Рішення № 4990551, 01.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/94

01.10.09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №23/94 01.10.2009

За позовом

Закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв’язок"

До

Товариства з обмеженою відповідальністю "Дахмонтажрембуд"

Про

стягнення - 364 106,36 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача:

Головня М.А. (пред. за довір. №0228/9 від 23.05.2009 року)

Від відповідача:

не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв’язок" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Дахмонтажрембуд" 364 106,36 грн. (у тому числі основної заборгованості за договором у сумі 232 240,00 грн., пені у сумі 112 896,00 грн., 3 % річних у сумі 3 997,16 грн. та інфляційних втрат у сумі 14 973,20 грн.). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач не виконав свої зобов’язання за договором №1087/07 від 01.02.2008 року та не повернув перераховані Позивачем авансові платежі після розірвання угоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2009 року порушено провадження у справі № 23/94 та призначено її до розгляду на 08.09.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2009 року у зв’язку з неявкою представника Відповідача у судове засідання розгляд справи № 23/94 було відкладено на 17.09.2009 року.

У судовому засіданні 17.09.2009 року було оголошено перерву до 01.10.2009 року та задоволено клопотання сторін про продовження строків розгляду спору.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а також порядком оскарження протоколу судового засідання.

У судовому засіданні представником Позивача було надано суду заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв’язку з поверненням Відповідачем основної заборгованності (після порушення провадження у справі). Відповідно до поданої заяви про зміну розміру позовних вимог Позивач просив суд стягнути з Відповідача 112 896,00 грн. пені, 3 997,16 грн. - 3% річних, 14 973,20 грн. інфляційних втрат та судові витрати. Представник Позивача у судовому засіданні підтримав уточненні позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представником Відповідача у судовому засіданні було надано суду докази перерахування на рахунок Позивача основної заборгованості у сумі 232 240,00 грн. Відповідач проти стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат заперечував.

У судовому засіданні 01.10.2009 року за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем 09.11.2007 року було укладено договір підряду №1087/07 на будівництво лінійно-кабельних споруд на об’єкті: «Будівництво волоконно-оптичної лінії зв’язку для розширення транспортної мережі ЗАО «УМС»у м.Умань», відповідно до якого Відповідач зобов’язався виконати комплекс проектно-пошукових робіт та виконати будівництво волоконно-оптичної лінії зв’язку у місті Умань, а Позивач зобов’язався прийняти та оплатити вказані роботи на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 2.1 договору №1087/07 від 09.11.2007 року загальна вартість робіт за Договором складає 564 480,00 грн.

Пунктом 1.2 договору визначено, що роботи Відповідачем проводяться у два етапи:

- 1-й етап –проектно-пошукові роботи;

- 2-й етап –будівельно-монтажні роботи.

Відповідно до пункту 2.2 договору та протоколу узгодження договірної ціни (додаток 1 до договору) вартість першого етапу визначено сторонами у сумі 84 240 грн. (з врахуванням ПДВ), а вартість другого –у сумі 480 240 грн. Додатком 2 до договору встановлено, що роботи першого етапу Відповідач розпочинає через п’ять днів з моменту підписання договору та закінчує їх протягом 80 днів. Роботи другого етапу виконуються Відповідачем протягом 100 днів після закінчення робіт першого етапу.

Пунктом 4.1 договору №1087/07 від 09.11.2007 року Позивач зобов’язався протягом 5 банківських днів після підписання договору сплатити аванс на проектно-пошукові роботи в розмірі 50% від вартості 1-го етапу робіт. Після погодження проекту Позивачем та організацією, що здійснює технічний нагляд за будівництвом та підписання акта приймання-передачі проектної документації, Позивач зобов’язався протягом 7 банківських днів оплатити ще 40% вартості 1-го етапу. Остаточний розрахунок по 1-му етапу у розмірі 10% позивач зобов’язався здійснити протягом 7 банківських днів після проведення державної експертизи проекту, його погодження у відповідності з вимогами законодавства та підписання акта приймання-передачі робіт по 1-му етапу.

Умови оплати другого етапу визначені пунктом 4.2 даного Договору і вони є тотожними умовам оплати робіт першого етапу.

На виконання п. 4.1 та пункту 4.2 договору №1087/07 від 09.11.2007 року Позивачем було перераховано на рахунок Відповідача авансові платежі 22.11.2007 року у сумі 42 120,00 грн. та 24.01.2008 року у сумі 240 120 грн., що підтверджується залученими до справи платіжними дорученнями №0000375172 та №0000410621 (оригінали оглянуті у судовому засіданні).

Таким чином, суд встановлює, що Позивач вчасно та у повному обсязі виконав свої зобов’язання за договором №1087/07 від 09.11.2007 року в частині перерахування авансових платежів по кожному етапу робіт.

