Ухвала суду № 49901199, 31.08.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 354/977/13-ц

Провадження № 22-ц/779/1228/2015

Категорія 47

Головуючий у 1 інстанції Гребик Л. В.

Суддя-доповідач Матківський Р.Й.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Матківського Р.Й.

суддів: Горблянського Я.Д.,Максюти І.О.,

секретаря Капущак С.В. з участю представника прокуратури Івано-Франківської

області - Хамця Л.М.

представника виконавчого комітету Поляницької сільської ради Мотюк Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Івано-Франківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері до виконавчого комітету Поляницької сільської ради, ОСОБА_4, треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га в с.Поляниця, виданого 03.09.2003 року ОСОБА_4 та за позовом третьої особи з самостійними вимогами Державного підприємства «Ворохтянське лісове господарство» до виконавчого комітету Поляницької сільської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га в с.Поляниця виданого 06.07.2006 року на ім'я ОСОБА_5, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки площею 0,25 га, укладеного 18.12.2003 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки площею 0,25 га, укладеного 14.08.2006 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, - за апеляційними скаргами ОСОБА_4 та державного підприємства «Ворохтянське лісове господарство» на рішення Яремчанського міського суду від 05 вересня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року Івано-Франківський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів в природоохоронній сфері звернувся в суд з даним позовом та просив визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га в с.Поляниця, виданого 03.09.2003 року ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування жилого будинку.

Заявлені вимоги позивач обґрунтував тим, що ОСОБА_4 отримав Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на підставі рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради №27 від 10 липня 2003 року, яким вилучено земельну ділянку Поляницького лісництва Ворохтянського державного лісового господарства в землі запасу Поляницької сільської ради, змінено цільове призначення і переведено землі з лісового фонду в землі житлової та громадської забудови. В ході проведення прокуратурою перевірки додержання та застосування вимог земельного законодавства встановлено, що рішення виконавчим комітетом Поляницької сільської ради не приймалось, а самостійно, без колегіального обговорення та голосування на засіданні сесії Поляницької сільської ради, надруковане, підписане та завірене печаткою колишнім головою сільської ради Соловчуком В.В., за що останнього засуджено вироком суду від 20 квітня 2011 року. Вважає, що отриманий відповідачем Державний акт на право власності на земельну ділянку є таким, що виданий в порушення положень Земельного кодексу, оскільки не був дотриманий, передбачений порядок передачі земельних ділянок у власність громадян. Зокрема, ОСОБА_4 із заявою по надання йому безоплатно у власність земельної ділянки до Поляницької сільської ради не звертався, проект відведення земельної ділянки не виготовлявся, а рішення про його затвердження та передачі землі у власність сільською радою не приймалось, що є підставою для визнання державного акту про право власності на земельну ділянку недійсним.

У травні 2014 року третя особа, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ДП «Ворохтянське лісове господарство» звернулась в суд з позовними вимогами до виконавчого комітету Поляницької сільської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, просило визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га в с.Поляниця виданого 06 липня 2006 року ОСОБА_5, визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,25 га, укладеного 18 грудня 2003 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,25 га, укладеного 14 серпня 2006 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Заявлені вимоги позивач обґрунтував тим, що ОСОБА_4 на підставі незаконного рішення було видано державний акт на право приватної власності на землю, який є недійсним. В подальшому на підставі недійсного державного акту на земельну ділянку між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 18 грудня 2003 року булу укладено договір про дарування земельної ділянки площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1. На підставі вказаного договору дарування ОСОБА_5 одержав Державний акт НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку, після чого 14 серпня 2006 року уклав договір дарування спірної земельної ділянки із ОСОБА_6 Проте, підставою набуття права власності на земельну ділянку ОСОБА_6 є право власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яке було набуто незаконно. Таким чином, договір дарування земельної ділянки укладеного між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та договір дарування між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є недійсними, оскільки вони суперечать положенням цивільного законодавства та інтересам держави та спрямовані на незаконне вибуття із державної власності спірної земельної ділянки, а також укладені ОСОБА_4 і ОСОБА_5 без необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Ухвалою Яремчанського міського суду від 23 січня 2014 року позовні вимоги Івано-Франківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в частині визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га в с.Поляниця виданого 06 липня 2006 року на ім'я ОСОБА_5, визнання недійсним договору дарування цієї земельної ділянки укладеного 18 грудня 2003 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, визнання недійсним договору дарування цієї земельної ділянки, укладеного 14 серпня 2006 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишено без розгляду у зв'язку із подачею позивачем заяви на підставі п.5 ч.1 ст. 207 ЦПК України.

