Рішення № 4990142, 25.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/357

25.09.09

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Київелектромонтаж"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорст"

про стягнення 84 913,92 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники:

Від позивача юрисконсульт - Алексєєнко А.А.(дов. № 562 від 14.07.06)

Від відповідача представник - Шеховцов Є.С.(дов. № 25 від 29.01.09)

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 67 248,70 грн., що становить заборгованість за договором субпідряду № 24/Д-Г-БМР на виконання повного комплексу електромонтажних робіт на об’єкті «Корпус фінансово-офісної установи ХК «Артем»на території підприємства по вул. Мельникова, 2/10 в Шевченківському районі м.Києва»від 10.10.2008р. та 8 047,73 грн. пені, 8 473,34 грн. збитків від інфляції, 1 144,15 грн. трьох відсотків річних.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 28.07.2009р. порушено провадження у справі № 8/357, розгляд справи призначений на 27.08.2009р.

Через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з перебуванням представника позивача за межами м.Києва.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 27.08.2009р. розгляд справи був відкладений на 25.09.2009р., у зв’язку з не з’явленням представників сторін у судове засіданні та неподанням сторонами витребуваних доказів; звернуто увагу відповідача на те, що у відповідності до положень ст.75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

У судове засідання, призначене на 25.09.2009р. з’явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача не заперечував проти існуючої у відповідача суми заборгованості перед позивачем.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

10.10.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хорст»- «замовник»та Спеціалізованим монтажним управлінням № 3 Відкритого акціонерного товариства «Київелектромонтаж»- «підрядник»був укладений договір субпідряду № 24/Д-Г-БМР на виконання повного комплексу електромонтажних робіт на об’єкті «Корпус фінансово-офісної установи ХК «Артем»на території підприємства по вул. Мельникова, 2/10 в Шевченківському районі м.Києва»(надалі - договір), відповідно до умов якого «підрядник»зобов’язався своїми або залученими силами і засобами виконати комплекс електромонтажних робіт на об’єкті «Корпус фінансово-офісної установи ХК «Артем»на території підприємства по вул. Мельникова, 2/10 в Шевченківському районі м.Києва», відповідно до вимог затвердженої проектної документації, у визначені цим договором строки, та передати виконані роботи «замовнику», а «замовник»зобов’язався надати «підряднику»фронт робіт, затверджену проектну документацію, забезпечити своєчасне фінансування робіт, приймання виконаних «підрядником»робіт та їх оплату.

Підпунктом 3 пункту 1.2 договору передбачено, що остаточна вартість виконаних «підрядником»робіт фіксується а актах виконаних робіт.

Згідно з пп.1 п.1.9 договору прийом-передача фактично виконаних «підрядником»робіт оформлюється двосторонніми актами виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт (ф.КБ2в, ф.КБ-3).

Сторонами по договору були складені, підписані та скріплені печатками сторін довідка про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р. на суму 67 248,70 грн. та акт приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р. на суму 162 432,00 грн., який включає в себе вартість матеріалів отриманих «виконавцем»від «замовника»згідно актів здачі-приймання будівельних матеріалів від 30.10.2008р. на суму 92 157,28 грн. та № 15 за 2008р. на суму 6 026,03 грн.

Вищевказані довідка про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р. та акт приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р. свідчать про виконання «виконавцем»робіт та прийняття їх «замовником»без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Умовами договору сторони погодили, що оплату фактично виконаних «підрядником»робіт «замовник»здійснює щомісячно, протягом 3-х банківських днів з моменту підписання відповідних актів виконаних робіт (форми КБ-2в) та довідки виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) (пп.1 п.1.4 договору).

Відповідач не виконав власні зобов’язання належним чином, за виконані позивачем роботи не розрахувався.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 67 248,70 грн. і визначається відповідачем.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 67 248,70 грн. основного боргу за договором субпідряду № 24/Д-Г-БМР на виконання повного комплексу електромонтажних робіт на об’єкті «Корпус фінансово-офісної установи ХК «Артем»на території підприємства по вул. Мельникова, 2/10 в Шевченківському районі м.Києва»від 10.10.2008р. правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 8 047,73 грн. пені, 8 473,34 грн. збитків від інфляції, 1 144,15 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору субпідряду № 24/Д-Г-БМР на виконання повного комплексу електромонтажних робіт на об’єкті «Корпус фінансово-офісної установи ХК «Артем»на території підприємства по вул. Мельникова, 2/10 в Шевченківському районі м.Києва»від 10.10.2008р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт у повному обсязі, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 1 144,15 грн. та збитків від інфляції в розмірі 8 473,34 грн., зазначених позивачем в розрахунку, та перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних за період з 04.11.2008р. по 29.05.2009р. в розмірі 1 144,15 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі, вимога ж позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції за період з 04.11.2008р. по 29.05.2009р. підлягає задоволенню частково в сумі 7 599,10 грн. В іншій частині вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції слід відмовити.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Умовами договору сторони погодили, що у разі прострочення оплати «замовником»виконаних «підрядником»робіт, «замовник»сплачує «підряднику»пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного грошового зобов’язання, за весь період прострочення, але не більше 10% від вартості неоплачених в строк робіт (пп.2 п.1.13 договору).

Позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 8 047,73 грн. за період з 04.11.2008р. по 04.05.2009р., при цьому не врахувавши умов пп.2 п.1.13 договору, а саме того, що пеня не повинна бути більше 10 % від вартості неоплачених в строк робіт.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню в сумі 6 724,87 грн., що становить 10% від суми неоплачених в строк робіт, тобто від 67 248,70 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 67 248,70 грн. основного боргу, 6 724,87 грн. пені, 7 599,10 грн. збитків від інфляції, 1 144,15 грн. трьох відсотків річних, відповідач визнав існуючу у нього суму заборгованості перед позивачем, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково в сумі 82 716,82 грн. В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 546, 547, 549, 611, 625, 837, 875 ЦК України, ст. ст. 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорст" (юридична адреса: 01103, м.Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18-А; 01011, м.Київ, вул. Рибальська, 22; код 22924957) на користь Відкритого акціонерного товариства "Київелектромонтаж" (01033, м.Київ, вул. Саксаганського, 67; код 04012750) 67 248 (шістдесят сім тисяч двісті сорок вісім) грн. 70 коп. основного боргу, 6 724 (шість тисяч сімсот двадцять чотири) грн. 87 коп. пені, 7 599 (сім тисяч п’ятсот дев’яносто дев’ять) грн. 10 коп. збитків від інфляції, 1 144 (одну тисячу сто сорок чотири) грн. 15 коп. трьох відсотків річних, 827 (вісімсот двадцять сім) 17 коп. державного мита, 114 (сто чотирнадцять) грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути Відкритому акціонерному товариству "Київелектромонтаж" (01033, м.Київ, вул. Саксаганського, 67; код 04012750) з Державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу зайво сплачені платіжним дорученням № 98520 від 06.07.2009р. в сумі 197 (сто дев’яносто сім) грн. Оригінал платіжного доручення № 98520 від 06.07.2009р. на суму 315,00 грн. знаходиться в матеріалах справи № 8/357.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя

В.С. Катрич

Дата підписання: 30.09.2009р.