Рішення № 4990404, 02.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/495

02.09.09

За позовом Акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»

про стягнення 1 193 439,23 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача –

Лазарєва А.С., представник за дов. №20 від 16.03.2009;

від відповідача –

Гутник А.Ж., представник за дов. №126-ГО/129 від 19.05.2009.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2009 року Акціонерне товариство «Українська охоронно-страхова компанія»(далі –позивач, Клієнт) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі –відповідач, або Банк) про стягнення 1 193 439,23 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.04.2009 позивач звернувся до відповідача з платіжним дорученням №3 з метою здійснення перерахування суми в розмірі 1 193 439,23 грн. на власний поточний рахунок №26504010022678 у ВАТ «Укрексімбанк», код 23734213, МФО 322313. платіжне доручення одержано Банком 22 квітня 2009 року, про що свідчить відмітка про одержання на платіжному дорученні та підпис уповноваженого працівника Банку, однак до сьогоднішнього дня Банком не проведено операції по перерахування Коштів з поточного рахунку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.04.2005 між позивачем та відповідачем укладено договір банківського рахунку в національній валюті №1685-05/45/2 (далі –Договір), відповідно до п.1.1 якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок №2650502301685 в національній валюті (далі –Рахунок), і здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку Клієнта у відповідності з чинним законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України,Положенням про розрахунково-касове обслуговування юридичних осіб в ТОВ «Укрпромбанк»та умовами цього договору.

Пунктом 2.1.3 Договору передбачено, що Банк взяв на себе зобов’язання своєчасно, згідно з Положенням, виконувати розпорядження Клієнта на списання коштів з Рахунку. У разі відсутності або недостатності коштів на Рахунку Клієнта на момент подання розрахункових документів до Банку, здійснювати списання коштів з Рахунку в межах суми встановленого овердрафту, якщо це обумовлено окремо укладеним договором між Клієнтом тп Банком, в іншому випадку повертати розрахункові документи без виконання не пізніше наступного робочого дня з відміткою про причини повернення документа без виконання та зазначенням дати його повернення.

Відповідно до п.3.2 Договору Клієнт має право безперешкодно розпоряджатися коштами на своєму Рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України, за винятком випадків примусового списання (стягнення) та договірного списання коштів.

21.04.2009 позивач звернувся до відповідача з платіжним дорученням №3 з метою здійснення перерахування суми в розмірі 1 193 439,23 грн. на власний поточний рахунок №26504010022678 у ВАТ «Укрексімбанк», код 23734213, МФО 322313.

Платіжне доручення №3 від 21.04.2009 було одержано Банком 22 квітня 2009 року, про що свідчить відмітка про одержання на платіжному дорученні та підпис уповноваженого працівника Банку.

Однак, відповідач, в порушення умов Договору, за наявності коштів на поточному рахунку Клієнта, переказу коштів не здійснив.

Відповідно, до ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України»банки зобов'язані виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що мітиться в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Згідно п.1.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України»визначено, що операційний час –частина операційного дня банку або іншої установи –члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою –членом платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Пунктом 30.2 ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України»передбачено, що банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (п.3 ст. 1066 ЦК України).

Відповідно до частини 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно зі статтею 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно з наявного в матеріалах справи повідомлення про невиконання розрахункового документа №220, Банк, у зв’язку з тим, що недостатньо коштів на кореспондентському рахунку, не виконав розрахунковий документ платіжне доручення №3 від 21.04.2009, яке 21.04.2009 Банк узяв для обліковування за позабалансовим рахунком №9804.

Враховуючи той факт, що кошти за спірним платіжним дорученням, які є предметом даного спору, Банком не перераховані, чим, відповідачем порушено договірні зобов’язання щодо своєчасного здійснення розрахунково-касового обслуговування, перед позивачем, а відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим, судом враховано, що постановою Правління Національного банку України від 20.01.2009 № 19/БТ «Про призначення тимчасової адміністрації в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік (21.01.2009-21.01.2010) мораторій на задоволення вимог кредиторів введено з 21.01.2009 до 21.07.2009, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009 № 447 продовжений мораторій на задоволення вимог кредиторів з 05.08.2009 до 21.01.2010, крім зобов’язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов’язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.

Відповідно до частини 2 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі –Закон, у редакції статті, що діяла станом до 06.08.2009) мораторій на задоволення вимог кредиторів станом до 06.08.2009 поширювався на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Дана норма кореспондувалась з поняттям мораторію наведеного у статті 2 вказаного Закону (у редакції визначення терміну наведеного у цьому Законі станом до 06.08.2009). Зазначене поняття мораторію відображало його суть, та під яким розумілося зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

У спірному ж випадку строк виконання зобов’язання за останньою вимогою позивача настав вже після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у відповідача.

А отже, на спірні правовідносини сторін щодо проведення розрахункових операцій Клієнта станом на момент подання позову до суду дія мораторію не поширювалась.

Судом також враховано, що Законом України № 1617-VI від 24 липня 2009 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків»було внесенні зміни до Закону. Вказаний закон набрав чинності 06.08.2009 (опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр»№ 141 за 6 серпня 2009 року).

Відповідно до визначення терміна мораторій наведеного у Законі у редакції від 24.07.2009 № 1617-VI, під мораторієм стало розумітися зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.

Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань за Договором після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів Банку.

Конституцією України закріплений обов’язок держави забезпечувати захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов’язку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов’язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов’язку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб’єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань під час дії мораторію, не звільняють ці банки від обов’язку виконувати зазначені зобов’язання.

Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов’язань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб’єктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України), а також вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України.

Проте, враховуючи положення статей 2, 85 Закону України (у редакції Закону України від 24.07.2009 № 1617-VI), керуючись пунктом 6 статті 83 ГПК України, відповідно до якого господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення, беручи до уваги наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд вважає за доцільне відстрочити виконання рішення в частині стягнення судових витрат до закінчення у відповідача строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 19357325) з поточного рахунку №2650502301685 Акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, 5, 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, ідентифікаційний код 23734213 на його ж поточний рахунок №265003110218 в АБ «Старокиївський банк»м. Києва, МФО 321477 –1 193 439 (один мільйон сто дев’яносто три тисячі чотириста тридцять дев’ять) грн. 23 коп.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 19357325) на користь Акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»(01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, 5, 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, ідентифікаційний код 23734213, поточний рахунок №265003110218 в АБ «Старокиївський банк»м. Києва, МФО 321477) 11 934 (одинадцять тисяч дев’ятсот тридцять чотири) грн. 39 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відстрочити виконання рішення суду від 02.09.2009 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 19357325) 11 934 (одинадцять тисяч дев’ятсот тридцять чотири) грн. 39 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, продовженого постановою Правління Національного банку України № 447 від 05.08.2009 «Про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», а саме до 21.01.2010.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 08.10.2009