Рішення № 4990083, 06.10.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

06.10.2009

Справа №2-18/3926-2009

За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України», м. Київ (юридична адреса – вул. Бориспільська, 9, корпус 90, кімната 411, м. Київ, Україна, 02099; поштова адреса – вул. Туристів, 17, м. Сімферополь, 95014).

До відповідача-1 – Фізичної особи – підприємця Бажанової Галини Анатоліївни, м. Сімферополь (вул. Мате Залки, 7-а, кв.23, м. Сімферополь, 95053).

До відповідача-2 – Фізичної особи – підприємця Богун Валентини Сергіївни, м. Сімферополь (вул. Бабушкіна, 8, м. Сімферополь, 95000).

Про розірвання договору та стягнення 1 824,22 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Соловйов О.О. – представник за довіреністю від 24.12.2008р.

Від відповідачів: 1. Бажанова Г.А. – спд, паспорт ЕС № 413818, виданий 19.09.1997 року; 2. не з’явилися.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Фізичної особи – підприємця Бажанової Галини Анатоліївни, м. Сімферополь (далі – відповідач-1) та до Фізичної особи – підприємця Богун Валентини Сергіївни, м. Сімферополь (далі – відповідач-2), в якій просить суд розірвати договір та стягнути з відповідачів на користь позивача 1824,22 грн., з яких 1251,00 грн. – тіло кредиту, 498,50 грн. – відсотки та 74,72 грн. – пеня.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 193, 196 Господарського кодексу України та 1046, 1049 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що відповідно до укладеного Договору між сторонами по справі від 29.12.2008р. № 220-105. позивачем було надано відповідачу-1 кредит на суму 1875,00 грн.. На забезпечення виконання зобов’язання за договором від 29.12.2008р., між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки від № 206 від 29.12.2008р. Суму кредиту відповідач-1 повинен був повернути з відсотками до 29.12.2009р., але у вказаний термін сума кредиту з відсотками повернута не була, що і стало підставою звернення позивача до господарського суду.

10.08.2009р. до судового засідання від позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, в який він просить суд стягнути з відповідача 1886,00 грн., з яких 1251,00 грн. – тіло кредиту, 498,50 грн. – відсотки та 136,50 грн. – пеня.

Суд приймає до свого розгляду дану заяву позивача.

06.10.2009 року перший відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому погодився з сумою позову у розмірі 1886,00 грн. та визнав позовні вимоги.

Крім того, у судовому засіданні, яке відбулося 06.10.2009 року, перший відповідач надав суду письмове клопотання про надання відстрочки виконання судового рішення у дійній справі строком на 24 місяців.

Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

Строк розгляду справи було продовжено головою господарського суду АР Крим у порядку, передбаченому статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” (кредитор) та фізичною особою - підприємцем Бажановою Галиною Анатоліївною (позичальник) був укладений договір кредиту № ДК 220-105.

Пунктом 2.1 зазначеного договору встановлено, що кредитор зобов’язується надати позичальнику в тимчасове користування на умовах зворотності, терміновості, забезпеченості та платності кредит в сумі 1875,00 грн., з оплатою по процентній ставці 3,3 % на місяць, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах, передбачених договором.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань по договору (п. 3.1 договору).

Позичальник зобов’язується повністю повернути кредит, отриманий за цим договором, та відсотки за користування ним, до 16-00 години 29.12.2009 р. включно (п. 3.2 договору).

Відповідно до пункту 4.1.1 договору, кредитор зобов’язується надати позичальнику кредит в день підписання договору шляхом видачі з каси кредитора грошових коштів у розмірі, зазначеному в п. 2.1 договору Відповідно до п. 4.2.3, п. 4.2.4 договору, позичальник зобов’язується сплачувати відсотки за користування кредитом відповідно до розділу 5 договору, проводити погашення кредиту і відсотків у порядку та строки згідно з Графіком погашення кредиту і відсотків (додаток № 1), який є невід’ємною частиною договору. Днем погашення кредиту та /або відсотків є день надходження грошових коштів до каси Кредитора або зарахування грошових коштів на поточний рахунок Кредитора.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На виконання п. 4.1.1 договору кредиту, позивачем було надано фізичній особі – підприємцю Бажановій Г.А. кредит у розмірі 1875,00 грн., про що свідчить видатковий касовий ордер № 256 від 29.12.2008 р. (а.с.16).

Додатком № 1 до договору кредиту № ДК 220-105 сторони погодили графік сплати кредиту (а.с.14, на зворотному боці).

Останній платіж згідно вказаного графіку має бути здійснений позичальником 29.12.2009 р.

За користування кредитом у період з дати, зазначеної в п. 3.1 договору і до дати погашення кредиту позичальник сплачує кредиторові відсотки у розмірі 3,3 % на місяць від суми, вказаної в п. 2.1 договору, (п. 5.1 договору).

Нарахування відсотків здійснюється щодня з дня одержання позичальником кредиту у касі кредитора до дати, зазначеної в п. 3.2 договору.

Згідно зі статтею 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як вбачається з прибуткових касових ордерів, доданих до матеріалів справи, фізичною особою – підприємцем Бажановою Г.А. на виконання умов договору кредиту № ДК 220-105 від 29.12.2008 р. було сплачено 8 виплат на суму 868,00 грн., з яких 244,00 грн. по відсоткам та 624,00 грн. по тілу кредиту. Проте сплати проводились без дотримання затвердженого графіку повернення кредиту.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач свої зобов’язання за договором кредиту не виконав, суду доказів сплати не представив, у зв’язку із чим за ним склалася заборгованість у сумі 1251,00 грн. – тіло кредиту та 498,50 грн. – проценти.

Відповідно до п 7.1. договору кредиту № ДК 191-90 від 23.10.2008р. у випадку порушення Позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом, оплата відсотків за користування кредитом, Кредитор, починаючи з третього робочого дня прострочення зобов’язання по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом (включаючи два дні прострочення платежу), має право нарахувати, а Позичальник зобов’язаний оплатити Кредитору пеню у розмірі 0,5 % від суми непогашеного в строк платежу за кожний день прострочення платежу до дня повного погашення поточної заборгованості.

Позивач в заяві про уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідачів пеню у сумі 136,50 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 названого Кодексу законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами пункту 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань регулюються Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року.

Статями 1, 3 цього Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, суд робить висновок, що відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву.

Положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Відтак, заявлена позивачем сума пені підлягає перерахуванню із урахуванням встановленої суми заборгованості відповідача із урахуванням строків сплати, визначених графіком сплати кредиту, та зменшенню.

За розрахунками суду, сума пені, яка підлягає стягненню становить 16,65 грн., у зв’язку із чим позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню лише у сумі 16,65 грн.

Позивач у своїй позовній заяві просить стягнути суму боргу, відсотки та пеню солідарно з фізичної особи – підприємця Бажанової Галини Анатоліївни та фізичної особи – підприємця Богун Валентини Сергіївни.

Дійсно, пунктом 6.1 договору передбачено, що виконання зобов’язання позичальника за договором забезпечується договором поруки ДП 206 від 29.12.2008 р., укладеним між кредитором і Богун Валентиною Сергіївною (Поручитель), а також усім майном та коштами, які належать позичальникові та на які може бути звернено стягнення у порядку, встановленому законодавством України.

29.12.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” (кредитор) та громадянкою Богун Валентиною Сергіївною (поручитель) укладено договір поруки № 206.

Відповідно до пункту 1.1 даного договору поручитель зобов’язується на добровільних засадах відповідати перед кредитором за виконання Бажановою Г.А. своїх зобов’язань що випливають з договору кредиту № ДК 220-105 від 29.12.2008 року, укладеному між позивальником та кредитором.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України - за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України, при порушенні боржником зобов’язань. Забезпечених порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому же обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, збитків.

Суд звертає увагу, що поручителем згідно з договором поруки № 206 від 29.12.2008 року та договором кредиту № ДК 220-105 від 29.12.2008 року є громадянка Богун Валентина Сергіївна, у той час, як у своїй позовній заяві позивач просить стягнути суму боргу, відсотків і пені та зазначає як другого відповідача Богун Валентину Сергіївну як фізичну особу – підприємця.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо фізичної особи – підприємця Богун Валентини Сергіївни задоволенню не підлягають, оскільки вона як фізична особа - підприємець не є стороною у зобов’язаннях, які виходять з договору поруки № 206 від 29.12.2008 року.

Стосовно позовної вимоги щодо розірвання договору кредиту № 220-105 від 29.12.2008 року

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Зі змісту договору кредиту № ДК 220-105 від 29.12.2008 р. вбачається, що кредитор має право вимагати дострокового розірвання договору у разу порушення графіку погашення кредиту і відсотків більш ніж на один платіжний період (п. 4.3.4 договору).

Також пунктом 4.3.5 договору кредиту передбачено, що при настанні обставин, передбачених п. 4.3.4 договору, кредитор має право направити позичальникові повідомлення про дострокове розірвання договору. Повідомлення містить вимогу Кредитору про дострокове погашення кредиту, сплату відсотків за весь термін користування кредитом (за весь термін дії Договору), а також пені.

Договір може бути змінено або розірвано на вимогу однієї зі сторін у випадках, встановлених Договором або Законом (п. 8.6 Договору).

Таким чином, умовами договору кредиту передбачено лише право кредитору вимагати розірвання договору у разі порушення позичальником його умов, а отже до питання по розірвання зазначеного договору слід застосовувати положення ч.ч. 2-4 ст. 188 ГК України.

Відповідно до ч. ч. 2 - 4 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Судом встановлено, що позивач направив на адресу Бажанової Г.А. повідомлення про дострокове розірвання договору, яке містить вимогу позивача про дострокове погашення кредиту, сплату відсотків за весь термін користування кредитом (за весь термін дії Договору), а також пені

За вказаних обставин, позовні вимоги щодо розірвання договору кредиту № ДК 220-105 від 29.12.2008 року підлягають задоволенню.

У судовому засіданні, яке відбулося 06.10.2009 року, Фізична особа - підприємець Бажанова Галина Анатоліївна надала суду письмове клопотання про надання відстрочки виконання судового рішення у дійній справі строком на 24 місяців.

Представник позивача проти надання відстрочки виконання рішення строком на 24 місяця заперечує.

Суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача на надати відстрочку виконання судового рішення строком на 1 місяць до 22.11.2009 року.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

06.10.2009 року у судовому засіданні за згодою сторін судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 09.10.2009 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 – 85, п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» до фізичної особи – підприємця Бажанової Галини Анатоліївни задовольнити частково.

2. Розірвати договір кредиту № ДК 220-105, укладений 29.12.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” та фізичною особою - підприємцем Бажановою Галиною Анатоліївною.

Стягнути з Фізичної особи – підприємця Бажанової Галини Анатоліївни, м. Сімферополь (вул. Мате Залки, 7-а, кв.23, м. Сімферополь, 95053; ідентифікаційний код 2540218586) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України», м. Київ (вул. Бориспільська, 9, корпус 90, кімната 411, м. Київ, Україна, 02099; код ЄДПРОУ 34067398) 1251,00 грн. заборгованості; 498,50 грн. - відсотків; 16,65 грн. пені; 180,52 грн. державного мита та 114,25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Надати Фізичній особі – підприємцю Бажановій Галині Анатоліївні, м. Сімферополь (вул. Мате Залки, 7-а, кв.23, м. Сімферополь, 95053; ідентифікаційний код 2540218586) відстрочку виконання рішення господарського суду АР Крим від 06.10.2009 року у справі № 2-18/3926-2009 строком на 1 місяць до 22.11.2009 року.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У частині стягнення пені у сумі 119,85 грн. у позові відмовити.

4. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» до фізичної особи – підприємця Богун Валентини Сергіївни відмовити.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України», м. Київ (вул. Бориспільська, 9, корпус 90, кімната 411, м. Київ, Україна, 02099; код ЄДПРОУ 34067398) з державного бюджету України (Отримувач: 22050000 Державний бюджет м. Сімферополя; р/р 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026) суму зайве сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 194,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Осоченко І.К.