Ухвала суду № 49898187, 02.09.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 193/1728/13-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1717/К/15 Патинка А.Г.

Категорія - 23 (I ) Суддя-доповідач - Грищенко Н.Г.

УХВАЛА

Іменем України

02 вересня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Грищенко Н.М.

суддів - Братіщевої Л.А., Савіної Г.О.

при секретарі - Масловій К.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, представника відповідача Фермерського господарства "Росана" - Пліш Миколи Івановича, третьої особи - ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Фермерського господарства "Росана" на рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Фермерського господарства "Росана", відділу Держземагенства у Софіївському районі Дніпропетровської області про визнання договору оренди землі і його реєстрації недійсними,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Фермерського господарства "Росана" (далі - ФГ "Росана"), відділу Держземагенства у Софіївському районі Дніпропетровської області про визнання договору оренди землі і його реєстрації недійсними.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона є власником земельної ділянки площею 6,3284 га на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, яка розташована на території Миколаївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області. 02 вересня 2012 року позивач уклала договір оренди землі на спірну земельну ділянку із СПД ОСОБА_8, який був зареєстрований 02.11.2012 року.

17.06.2013 року, позивачу стало відомо, що її земельна ділянка передана в оренду Фермерському господарству «Росана» відповідно до договору № 34 від 01.09.2012 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Софіївському районі за № 122528444002131 від 29.10.2012 року, який позивач не підписувала.

Добровільно повернути позивачу земельну ділянку ФГ "Росана" відмовляється, на її заяву про повернення земельної ділянки їй не відповідає. Вказаний договір був зареєстрований самочинно, без її волі, шляхом складання цього договору та підробки її підпису.

01 липня 2014 року ОСОБА_3, уточнивши свої вимоги, просила визнати недійсним договір оренди землі №34 від 01.09.2012 року, скасувати його державну реєстрацію у відділі Держкомзему у Софіївському районі за 122528444002131 від 29.10.2012 року, повернути сторони по договору до первісного стану та стягнути з ФГ "Росана" судові витрати.

Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2014 року позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі від 1 вересня 2012 року № 34 та скасовано його державну реєстрацію у відділі Держкомзему у Софіївському районі Дніпропетровської області від 29 жовтня 2012 року за № 122528444002131 та повернуто сторони по договору до первісного стану. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2014 року рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 травня 2015 року рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2014 року та рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі № 34 від 01.09.2012 року та скасовано державну реєстрацію у відділі Держкомзему у Софіївському районі Дніпропетровської області за № 122528444002131 від 29.10.2012 року і повернуто стороні по договору до первісного стану.

Стягнуто з Фермерського господарства «Росана» на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 229, 40 грн.

В апеляційній скарзі представник відповідача ФГ "Росана", ставить питання про скасування рішення суду, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду.

Зокрема, судом не враховано, що на підставі довіреності від 22.06.2010 року, наданої ОСОБА_7 від імені ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки № 34 від 01.09.2012 року, який 29.10.2012 року було зареєстровано у відділі Держземагенства у Софіївському районі Дніпропетровської області. Судом першої інстанції не перевірено, яким чином ОСОБА_7 було повідомлено про скасування довіреності наданої ОСОБА_3

Також судом першої інстанції відмовлено в задоволенні клопотання про допит свідків, які могли пояснити обставини укладання договору оренди земельної ділянки з громадянкою ОСОБА_3

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ФГ "Росана" - Пліш М.І., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представника позивача ОСОБА_3- ОСОБА_4, який заперечував проти апеляційної скарги та просив її відхилити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог та заперечень на неї, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 6,3284 га, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Софіївського району. (а.с. 6-7)

Відповідно до договору про оренду землі № 34 від 01.09.2012 року, позивач передала ФГ "Росана" у платне користування належну їй земельну ділянку, строком на 49 років. Зазначений договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Софіївському районі за № 122528444002131 від 29.10.2012 року. (а.с. 8-11)

Як вбачається з довіреності від 22 червня 2010 року, посвідченої державним нотаріусом Софіївської державної нотаріальної контори Шершеневіч Л.А. та зареєстрованої в реєстрі за №1116, ОСОБА_3 уповноважувала ОСОБА_7 представляти її інтереси в усіх органах та організаціях, незалежно від їх форм власності, в тому числі відділі земельних ресурсів та органах нотаріату, з питань користування, обміну, продажу, належної позивачу земельної ділянки площею 6,3284 га. ОСОБА_7 було надано право подавати від імені ОСОБА_3 заяви, одержувати документи та довідки, підписувати договір оренди, обміну, купівлі-продажу, сплачувати необхідні платежі, отримувати орендну плату, розписуватись за позивача та виконувати інші дії, пов'язані з довіреністю. (а.с.51,52)

28 вересня 2014 року ОСОБА_3 звернулась до Софіївської державної нотаріальної контори з заявою про скасування довіреності, посвідченої 22 червня 2010 року, та просила державну нотаріальну контору повідомити про даний факт ОСОБА_7 (а.с.70).

1 вересня 2012 року між ОСОБА_3, від імені якої діяв ОСОБА_7, та Фермерським господарством «Росана» укладений договір оренди землі № 34, відповідно до якого позивачка передала відповідачу в оренду зазначену земельну ділянку строком на 49 років.

Зазначений договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Софіївському районі Дніпропетровської області 29 жовтня 2012 року за №122528444002131.

Відповідно до заяви ОСОБА_3 від 28 вересня 2012 року довіреність на ОСОБА_7 скасована, про що свідчить копія витягу з Єдиного реєстру довіреностей ( а.с.70 том 1).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заяви ОСОБА_3 від 28 вересня 2012 року ОСОБА_7 було направлено Софіївською державною нотаріальною конторою повідомлення про скасування довіреності (а.с. 70-74 том 1).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що договір оренди землі є недійсним, оскільки він не відповідає типовому договору оренди, тому що в преамбулі договору не зазначено прізвище, ім'я , по-батькові представника, який діяв в інтересах ОСОБА_3, не зазначено на підставі яких повноважень він діяв, а також ОСОБА_7 підтвердив факт підписання спірного договору оренди замість ОСОБА_3

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За змістом статей 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

У відповідності до цивільного законодавства особа, яка вважає, що її речові права порушено, має право звернутися до суду як з позовом про визнання відповідної угоди недійсною ( ст. ст. 215-235 ЦК України), так і з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (ст.ст.330, 338 ЦК України).

За загальним правилом ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Статтями 3, 627 ЦК України визначено свободу договору, а саме відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За правилом ч. 1 ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою і шостою ст. 203 ЦК України, зокрема правочин не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі скасування довіреності особою, яка її видала.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 249 ЦК України особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною.

Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Вказаний обов'язок вона може виконати самостійно або доручити його виконання іншій особі, зокрема, державному нотаріусу, який скасував довіреність. Така можливість передбачена, зокрема, п. 154 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 20/5, відповідно до якого повідомлення осіб про скасування довіреності може бути оформлено нотаріусом за правилами п. 275 цієї Інструкції, шляхом передавання відповідної заяви.

Як убачається з матеріалів справи нотаріусом направлено ОСОБА_7 заяву ОСОБА_3 про скасування довіреності рекомендованим листом із повідомленням (а.с.74 том 1 ).

З відповіді Дніпропетровської дирекції Поштамп-ЦПЗ-2 від 21 травня 2014 року на запит суду про вручення рекомендованого листа убачається що відповідь надати неможливо у зв'язку із сплином терміну його зберігання, який встановлений 1 рік ( том 1 а.с. 98).

Згідно із ч.2 ст.14 ЗУ «Про оренду землі» типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України. Типова форма договору оренди земельної ділянки затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року №220.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що договір оренди землі №34 укладений між ОСОБА_3 та ФГ «Росана» не відповідає формі Типовому договору оренди землі, так як в преамбулі цього договору не вказано особу, яка уклала договір від імені ОСОБА_3, прізвище, ім'я по батькові представника, який діяв по довіреності в її інтересах. В судовому засіданні колегії суддів, як і в суді першої інстанції, ОСОБА_7 підтвердив факт підписання договору оренди землі, ним а не позивачем ОСОБА_3 Даний факт, відповідно до положень ч.1 ст.61 ЦПК України - не підлягає доказуванню.

Як убачається з матеріалів справи реєстрація спірного договору оренди була здійснена 29 жовтня 2012 року після скасування 28 вересня 2012 довіреності на підставі якої укладено спірний договір оренди.

Згідно ч.1 ст.236 ЦК України - правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди землі, він є укладеним, а отже -оспорюваним та за рішенням суду може бути визнаний недійсним .

Спірний договір оренди землі №34 від 01 вересня 2012 року не відповідає вимогам законодавства, тому правомірно визнаний судом першої інстанції недійсним із застосуванням наслідків його недійсності.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційну скаргу представника відповідача Фермерського господарства "Росана" відхилити.

Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді