Ухвала суду № 49896207, 01.09.2015, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/14076/15-ц (2-з/201/341/2015)

У Х В А Л А

01 вересня 2015 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Черновськой Г.В. ознайомившись із заявою ОСОБА_1 Гаррієвни про забезпечення позову по цивільній справі за її позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Правильна компанія» про відшкодування збитків, -

В С Т А Н О В И В :

31 серпня 2015 року на адресу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 Гаррієвни до товариства з обмеженою відповідальністю «Правильна компанія» про відшкодування збитків.

Одночасно з даним позовом до суду надійшла заява від ОСОБА_1 про забезпечення позову по даній цивільній справі, в якій заявник просила суд з метою забезпечення позовних вимог по даній справі заборонити ТОВ «Правильна компанія», у тому числі ліквідаційній комісії (ліквідатору) ТОВ «Правильна компанія» або будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення (ліквідацію) товариства з обмеженою відповідальністю «Правильна компанія», код ЄДРПОУ 33160330 (подачу проміжного ліквідаційного балансу, пакету документів на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, передбачених Розділом ІV ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003).

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується встановленням забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розяснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позов, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Ознайомившись з даною заявою та додатними до не документами, суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на те, що вимоги ОСОБА_1, заявлені у заяві про забезпечення позову, не є співмірними з позовними вимогами, а також їх вжиття може призвести до втручанням в господарську діяльність товариства, внаслідок чого можуть бути порушені інтереси третіх осіб.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 151-153, 210 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 Гаррієвни про забезпечення позову по цивільній справі за її позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Правильна компанія» про відшкодування збитків відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 5 днів з дня проголошення ухвали шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя: Г.В. Черновськой