02.2008 року. Також Позивач надіслав Відповідачу претензію від 27.04.2009 року №01.05.438 (а.с.19) про стягнення заборгованості на суму 639,49грн. за період з листопада 2008 року по березень 2009року.

На виконання умов договору Позивач зазначає, що ним надавалися послуги Відповідачу, що підтверджується надання пропуску відповідного представнику Відповідача.

Відповідач не сплатив розрахунки фактури за листопад 2008р., грудень 2008р. січень, лютий, березень 2009р. (а.с.20-24), що були надіслані Позивачем, отримання яких підтверджується поштовими повідомленнями про отримання на загальну суму 750,00грн. За таких обставин у зв’язку з несплатою Відповідачем за надані послуги, виникла заборгованість у розмірі 750,00грн. Таким чином грошове зобов’язання Відповідача перед Позивачем за Договором не виконується належним чином, тому у зв’язку із неналежним виконанням грошових зобов’язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення заборгованості.

У подальшому, Позивач, повідомив, що Відповідачем 14.08.2009року п/п 2395 була здійснена оплата у розмірі 150,00 грн. та просить суд розглянути справу з урахуванням часткової оплати вказаної суми. Враховуючи ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позовні вимоги розглядаються з урахуванням їх зменшення.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, заявив що Відповідач не використовував стоянку для паркування автомобілю з грудня 2008року, тому, що працівник Відповідача Харченко В.А., який використовував автостоянку, був звільнений 03.12.2009року., про що надав наказ № 546/л від 03.12.2008р. про звільнення Марченко В.А. (а.с.60). Надав копію платіжного доручення про сплату 150 грн. за послуги по Договору за листопад 2008р. (а.с.61) Крім того, заявив, що при укладенні договору №84.34.36.Д.00.08 акти приймання – передачі для стоянки не підписувались, відповідно встановлене місце для стоянки Відповідачу не передавалось, вимоги про оплату за невикористане місце для стоянки за період з 01.12.2009 року по 31.03.2009рік є безпідставними.

Керуючись ст.83 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає правомірність стягнення заборгованості по Договору за період з грудня 2009року по березень 2009 року в межах заявлених(зменшених) позовних вимог. При цьому, виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання ст.901-907 ЦК України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що відповідно до п.1.1 договору №84.34.36.Д.00.08 про надання послуг щодо парковки автотранспорту від 01.02.2008р. Відповідач зобов’язується надавати одне місце для тимчасової стоянки автотранспорту Замовника, без відповідальності за збереження транспортного засобу, а Позивач зобов’язується вчасно та в повному обсягу оплачувати місце для парковки на умовах діючого Договору.

Як вказано в Договорі (п. 4.1) надання послуг, вказаних зазначеним договором, Виконавець надає на умовах передплати, яка надійшла на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніш, ніж за одну добу до початку надання послуг, із рахунку вартості послуг, викладених у Додатку №1 (яка складає за місяць 150грн., за рік 1800грн.), відповідно до п. 4.2 рахунки, надані Виконавцем, Замовник оплачує протягом 5-ти банківських днів з моменту їх отримання.

Відповідно до п.4.3 Договору, кожного кварталу до 10 числа місяця, наступного за звітнім кварталом, Виконавець надсилає Замовнику два екземпляри акту звіряння взаємних розрахунків за звітній квартал. Час розгляду акту звіряння – 5 днів. У випадку неповернення підписаного Замовником акту звіряння у встановлений строк дія зазначеного Договору на наступний квартал призупиняється.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутній акт звірки за 4 квартал 2008р., як того вимагають умови договору, з пояснень Відповідача, вказаний акт взагалі ніколи не передавався Відповідачу. Таким чином, за умовами п.4.2. Договору, дія вказаного Договору на наступний квартал – І квартал 2009 року була призупинена. Належних у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів протилежного Позивачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, у Відповідача були відсутні підстави для здійснення оплати за послуги за січень 2009р., лютий 2009р., березень 2009р.

Що стосується вимог Позивача про сплату послуг за грудень 2008 року, то Позивачем, враховуючі документи, що містяться у матеріалах справи, та пояснення Відповідача про не надання йому Позивачем жодних актів звірки крім акту звірки, що був направлений безпосередньо разом з позовною заявою, також не доведено дію Договору у вказаний період – грудень 2008р.

Таким чином, оскільки наявність боргу у вказаній сумі не підтверджена матеріалами справи, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо стягнення суми боргу за Договором у розмірі 600,00 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на Позивача.

Як встановлено п. 3-1 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Постановою Кабінету Міністрів України №693 від 8 липня 2009р. відновлено дію постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" (Офіційний вісник України, 2005 р., N 52, ст. 3301; 2006 р., N 46, ст. 3080; 2007 р., N 28, ст. 1116) у редакції, що діяла на день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 р. N 361.

Дата набрання чинності вказаної постанови – з 14.07.2009р.

Відповідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом господарських справ повинен складати 118 грн.

Таким чином, з 14.07.2009р. розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом господарських справ складає 118 грн.

Між тим, 03.08.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області надійшов позов Відкритого акціонерного товариства „Міжнародний аеропорт „Сімферополь”, м.Сімферополь. Згідно доданої до позовної заяви платіжного доручення №4270 від 21.07.2009р.(а.с.7), витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу сплачені Позивачем у розмірі 315 грн.

За таких обставин, надмірна сплачена сума витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає поверненню у розмірі 197 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Міжнародний аеропорт „Сімферополь” відмовити.

2. Повернути Позивачу надмірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 197 грн. Видати на адресу Позивача довідку.

У судовому засіданні 28.09.2009р. оголошений та підписаний повний текст рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили

Суддя