Рішення № 4990588, 05.10.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

05 жовтня 2009 р. Справа 14/120-09

Господарський суд Вінницької області у складі: судді Залімського І.Г. при секретарі судового засідання Кучер Р.П., розглянув матеріали справи

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 31301827

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик", вул. Леніна, 1, смт. Кирнасівка, Тульчинський район, Вінницька область, 23652, код ЄДРПОУ 32736800

про стягнення 1496293,63 грн.

За участю представників сторін:

позивача : Тозлован Є.В., представник за дорученням

відповідача : Сидоров П.В., представник за дорученням

Бодулєв Ю.О., представник за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подано позов про стягнення 1496293,63 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик".

Ухвалою суду від 02.09.2009 р. розгляд справи було призначено на 05.10.2009 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні проти позову заперечував, мотивуючи свою відмову тим, що нарахування інфляційних втрат в сумі 479 689,01 грн. та 3% річних в сумі 72 922,25 грн. було здійснено відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, але без врахування п. 5.1 договору на постачання природного газу № 06/6-862 від 29.12.2006 р., де визначено, що остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту прийому-передачі природного газу до 10-го числа наступного за місяцем поставки.

До того ж, відповідач зазначає, що позивачем при нарахуванні пені та інфляційних втрат, з огляду на положення п. 5 ст. 254 ЦК України, до визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, не було взято до уваги той факт, що в лютому, березні, травні, червні та листопаді 2007 р. останній день строку сплати припадав на вихідний, неробочий або святковий дні.

Окрім іншого, ТОВ "Газовик" просить взяти до уваги той факт, що на даний час існує значна заборгованість перед відповідачем інших газопостачальних організації, кошти з яких останній не має змоги стягнути оскільки державою накладено мораторій на стягнення з боржників, яких було включено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу коштів, у відповідності положень Закону України "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Представниками сторін подано клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу (звукозапису), яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить вимогам ч. 7 ст. 81 -1 ГПК України.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку наданим доказам, в судовому засіданні встановлено наступне.

29.12.2006 р. між сторонами було укладено Договір на постачання природного газу № 06/06-862, відповідно до умов якого ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ "Газовик" (Покупець) в січні 2007 р. газ з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу, а останній в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Пунктом 2.1 даного Договору визначено, що Постачальник передає Покупцю в січні 2007 р. газ з урахуванням розбалансування газу в обсязі 1 430 000 куб.м.

Відповідно до п. 5.1 Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа, наступним за місяцем поставки газу.

Строк дії даного Договору, у відповідності до п. 10.1, починається з 01.01.2007 р. і дії в частині поставки газу до 31.01.2007 р., а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

В свою чергу, даним пунктом також визначено, що строк дії договору може бути продовжений шляхом підписання Сторонами відповідних додаткових угод.

На виконання вказаного, між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Газовик" було укладено ряд додаткових угод до договору на постачання природного газу № 06/06-862 від 29.12.2009 р. (а.с 26-36), у відповідності до яких Постачальник зобов'язується у період з лютого по грудень включно 2007 р., передати Покупцеві газ з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу.

Відповідно до наданих позивачем актів передачі - приймання природного газу за період з січня 2007 р. по грудень 2007 р., відповідачу було поставлено природного газу на загальну суму 1 362 913,054 грн.

ТОВ "Газовик" свої зобов'язання щодо оплати отриманого газу виконав частково, сплативши ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 527 381 грн.

Матеріали справи, на разі, не містять доказів погашення відповідачем існуючої заборгованості перед позивачем за отриманий природній газ в повному обсязі.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем станом на день розгляду справи судом складає 835 532,04 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 527 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення 835 532,04 грн. суми основного боргу підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач заявив до стягнення 108 150,33 грн. пені, 479 689,01 грн. інфляційних втрат та 72 922,25 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов’язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня).

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Разом з тим, п. 6.2 Договору № 06/06-862 від 29.12.2006 р. визначає, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у визначені строки Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В свою чергу, дослідивши в судовому засідання надані докази та встановивши, що позивачем при нарахуванні вищезазначених штрафних санкцій не враховано п. 5.1 Договору № 06/06-862 від 29.12.2006 р. на постачання природного газу, положення п. 5 ст. 254 ЦК України та положення ч. 6 ст. 232 ГК України, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення вище визначених штрафних санкцій підлягають частковому задоволенню, а саме вимога щодо стягнення 108 150,33 грн. пені підлягають задоволенню в повному обсязі, вимоги ж щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 470316,44 грн. інфляційних втрат та 69 630,21 грн. 3% річних. В частині ж стягнення 9372,57 грн. інфляційних втрат та 3292,04 грн. 3% річних слід відмовити, як помилково нарахованих.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 1 496 293,63 грн., з яких 835 532,04 грн. сума основного боргу, 108 150,33 грн. пені, 479 689,01 грн. інфляційних втрат та 72 922,25 грн. 3% річних, підлягають частковому задоволенню в сумі 1 483 629,02 грн., з яких 835 532,04 грн. сума основного боргу, 108 150,33 грн. пені, 470 316,44 грн. інфляційних втрат та 69 630,21 грн. 3% річних.

В частині ж стягнення 9372,57 грн. інфляційних втрат та 3292,04 грн. 3% річних слід відмовити.

Згідно положень ст. 49 ГПК України, судові витрати підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

До того ж, враховуючи, що позивачем сплачено державне мито в сумі 15457 грн., розмір надмірно сплаченого державного мита, з врахуванням заявленої до стягнення суми боргу, становить 620,71 грн., яке підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженоювідповідальністю "Газовик" (вул. Леніна, 1, смт. Кирнасівка, Тульчинський район, Вінницька область, 23652, код ЄДРПОУ 32736800, р/р 26001055301626 в ВФ АКБ "Приватбанк", МФО 302689) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 31301827, р/р 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк", МФО 300465) 835 532,04 грн. (вісімсот тридцять п’ять тисяч п’ятсот тридцять дві грн. 04 коп.) основного боргу, 108 150,33 грн. (сто вісім тисяч сто п’ятдесят грн. 33 коп.) пені, 470316,44 грн. (чотириста сімдесят тисяч триста шістнадцять грн. 44 коп.) інфляційних втрат, 69630,21 грн. (шістдесят дев’ять тисяч шістсот тридцять грн. 21 коп.) 3% річних, 14836,29 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот тридцять шість грн. 29 коп.) витрат на сплату державного мита; 117 грн. (сто сімнадцять грн.) витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути з державного бюджету Дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Шолуденко, 1, м. Київ, 04116, р. № 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк", м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) надмірно сплачене державне мито в розмірі 620,71 грн. (чотириста дев’яносто чотири грн.).

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 09 жовтня 2009 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - вул. Шолуденка, 1, м.Київ, 04116.

3 - відповідачу - вул. Леніна, 1, смт. Кирнасівка, Тульчинський район, Вінницька область, 23652.