Всупереч договірним умовам Відповідач не приступив до виконання своїх зобов’язань по Договору №1087/07 від 09.11.2008 року та відповідно –не виконав їх у встановлені договором строки.

Роботи першого етапу Відповідачем повинні були виконуватись з 15.11.2007 року по 03.02.2008 року, а роботи другого –з 04.02.2008 року по 14.05.2008 року. 5 травня 2008 року Відповідач звернувся до Позивача листом про неможливість виконання умов договору за встановленими цінами.

28 липня 2008 року Позивач направив на адресу Відповідача лист про неможливість збільшення вартості робіт та пропозицією розірвати договірні відносини без взаємних претензій за умови повернення раніше перерахованих авансових платежів.

Відповідач відповідь на пропозицію Позивача надав (після повторного звернення до нього) фактично 28 січня 2009 року листом №28/1 з поясненням причин неповернення авансових платежів критичною ситуацією з Промінвестбанком та продажем кабелю. Листом №12/02 від 12.02.2009 року Відповідач додатково гарантував повернення грошових коштів у повному обсязі не пізніше 15 березня 2009 року.

26 травня 2009 року Відповідач повернув Позивачу 50 000,00 гривень та 7 вересня 2009 року –232 240,00 гривень.

Таким чином, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення з Відповідача суми основного боргу за договором. Проте, судом встановлюється, що Відповідач порушив свої господарські зобов’язання в частині повернення у розумні строки отриманих авансових платежів. Суд визнає пропозицію Позивача про розірвання договору та повернення авансових платежів справедливою, проте Відповідач невмотивовано ухилявся від її акцептування та у подальшому –від повернення отриманих коштів. За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про застосування до Відповідача господарсько-правової відповідальності є обгрунтованими.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором і якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов’язання підлягає виконанню у встановлений у ньому строк (термін) його виконання.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Як зазначалось раніше, судом встановлено, що Відповідач не виконав свої зобов’язання у строки, встановлені договором №1087/07 від 09.11.2007 року, тобто порушив строки виконання господарського зобов’язання виконати замовлені Позивачем роботи.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за порушення строків виконання робіт у розмірі 20% вартості кожного з етапів, загалом - у сумі 112 896,00 грн.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України пеня визначається як штрафна санкція яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 6.3 договору №1087/07 від 09.11.2007 року Відповідач зобов’язався за порушення строків виконання робіт по конкретному етапу сплатити Позивачу пеню у розмірі 0,5 % вартості етапу за кожен день прострочення, але не більше 20% вартості робіт даного етапу.

У той же час, договором встановлено дещо інші непропорційні умови нарахування пені у випадку порушення Позивачем своїх зобов’язань за договором. Суд вважає, що такі умови договору про нарахування пені носять дискримінаційний характер по відношенню до Відповідача і порушують принцип рівності учасників господарських відносин. Зважаючи на наведене, суд вважає доцільним задовольнити позовні вимоги про стягнення з Відповідача пені частково, обмеживши нарахування пені подвійною обліковою ставкою НБУ за кожен день прострочки виконання зобов’язань від вартості кожного з етапів.

Враховуючи наведене вище, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з Відповідача пені за неналежне виконання договору №1087/07 від 09.11.2007 року у сумі 32 266,73 грн.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено порядок змін чи розірвання договірних зобов’язань, а саме сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Між сторонами за договором №1087/07 від 09.11.2007 року шляхом обміну листами було досягнуто домовленості про припинення зобов’язань, відповідно до якої Відповідач зобов’язався повернути одержаний від Позивача аванс. Проте, судом встановлено, що Відповідач всіляко ухилявся від повернення авансових грошових коштів та повернув їх фактично вже після порушення провадження у справі за позовом кредитора.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 3 997,16 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

При нарахуванні інфляційних втрат Позивачем помилково не враховано регресивного індексу інфляції за липень, а тому суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги Позивача щодо стягнення інфляційних втрат частково у сумі 14 643,93 грн.

Судові витрати у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дахмонтажрембуд" (03087, м. Київ, Чоколовський бульвар, 27-б, ідентифікаційний номер 30488799) на користь закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв’язок" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, ідентифікаційний номер 14333937) 32 266,73 грн. (тридцять дві тисячі двісті шістдесят шість гривень 73 коп.) –пені; 3 997,16 грн. (три тисячі дев’ятсот дев’яносто сім гривень 16 коп.) –3% річних; 14 643,93 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот сорок три гривні 93 коп.) інфляційних втрат; 3 641,06 грн. (три тисячі шістсот сорок одну гривню 06 коп.) державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині стягнення основної заборгованності у сумі 232 240,00 грн. припинити.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

5. Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення 07.10.2009 року.