Рішення № 4989997, 29.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/327

29.09.09

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Професійне страхування»

до Закритого акціонерного товариства «Магістральполіс»

про стягнення 17489,56 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача: Геля І.А. (довіреність № 38 від 27.02.2009)

від відповідача: не з’явилися.

В судовому засіданні 29 вересня 2009 року за згоди представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Професійне страхування» (надалі –позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Магістральполіс»(надалі –відповідач) частини страхового відшкодування за договором про співробітництво в галузі факультативного перестрахування та ретроцесії від 30.07.2008 у розмірі 17489,56 грн., в тому числі 16549,30 грн. частки страхового відшкодування, 13,60 грн. пені, 204,03 грн. 3% річних та 722,63 грн. інфляційних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обов’язки за договором не виконав, не сплатив позивачу долю у страховому відшкодуванні.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судових засіданнях не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2008 між позивачем та відповідачем було укладено договір про співробітництво в галузі факультативного перестрахування та ретроцесії № 07 (надалі –Договір факультативного перестрахування), предметом якого є основоположні та загальні умови перестрахування та ретроцесії ризиків, що взаємно передаються та приймаються сторонами на факультативній (необов’язковій) основі, а також основні взаємні права і обов’язки сторін, пов’язані з передачею та прийняттям ризиків в перестрахування та ретроцесію (п. 1.1 Договору).

Під ризиком, що передається в перестрахування в рамках цього Договору, розуміється подія, визначена первинним Договором страхування або перестрахування, укладеного однією зі сторін, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки вірогідності та випадковості настання (п. 1.3 Договору факультативного перестрахування).

У відповідності до п. 2.1 Договору факультативного перестрахування пропозиція прийняття конкретного ризику у перестрахування здійснюється шляхом направлення однією стороною (Перестрахувальником) іншій стороні (Перестраховику) підписаного і завіреного печаткою перестрахувальника договору перестрахування.

19.08.2008 між позивачем та Решетняком Павлом Вікторовичем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № Т—000012/Ф (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –Договір страхування). Відповідно до умов цього договору, застраховано транспортний засіб - автомобіль SUBARU OUTBACK, державний номерний знак АА 1277 НЕ (надалі –ЗТЗ, ТЗ).

19.08.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір перестрахування (Ковер-Нот) № 0030/08, відповідно до якого, позивач передав у перестрахування частину (70000,00 грн.) ризику, прийнятого на страхування відповідно до Договору страхування.

06.11.2008 сталася дорожньо –транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ, в результаті якої останній отримав механічні ушкодження.

На підставі страхового акту № 09 від 22.01.2009 позивач перерахував страхувальнику страхове відшкодування в сумі 41313,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням №27 від 23.01.2009.

07.11.2008 позивач листом № 79 повідомив відповідача про настання страхового випадку, а 26.01.2009 направив лист № 15 з комплектом документів, в якому зазначалося, що розмір відповідальності відповідача складає 16549,30 грн. Вказаний лист № 15 відповідач отримав 26.01.2009, про що свідчить відмітка про отримання листа (вх. № 18).

У відповідності до п. 7.2 Договору факультативного перестрахування при настанні страхового випадку, передбаченого первинним Договором страхування і Договором перестрахування, Перестраховик виплачує Перестрахувальнику частину страхового відшкодування, яка відповідає його частці відповідальності за Договором перестрахування, протягом 15 робочих днів після одержання від Перестрахувальника комплекту документів.

Відповідач своїх обов’язків у строк, встановлений Договором факультативного перестрахування не виконав. Заборгованість відповідача перед позивачем складає 16549,30 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідач порушив взяті на себе зобов’язання за Договором факультативного перестрахування щодо сплати частини страхового відшкодування в розмірі 16549,30 грн.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 11.2 Договору сторона, що допустила порушення термінів проведення розрахунків, сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,2% від простроченої суми за кожен день прострочення.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність контр розрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов’язання за Договором щодо оплати частки страхового відшкодування, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за період з 17.02.2009 по 16.07.2009 в сумі 13,60 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність контр розрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов’язання за Договором щодо оплати частки страхового відшкодування стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3% річних в сумі 204,03 грн. Крім того, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума інфляційних в розмірі 637,36 грн., яка розрахована керуючись Рекомендаціями Верховного суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист № 62-97р від 03.04.1997) наступним чином: 16549,30 грн. заборгованості х 101,4% індексу інфляції за березень 2009 року х 100,9 % індексу інфляції за квітень 2009 року х 100,5 % індексу інфляції за травень 2009 року х 101,1 % індексу інфляції за червень 2009 року х 99,9 % індексу інфляції за липень 2009 року / 100 –16549,30 грн. = 637,36 грн.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 17404,29 грн., в тому числі 16549,30 грн. частки страхового відшкодування, 13,60 грн. пені, 637,36 грн. інфляційних та 204,03 грн. 3% річних.

Судові витрати позивача у сумі 489,90 грн. (174,90 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Магістральполіс» (ідентифікаційний код 31240251, адреса: 03150, м. Київ, вул. Горького, 51) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Професійне страхування»(ідентифікаційний код 35482587, адреса: 01024, м. Київ, вул. Богомольця, 6 п/р 26505000116932 в ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670) 17404,29 (сімнадцять тисяч чотириста чотири гривні 29 копійок) та судові витрати у сумі 489,90 грн. (чотириста вісімдесят дев’ять гривень 90 копійок). Видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 08.10.2009р.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя