Рішення № 4989977, 29.09.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.09.09р.

Справа № 31/203-09

За позовом

Дніпропетровського державного аграрного університету, м. Дніпропетровськ

до відповідача

Державного підприємства „Навчально-дослідне господарство „Самарський” Дніпропетровського державного аграрного університету, с. Олександрівка Дніпропетровської області

про

стягнення 332 407, 25 грн.

Суддя Єременко А.В.

Представники:

Від позивача

Пастернак Л.Ф., довіреність від 26.12.08 р., № 19-11-1330;

Від відповідача

Довгий Г.І., довіреність від 08.01.09 р., № 7

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача та просить стягнути з останнього на свою користь заборгованість по компенсації витрат позивача у спільній діяльності у розмірі 332 407, 25 грн.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором № 2-С про спільну діяльність, укладеним між сторонами по справі 12.03.07 р., в частині здійснення відшкодування вартості матеріально-технічних цінностей.

Відповідач згідно відзиву проти позову заперечує та зазначає, що договір № 2-С від 12.03.07 р. є недійсним з моменту його укладення, оскільки цей договір укладений особами, які не мали необхідного обсягу цивільної правосуб’єктності та не спрямований на реальне настання правових наслідків, просить визнати його недійсним. Також відповідач зазначає про відсутність заборгованості, оскільки ним була здійснена організація харчування студентів, їх проживання у гуртожитку, утримання гуртожитку та їдальні, транспортування студентів на базу практики, оплата податку, всього на суму 325,9 тис.грн.

За клопотанням відповідача здійснювалась технічна фіксація судового процесу.

Ухвалою суду від 11.08.09 р. строк вирішення спору був продовжений до 30.09.09 р. за погодженням сторін.

За згодою представників сторін оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

12.03.2007 року між Дніпропетровським державним аграрним університетом та Державним підприємством „Навчально-дослідне господарство „Самарський” ДДАУ був укладений Договір № 2-С про спільну діяльність (далі-Договір), відповідно до умов якого сторони зобов’язалися шляхом об'єднання зусиль та майна без створення юридичної особи, спільно діяти в наступних сферах діяльності: сільськогосподарського виробництва з метою пропаганди передових технологій одержання продукції рослинництва, в тому числі високоякісного насіння зернових колосових; соняшника, кукурудзи, багаторічних трав, овоче-баштанних, ріпаку; проведення науково-дослідних робіт в області сільськогосподарських наук; проведення консультаційної, маркетингової діяльності; практична підготовка студентів та співробітників з питань раціонального використання і охорони сільськогосподарських угідь.

Розділом 3 Договору передбачений обов'язок відповідача компенсувати витрати Позивача з надання паливно-мастильних матеріалів, добрив, пестицидів, оригінального і суперелітного насіння та інших матеріально-технічних ресурсів.

Згідно п. 14.6 Договору вартість, переданих Стороною 2 (позивачем) для спільної діяльності насіння, інших матеріально-технічних цінностей, паливо-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, пестицидів, запчастин, Сторона 1 (Відповідач) перераховує до 31.12.2007 року. можливе дострокове перерахування заходів на відшкодування матеріальних витрат Стороною 2.

Договір набирає силу з моменту підписання та діє до 31 грудня 2007 року. (п. 12.1. Договору).

Позивачем на підставі накладних № 17 від 26.03.2007 р., № 18 від 17.05.2007 р., № 19 від 19.06.2007 р., № 20 від 26.06.2007 р., № 15 від 20.07.2007р., № 16 від 25.07.2007р., № 23 від 18.09.2007 р., № 24 від 20.09.2007 р., № 25 від 20.09.2007 р. , № 27 від 05.10.2007 р. заявлено до стягнення 332407,25 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат з надання матеріально-технічних ресурсів.

Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості у сумі 332407,25 грн., чим порушено приписи ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України щодо виконання зобов’язання належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, з огляду на що суд вбачає підстави для задоволення позову про стягнення боргу у розмірі 332407,25 грн.

При цьому суд не може прийняти до розгляду в межах даної справи заяву позивача про збільшення позовних вимог, за якою позивач, окрім заявленої вимоги про стягнення суми основного боргу по відшкодуванню витрат з надання матеріально-технічних ресурсів, додатково заявив нові вимоги про стягнення заборгованості по перерозподілу прибутку , фіксованої грошової суми, 3% річних та втрат від інфляції, які при поданні позову позивачем не заявлялись. У відповідності до ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, а також збільшити розмір позовних вимог. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Отже, збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. На зазначене також вказується у інформаційному листі Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році 02.06.2006 N 01-8/1228. Таким чином, вказаною заявою позивач вийшов за межі прав, наданих ст.. 22 ГПК України.

Суд в межах розгляду даної справи відхиляє доводи відповідача щодо недійсності договору № 2-С про спільну діяльність від 12.03.07 р., оскільки цей договір не є предметом оспорювання у даній справі, а відповідно, не підлягає задоволенню клопотання відповідача про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи.

Посилання відповідача на проведення організації харчування студентів, їх проживання у гуртожитку, утримання гуртожитку та їдальні, транспортування студентів на базу практики, оплата податку, не можуть бути прийняті судом до уваги, як свідчення відсутності заборгованості, оскільки за своїм змістом не є перерахуванням вартості переданих позивачем відповідачу матеріально-технічних цінностей та є поза межами змісту Договору.

Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки позов задоволено.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Навчально-дослідне господарство „Самарський” Дніпропетровського державного аграрного університету (52041, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Олександрівка , вул. Колгоспна, 1, код ЄДРПОУ 00487462, р/р 260093072340 в АО „Промінвестбанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305556) на користь Дніпропетровського державного аграрного університету (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25, код ЄДРПОУ 00493675, р/р 35228005009314 ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012) 332 407,25 грн. боргу; 3 324,07 грн. витрат на сплату держмита; 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Суддя А.В.Єременко