Рішення № 4989567, 23.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/407

23.09.09

За позовом

Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Подільське відділення Промінвестбанку м. Київ»

До

Закритого акціонерного товариства «КИЇВФУНДАМЕНТБУД»

Про

стягнення 1 125 344, 69 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: Русавський А.О., дов. № б/н від 07.04.2009 р.

Від відповідача: Косигін С.В., дов. № б/н від 17.02.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Подільське відділення Промінвестбанку м. Київ»до Закритого акціонерного товариства «КИЇВФУНДАМЕНТБУД»про стягнення 933 333, 41 грн. заборгованості за кредитом та 165 469, 27 грн. процентів за користування кредитом за період з 01.10.2008 р. до 28.02.2009 р. у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за кредитним договором № 619 від 21.04.2006 р.

Ухвалою суду від 10.07.2009 р. було порушено провадження у даній справі № 37/407 та призначено її розгляд на 03.08.2009 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 03.08.2009 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. На виконання вимог ухвали суду від 10.07.2009 р. надав витребувані документи.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, хоча був належним чином обізнаний про призначене судове засідання.

Ухвалою суду від 03.08.2009 р. розгляд даної справи був відкладений до 26.08.2009 р. у зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також враховуючи нез’явлення представника відповідача у призначене судове засідання.

Через службу діловодства Господарського суду м. Києва 19.08.2009 р. надійшло уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача 1 254 389, 89 грн. , в тому числі: 923 333, 41 грн. заборгованості за кредитом, 23 519 , 53 грн. інфляційних нарахувань, 247 972, 38 грн. несплачених процентів за користування кредитом за період з 01.10.2008 р. до 31.07.2009 р. та 59 564, 57 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту.

Представник позивача у судовому засіданні 26.08.2009 р. надав суду клопотання про здійснення заміни сторони позивача правонаступником –Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»у зв’язку із проведенням реєстрації змін до установчих документів позивача, яке судом було задоволено.

У судовому засіданні 26.08.2009 р. представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання йому можливості вирішити даний спір позасудовим шляхом.

Представник позивача проти задоволення клопотання відповідача заперечень не навів, у зв’язку з чим Господарським судом міста Києва на підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні були оголошені перерви до 02.09.2009 р., а потім –до 11.09.2009 р.

У судовому засіданні 11.09.2009 р. представник позивача повідомив суду, що вирішити спір позасудовим шляхом у сторін не вийшло, у зв’язку з чим просив розглянути справу у судовому порядку.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, хоча про час та місце розгляду справи був обізнаний належним чином.

Ухвалою суду від 11.09.2009 р. розгляд справи було відкладено до 23.09.2009 р. у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у призначене судове засідання.

У судовому засіданні 23.09.2009 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання повторно не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, хоча про час та місце розгляду справи був обізнаний належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Подільське відділення Промінвестбанку м. Київ»(банк) та Закритим акціонерним товариством «КИЇВФУНДАМЕНТБУД»(позичальник) був укладений кредитний договір № 619 від 21.04.2006 р., відповідно до умов якого позивач зобов’язався надати відповідачу кошти в кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а відповідач - повернути кредит та сплатити проценти.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є кредитним договором.

У відповідності до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до пунктів 2.1., 2.2. кредитного договору № 619 від 21.04.2006 р., банк надає позичальнику кредит на умовах, передбачених цим договором, заборгованість за яким сплачується позичальником згідно з графіком погашення заборгованості. Кінцевий термін повернення кредиту –20.05.2009 р.

Згідно з п. 2.2 вищезазначеного договору, у разі несвоєчасної сплати відсотків за користування кредитом, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитом є тридцятий календарний день від дня нарахування відсотків, що не сплачені у встановлений цим договором строк, але не пізніше дати кінцевого терміну повернення кредиту.

Відповідно до п. 2.3. кредитного договору № 619 від 21.04.2006 р., кредит надається з наступним цільовим призначенням: на придбання основних фондів самохідної бурової установки FA-425 згідно договору № U-10-11/05 від 10.11.2005 р., укладеному позичальником з Casagrande S.p.A (Італія).

У відповідності до пункту 3.2. кредитного договору № 619 від 21.04.2006 р. відсотки за кредитом сплачується позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 17, 5 відсотків річних.

Згідно з п. 3.4. зазначеного договору, відсотки за користування кредитом нараховуються банком останнього робочого дня поточного місяця щомісячно на протязі 1 банківського дня з дати їх нарахування.

Відповідно до п. 3.5. зазначеного договору, у випадку порушення позичальником строку погашення одержаного кредиту, позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом виходячи із відсоткової ставки у розмірі 35 відсотків річних.Пункт 4.2.1. вищевказаного договору передбачає, що позичальник зобов’язується використати кредит за цільовим призначенням і погасити заборгованість за кредитом перед банком відповідно до п.2.2 цього договору.

Згідно з п. 4.2.2. вищевказаного договору, позичальник зобов’язується своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором.

Відповідно до п 4.3.4. кредитного договору № 619 від 21.04.2006 р., банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати в повному обсязі заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування ним, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених цим договором, у випадку, коли позичальник не виконав у строк свої обов’язки по поверненню кредиту та/або сплаті відсотків за користування кредитом та/або інші обов'язки по сплаті грошових коштів, передбачені зазначеним договором.

Позивач у своїй позовній заяві стверджував, що ним належним чином виконувалися зобов’язання щодо надання відповідачу кредиту в розмірі 4 000 000, 00 грн. за кредитним договором № 619 від 21.04.2006 р. з урахуванням змін і доповнень, викладених в умовах договору № 1 від 10.05.2006 р. про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 619 від 21.04.2006 р. та договору № 2 від 29.05.2006 р. про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 619 від 21.04.2006 р. Отримання кредиту відповідачем підтверджується платіжними дорученнями № 1 від 25.04.2006 р., № 2 від 11.05.2006 р., № 3 від 29.05.2006 р.

Відповідач - Закрите акціонерне товариство «КИЇВФУНДАМЕНТБУД»взяте на себе зобов’язання щодо погашення заборгованості за кредитом та своєчасної сплати нарахованих відсотків належним чином у встановлений строк не виконав.

Прострочення відповідачем виконання своїх зобов’язань за вищевказаним кредитним договором виникло 01.11.2008 р., у зв'язку з чим банк письмово повідомив позичальника про необхідність дострокової сплати кредиту та процентів за користування кредитом шляхом вручення відповідачу 05.11.2008 р. претензії № 01-2495 від 03.11.2008 р. Але відповіді на претензію Закритим акціонерним товариством «КИЇВФУНДАМЕНТБУД»надано не було, заборгованість за кредитним договором не погашена.

Станом на 01.06.2009 р. заборгованість відповідача по сумі кредиту складає 933 333, 41 грн., по процентам за користування кредитом за період з 01.10.2008 р. до 31.05.2009 р.–165 611, 28 грн.

Через службу діловодства Господарського суду м. Києва 19.08.2009 р. від позивача надійшло уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача 1 254 389, 89 грн., в тому числі: 923 333, 41 грн. заборгованості за кредитом, 23 519 , 53 грн. інфляційних нарахувань, 247 972, 38 грн. несплачених процентів за користування кредитом за період з 01.10.2008 р. до 31.07.2009 р. та 59 564, 57 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту.

Для стягнення заборгованості в розмірі 1 254 389, 89 грн. позивач просить звернути стягнення на майно Закритого акціонерного товариства «КИЇВФУНДАМЕНТБУД», визначивши спосіб реалізації предмета застави та іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів: самохідна бурова установка CFA-425, згідно з договором застави обладнання № 776 від 11.08.2006 р., та адміністративно-виробнича будівля, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 16-А, загальною площею 1 522, 00 кв. м., згідно з іпотечним договором від 21.04.2006 р.

У відповідності до пункту 3.11. кредитного договору № 619 від 21.04.2006 р., забезпеченням кредиту є: іпотека нерухомості –адміністративно-виробниче приміщення за адресою М. Київ, вул. Куренівська, 16-А, та застава майнових прав на обладнання, що було придбано позичальником за рахунок кредиту –самохідна бурова установка FA-425 згідно договору № U-10-11/05 від 10.11.2005 р., укладеному позичальником з Casagrande S.p.A (Італія). Після прийняття придбаного за рахунок кредиту обладнання на баланс позичальник зобов’язується протягом 30 днів передати його в заставу Промінвестбанку.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 619 від 21.04.2006 р. між позивачем і відповідачем укладено договір застави обладнання № 776 від 11.08.2006 р., за умовами якого відповідач передав в заставу позивачу обладнання –самохідну бурову установку CFA-425 заставною вартістю 2 900 000, 00 грн., та іпотечний договір від 21.04.2006 р., за умовами якого відповідач передав в іпотеку позивачу нерухоме майно –адміністративно-виробничу будівлю, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 16-А.

У відповідності до умов договору застави обладнання № 776 від 11.08.2006 р. передбачено право позивача звернути стягнення на предмет застави, згідно з пунктом 3.1.4., у разі невиконання відповідачем зобов’язань за кредитним договором та, згідно з пунктом 5.1., у разі невиконання відповідачем у строк зобов’язань за кредитним договором повністю або частково (несплата суми кредиту та/або процентів за користування ним).

Пункт 5.3. вищевказаного договору передбачає, що за рахунок коштів, що отримані від примусової реалізації предмета застави, позивач має право задовольнити свої вимоги за кредитним договором у повному обсязі, в тому числі відшкодувати витрати, понесені під час звернення стягнення та реалізації предмету застави.

У відповідності до умов іпотечного договору від 21.04.2006 р. передбачено право позивача звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки, згідно з п.3.1.6., у випадку невиконання іпотекодавцем зобов’язань за кредитним договором та додатковими угодами до нього в цілому або в будь-якій його частині, якщо іпотекодавець не виконав його у строки, передбачені кредитним договором, звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до умов цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити свої вимоги, що визначені на момент фактичного задоволення, витрати і збитки за кредитним договором у повному обсязі, понесені іпотекодержателем у зв’язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, його утриманням та реалізацією, у тому числі витрат на оплату послуг нотаріусів, аудиторів, адвокатів, витрат, понесених у зв’язку з пред’явленням вимоги та інших документально підтверджених витрат іпотеко держателя, якщо вони будуть мати місце. Згідно з п.3.1.8. іпотечного договору від 21.04.2006 р., якщо вимога іпотеко держателя щодо дострокового виконання зобов’язань за кредитним договором не буде задоволена, іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до п. 5.2. іпотечного договору від 21.04.2006 р., позивач також має право звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки у разі, якщо у момент настання строку виконання зобов’язань за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений кредитним договором строк суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки сум процентів; та/або при несплаті у встановлені кредитним договором строки сум процентів; та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки сум плати за відкриття кредитної лінії; та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки сум неустойки (пені, штрафних санкцій).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом в ході розгляду справи встановлено, що відповідач взяте на себе зобов’язання за вищевказаним договором не виконав, суму заборгованості за кредит та проценти за користування кредитом не сплатив.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Подільське відділення Промінвестбанку м. Київ»про стягнення з Закритого акціонерного товариства «КИЇВФУНДАМЕНТБУД»923 333, 41 грн. грн. заборгованості за кредитом та 247 972, 38 грн. грн. процентів за користування кредитом визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Подільське відділення Промінвестбанку м. Київ»просить суд також стягнути з відповідача 23 519, 53 грн. грн. інфляційної складової боргу у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором № 619 від 21.04.2006 р. за період з квітня 2009 р. до червня 2009 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання в сумі 923 333, 41 грн., з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 23 519, 53 грн. інфляційної складової боргу.

Також позивач просить стягнути з відповідача 59 564, 57 грн. пені за порушення договірного зобов’язання, посилаючись на пункт 5.3. договору № 619 від 21.04.2006 р., відповідно до якого за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за користування кредитом та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, відповідач сплачує на користь позивача пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, та нараховується щоденно.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Відповідно до розрахунку позивача в частині стягнення пені, перевіреного судом, стягненню з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Подільське відділення Промінвестбанку м. Київ»підлягає пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а всього –59 564, 57 грн. за період з 21.04.2009 р. до 31.07.2009 р.

Враховуючи вищевикладене, позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Подільське відділення Промінвестбанку м. Київ»підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «КИЇВФУНДАМЕНТБУД»(вул. Куренівська, 16-А, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 33056977) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(пров. Шевченка, 12, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00039002) в особі філії «Подільське відділення Промінвестбанку м. Київ»(вул. Набережно-Хрещатицька, 11, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 09322194) 923 333 (дев’ятсот двадцять три тисячі триста тридцять три) грн. 41 коп. заборгованості по кредиту, 247 972 (двісті сорок сім тисяч дев’ятсот сімдесят дві) грн. 38 коп. несплачених процентів за користування кредитом, 23 519 (двадцять три тисячі п’ятсот дев’ятнадцять) грн. 53 коп. інфляційної складової боргу, 59 564 (п’ятдесят дев’ять тисяч п’ятсот шістдесят чотири) грн. 57 коп. пені, 12 543 (дванадцять тисяч п’ятсот сорок три) грн. 90 коп. витрат по сплаті державного мита та 315 (триста п’ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, звернувши стягнення на майно Закритого акціонерного товариства «КИЇВФУНДАМЕНТБУД», визначивши спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення прилюдних торгів з продажу: самохідної бурової установки CFA-425, згідно з договором застави обладнання № 776 від 11.08.2006 р. та адміністративно-виробничої будівлі (літ. З), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 16-А, загальною площею 1 522, 00 кв. м., яка належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності, серія ЯЯЯ № 501547, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 06.04.2006 р. на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 06.04.2006 р. № 511-В та зареєстрованого у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 12.04.2006 р. у реєстровій книзі № 2з-132 за реєстровим № 208з, згідно іпотечного договору від 21.04.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. за реєстровим № 706.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.