Рішенням Яремчанського міського суду від 05.09.2014 року первісний позов Франківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері задоволено повністю, позов державного підприємства «Ворохтянське лісове господарство» задоволено частково.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, яка розташована в АДРЕСА_1, виданий Поляницькою сільською радою 03 вересня 2003 року ОСОБА_4 і зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю на та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 000048, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3.

Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,2500 га, яка розташована в АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який посвідчений 18 грудня 2003 року приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Питлюком В.І. реєстраційний номер 2695.

В решті позовних вимог державному підприємству «Ворохтянське лісове господарство» відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2014 року рішення суду першої інстанції у частині задоволених позовних вимог скасовано та відмовлено у задоволенні цих вимог.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України від 25 лютого 2015 року рішення апеляційного суду скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

На дане рішенням ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасування та ухвалити нове,про відмову у задоволенні позову.

Апелянт у скарзі зазначає, що суд неповно з'ясував обставини справи, дав неправильну оцінку поданим доказам, допустив порушення норм матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції необґрунтовано не взяв до уваги його доводи, що рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради №27 від 10 липня 2003 року, яким йому виділена спірна земельна ділянка і на яку видано оспорюваний Державний акт, в судовому порядку не визнавалось недійсним, воно є чинним. Зазначені обставини підтверджено постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року залишеного без змін Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 року.

Згідно судової практики Верховного Суду України не допускається визнання недійсним державного акту без скасування рішення сільської ради, на підставі якого цей державний акт було видано.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 31 серпня 2015 року клопотання директора ДП «Ворохтянське лісове господарство» про залишення без розгляду позову в частині визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку задоволено.

Рішення Яремчанського міського суду від 05 вересня 2014 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 06 липня 2006 року, виданий ОСОБА_5, кадастровий НОМЕР_3 скасувано і у цій частині позов залишено без розгляду.

Представник ДП «Ворохтянське лісове господарство» у апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про визнання недійсним договір дарування земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Питлюком В.І. 14 серпня 2006 року, укладений між ОСОБА_5 і ОСОБА_6

Апелянт у скарзі зазначає, що частково відмовляючи у задоволенні позову ДП «Ворохтянське лісове господарство» суд порушив та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Встановивши факт незаконного вилучення земельної ділянки у ДП «Ворохтянське лісове господарство», незаконного набуття права власності та розпорядження нею ОСОБА_4, визнавши недійсним Державний акт та договір дарування вчинений ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5, суд помилково відмовив у визнанні недійсним наступного договору дарування зазначеної земельної ділянки на користь ОСОБА_6, вказавши необхідність подання віндикаційного позову.

Апелянт вважає, що порушене право державного підприємства не може бути захищене шляхом подачі віндикаційного позову згідно ст.387 ЦК України до ОСОБА_6, оскільки останній за змістом договору дарування отримав земельну ділянку, але фактично не володіє нею.

Вислухавши доповідача, представника прокуратури Івано-Франківської області та представника виконавчого комітету Поляницької сільської ради, які вимоги апеляційних скарг заперечили, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають з таких підстав.

Задовольняючи частково позов та визнаючи недійсним державний акт серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, яка розташована в АДРЕСА_1, виданий Поляницькою сільською радою 03.09.2003 року ОСОБА_4 і зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю на та право постійного користування землею, суд першої інстанції правильно виходив з того, що ОСОБА_4 набув права власності на зазначену земельну ділянку за відсутності рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради №27 від 10 липня 2003 року, на підставі якого відповідачу передана у власність зазначена земельна ділянка. Вказане рішення органу місцевого самоврядування є підробленим і виконавчий комітет не мав повноважень надавати у власність відповідачу спірну земельну ділянку за рахунок земель, які знаходяться в користуванні в ДП «Ворохтянське лісове господарство» без вилучення у встановленому законодавством порядку.

