Ухвала суду № 49903906, 27.08.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1993/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Плохотніченко Л. І.

Доповідач Карпенко О. Л.

УХВАЛА

27.08.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого - Карпенка О.Л.,

суддів - Дуковського О.Л., Єгорової С.М.,

за участю секретаря - Дімановаої Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом прокурора м. Кіровограда в інтересах держави та в інтересах ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Управління Державної служби охорони при УМВС України в Кіровоградській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, Управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Кіровоградській області, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Кіровоградській області, до приватного підприємства «С.Б.»Кедр», ОСОБА_3 про визнання будівництва самочинним, заборону розміщення магазину, відновлення стану приміщення за апеляційною скаргою прокурора м. Кіровограда на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 7 липня 2015 року,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року прокурор м. Кіровограда, зазначивши про те, що він діє в інтересах держави та в інтересах ОСОБА_2, пред'явив позов до приватного підприємства «С.Б.»Кедр», ОСОБА_3 про визнання самочинним будівництва магазину з продажу зброї і боєприпасів у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1; заборону розміщення магазину з продажу зброї і боєприпасів за вказаною адресою; відновлення стану приміщення, яке існувало до початку будівництва.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 7 липня 2015 року прийнято відмову ОСОБА_2 від позову, а провадження у справі закрито, скасовано раніше вжиті судом заходи забезпечення позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду, а справу направити для розгляду до суду першої інстанції. Апеляційну скаргу обґрунтовано неправильним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального права.

У судовому засіданні прокурор Стамат А.А. підтримала апеляційну скаргу.

ОСОБА_4 подала письмову заяву про те, що вона просила залишити подану прокурором в її інтересах заяву без розгляду так, як її права відповідачами не порушено. Просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора.

Представник ПП «С.Б. «Кедр» - Тупало М.П. подав письмові заперечення на апеляційну скаргу в яких вказав про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню: в частині прийняття відмови ОСОБА_2 від позову та скасування заходів забезпечення позову ухвала підлягає залишенню без змін, а в частині закриття провадження у справі за позовом прокурора в інтересах держави до ПП «С.Б. «Кедр» та ОСОБА_3 - скасуванню із закриттям провадження на підставі ст. 310 ЦПК так, як в цій частині позов пред'явлено з порушенням приписів ст. 119, п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК.

Представник відповідача ПП «С.Б. «Кедр» - Андрєєва Н.Д. заперечила проти задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача ПП «С.Б. «Кедр» - Зелькіна Т.С. подала письмові заперечення на апеляційну скаргу посилаючись на необґрунтованість вимог прокурора та невідповідність змісту апеляційної скарги вимогам закону.

Представники третіх осіб, ОСОБА_8 Управління Державної служби охорони при УМВС України в Кіровоградській області - Завін Р.В., вважають ухвалу суду першої інстанції законною.

Решта осіб, які беруть участь у справі, повідомленні належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися без зазначення причин неявки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, ОСОБА_2, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Закриваючи в цілому провадження у справі та скасовуючи вжиті заходи забезпечення позову, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_2, як позивач, реалізувала належне їй безумовне суб'єктивне право відмовитися від позову, а тому, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦПК України, провадження у справі підлягає закриттю. У зв'язку з цим суд, що наявні підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна.

Цивільне судочинство базується на принципі диспозитивності, закріпленому в ст. 11 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 11та ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 31 ЦПК Україниособа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

У зв'язку з поданням ОСОБА_2, в інтересах якої в тому числі пред'явлено прокурором позов, заяви від 6 липня 2015 року (Т. І а.с. 198) в якій вона вказала про не підтримання нею позовної заяви прокурора, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про припинення провадження у справі, але лише в частині позову, заявленого в інтересах цієї особи.

Проте суд не врахував, що прокурор пред'явив позов не лише в інтересах ОСОБА_2, а і в інтересах держави від якого він не відмовлявся, а отже суд безпідставно закрив провадження у справі за позовом прокурора, пред'явленого в інтересах держави, не мотивувавши в цій частині свого рішення.

Відмова ОСОБА_2 від пред'явленого в її інтересах позову не може бути підставою для закриття провадження у справі за позовом прокурора, пред'явленого в інтересах держави.

Отже апеляційний суд вважає, що ухвала суду є незаконною і підлягає скасуванню, в тому числі в частині скасування заходів забезпечення позову прокурора в інтересах держави (неправильність застосування судом ч. 6 ст. 154 ЦПК України).

Крім того, вирішуючи питання щодо припинення провадження у справі в частині вимог прокурора, пред'явлених в інтересах ОСОБА_2, суд неправильно застосував норми процесуального права та неправильно сформулював суть процесуальної дії.

Згідно ч. 3 ст. 46, п. 7 ч. 1 ст. 207 ЦПК України якщо особа, яка має цивільну процесуальну дієздатністьі в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених вимог, суд залишає заяву без розгляду.

Таким чином наслідком не підтримання ОСОБА_2, яка самостійних вимог не заявляла, пред'явленого прокурором в її інтересах позову є залишення заяви без розгляду, а не закриття провадження у справі.

У зв'язку з цим оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора м. Кіровограда задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 7 липня 2015 року скасувати.

Позовну заяву прокурора м. Кіровограда в інтересах ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Управління Державної служби охорони при УМВС України в Кіровоградській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, Управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Кіровоградській області, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Кіровоградській області, до приватного підприємства «С.Б.»Кедр», ОСОБА_3 про визнання будівництва самочинним, заборону розміщення магазину, відновлення стану приміщення залишити без розгляду.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду в частині позову прокурора м. Кіровограда в інтересах держави, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Управління Державної служби охорони при УМВС України в Кіровоградській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, Управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Кіровоградській області, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Кіровоградській області, до приватного підприємства «С.Б.»Кедр», ОСОБА_3 про визнання будівництва самочинним, заборону розміщення магазину, відновлення стану приміщення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в частині залишення заяви без розгляду безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: