Рішення № 4989615, 21.09.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

21.09.2009

Справа №2-29/3584-2009

За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочний дім» (51400, Дніпропетровська обл.., м. Павлоград, вул. Харківська, 1-В, код ЄДРПО України 31770165).

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітмет» (95000, м. Сімферополь, вул. Рєпіна, 122, код ЄДРПО України 24029801).

Про стягнення 9 688,47 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – не з’явився.

Сутність спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Молочний дім», звернулося до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітмет» про стягнення заборгованості в розмірі 9 688,47 грн., з яких 7 164,79 грн. сума основного боргу, пеня в сумі 854,59 грн., 254,40 грн. – 3% річних та 1 414,69 грн. індекс інфляції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує договірні зобов’язання в частині оплати вартості отриманого товару.

Позивач в судове засідання не з’явився, однак клопотанням від 14.09.2009р. вих.. №577 просить суд розглянути справу без участі представника останнього.

Суд, задовольняє клопотання позивача та розглядає справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позов не представив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Про причини неявки суд не повідомив.

В зв’язку з чим, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Слід зазначити, що розгляд справи відкладався в порядку ст.. 77 ГПК України та ухвалою від 27.08.2009р. строк розгляду справи було продовжено.

Розглянувши матеріали справи, суд –

встановив:

30.10.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Молочний дім» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітмет» (покупець) укладено договір поставки №359/с-2006 (а.с. 9-10, далі - договір).

Відповідно до п.1 ст. 721 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1.1 договору постачальник зобов’язується поставити, а покупець оплатити и прийняти продукцію в асортименті у відповідності з умовами даного договору.

У виконання умов договору, позивач в період з 07.11.2006р. по 28.08.2007р. здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 32 471,14 грн. та відповідач прийняв поставлений товар, що підтверджується підписом повноваженої особи і печаткою відповідача на видаткових накладних, які містяться в матеріалах справи (а. с. 16-21).

Згідно п. 3.3 договору оплата поставленого товару здійснюється протягом 7-ми календарних днів включаючи дату відвантаження продукції зі складу постачальника, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п.3.4 договору, днем виконання покупцем своїх зобов’язань по розрахунку за поставлену продукцію є день надходження постачальнику суми на його банківський рахунок і/чи дата внесення готівкових коштів в національній валюті в касу постачальника у відповідності з умовами діючого законодавства і/чи дати підпису акту зірки взаємних розрахунків.

Відповідач свої зобов’язання за договором поставки виконав не в повному обсязі, а саме за період з 07.11.2006р. по 21.06.2009р. здійснив часткову оплату отриманої продукції на суму 25 306,35 грн.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість в сумі 7 164,79 грн., що також підтверджується розрахунком заборгованості за період з 01.10.2006р. по 22.06.2009р. (а. с. 15).

Судом встановлено, що позивачем направлялась на адресу відповідача претензія вих.. №311 від 18.05.2009р. з вимогою погасити існуючу заборгованість, однак остання залишена відповідачем без виконання (а. с. 26-27).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо в зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню в цей термін.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений законом або договором.

Згідно ч. 1 ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Пунктом 7.3 договору встановлено, що у випадку невиконання п. 3.3 договору, покупець оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня, за кожен день прострочення платежу.

Так, позивачем розрахована пеня в сумі 854,59 грн. (а. с. 23).

Суд, вважає розрахунок позивача обґрунтованим в зв’язку з чим приймає останній.

Відповідно до вимог ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.

Позивачем розраховані збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 1 414,69 грн. та 3% річних в розмірі 254,40 грн. (а. с. 24-25).

Так, на день розгляду справи заборгованість відповідача складає: борг – 7 164,79 грн., пеня – 854,59 грн., 3% річних – 254,40 грн. та збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції – 1 414,69 грн., а загалом 9 688,47 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог та заперечень.

Відповідач не представив суду доказів відсутності заборгованості та контррозорахунок суми боргу, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом покладаються на відповідача, в порядку ст. 49 ГПК України.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 49, 82 - 84 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітмет» (95000, м. Сімферополь, вул. Рєпіна, 122, код ЄДРПО України 24029801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочний дім» (51400, Дніпропетровська обл.., м. Павлоград, вул. Харківська, 1-В, код ЄДРПО України 31770165, ) борг в сумі - 7 164,79 грн.; пеню – 854,59 грн.; 3% річних – 254,40 грн.; збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції – 1 414,69 грн.; судові витрати по сплаті держаного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн.

4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.