А визнаючи недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,2500 га, яка розташована в АДРЕСА_1, який укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідченого 18 грудня 2003 року приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Питлюком В.І. реєстраційний номер 2695, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що зазначеним договором порушено законні права на вказану земельну ділянку ДП «Ворохтянське лісове господарство», так як відчужене майно, на яке ОСОБА_4 не мав права.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Поляницької сільської ради Яремчанської міської ради №27 від 10 липня 2003 року «Про вилучення, надання та передачу земельних ділянок у приватну власність» ОСОБА_4 передано у приватну власність 0,025 га в с. Поляниця для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських та будівельних споруд. На підставі вказаного рішення ОСОБА_4 Поляницькою сільською радою 03.09.2003 року виданий Державний акт серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, яка розташована в АДРЕСА_1 і зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю на та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 000048, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3.

Згідно із частинами першою, другою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування Відповідно до частини першої статті 125, частини першої статті 126 ЗК України (у редакції від 03 вересня 2003 року, яка була чинною на момент прийняття виконавчим комітетом Поляницької сільської ради ) право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку виникло з моменту отримання ним державного акта та його державної реєстрації.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 215 цього ж Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вироку Галицького районного суду Івано-Франківської області від 20 квітня 2011 року ОСОБА_11 будучи сільським головою с. Поляниця спільно з підлеглими йому спеціалістом-землевпорядником ОСОБА_12 склали та видали неправдиве рішення виконкому Поляницької сільської ради №27 від 10 липня 2003 року, додатки до них про вилучення земельних ділянок Поляницького лісництва Ворохтянського держлісгоспу у землі запасу сільської ради, зміни цільового призначення і переведення з лісового фонду в землі житлової та громадської забудови. Однак дане рішення фактично виконкомом у встановленому законом порядку не приймалося. Протягом 2003 року ОСОБА_11 спільно з ОСОБА_12 було складено та видано додатки до рішення виконкому, у які ними внесено завідомо неправдиві відомості стосовно надання у приватну власність земельних ділянок, в тому числі і ОСОБА_4

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 26 серпня 2014 року вирок Галицького районного суду Івано-Франківської області від 20 квітня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 08 квітня 2013 року щодо ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд у зв'язку з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства, а не встановлення факту перевищення посадовими особами своїх повноважень і зловживання посадовим становищем при видачі Державного акту на ім'я відповідача ОСОБА_4

Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2015 року ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15 звільнено від кримінальної відповідальності (а.с.176, т. 4) за вчинення посадових злочинів у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, однак даною постановою підтверджено, що ОСОБА_11, будучи сільським головою с. Поляниця спільно з підлеглими йому спеціалістом-землевпорядником ОСОБА_12 склали та видали неправдиве рішення виконкому Поляницької сільської ради №27 від 10 липня 2003 року, додатки до них про вилучення земельних ділянок Поляницького лісництва Ворохтянського держлісгоспу у землі запасу сільської ради, зміни цільового призначення і переведення з лісового фонду в землі житлової та громадської забудови. Рішення виконкому Поляницької сільської ради про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 0,250 га в с. Поляниці ОСОБА_4 фактично не приймалося, а є підробленим.

Тому суд першої інстанції пришов до правильного висновку, що рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради про передачу у приватну власність ОСОБА_4 0,25 га земельної ділянки не може бути законною підставою для видачі Державного акту на право приватної власності на землю.

Суд першої інстанції правильно встановив, що укладеним 18 грудня 2003 року договором дарування земельної ділянки площею 0,2500 га між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 порушено права та законні інтереси ДП «Ворохтянське лісове господарство», зміст правочину суперечить чинному законодавству, земельна ділянка відчужена особою, яка не мала на це встановленого законом права, тому правильно визнав цей договір недійсним, а у задоволенні інших вимог відмовив, оскільки порушене право може бути відновлено у інший встановлений законодавством спосіб.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 218, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_4 та Державного підприємства «Ворохтянське лісове господарство» відхилити.

Рішення Яремчанського міського суду від 05 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з часу набрання нею законної сили.

Головуючий Р. Й. Матківський

Головуючий Р. Й. Матківський

Судді Я.Ю. Горблянський

І.О. Максюта