Рішення № 49894959, 08.09.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/8191/14-ц Провадження № 22-ц/773/1327/15 Головуючий у 1 інстанції: Пахолюк А.М. Категорія: 27 Доповідач: Лівандовська-Кочура Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді - Лівандовської-Кочури Т.В.

суддів - Веремчук Л.М., Антонюк К.І.

при секретарі - Черняк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 серпня 2014 року,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2014 року Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки.

Покликалося на те, що відповідно до умов кредитного договору від 27 грудня 2007 року відповідач ОСОБА_2 отримав кредитні кошти у розмірі 12 782, 37 дол. США з виплатою 14, 4 % річних з кінцевим терміном повернення 20 грудня 2014 року.

На забезпечення виконання умов кредитного договору банк 27 грудня 2007 року уклав із ОСОБА_3 договір поруки.

У результаті порушення умов кредитного договорору за відповідачем ОСОБА_2 утворилась заборгованість на загальну суму 10 627, 53 дол. США, що еквівалентно 116 420, 35 грн., яку позичальник і поручитель у добровільному порядку сплатити відмовилися.

На підставі викладеного ПАТ КБ «Надра» просив стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у розмірі 10 627, 53 дол. США, що еквівалентно 116 420, 53 грн., а також судовий збір.

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 04 серпня 2014 року позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» задоволено повністю.

Постановлено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором «Автопакет» № 18-Т/6-В від 27 грудня 2007 року в розмірі 10 627, 53 дол. США, що еквівалентно 116 420, 35 грн., із яких: заборгованість по тілу кредиту -8731, 32 дол. США, що еквівалентно 95 648, 12 грн.; заборгованість по процентах за користування кредитом - 314, 39 дол. США, що еквівалентно 3 444, 02 грн.; пеня за прострочення сплати кредиту - 303, 58 дол. США, що еквівалентно 3 444, 02 грн.; штраф за порушення умовкредитного договору - 1 278, 24 дол. США, що еквівалентно 14 002, 61 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судового збору.

Не погодившись із вищевказаним рішенням суду, відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати в частині задоволення позовних вимог до нього, як поручителя.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання по невідомим суду причинам не з'явились, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим проводити розгляд справи за їх відсутності, що відповідає вимогам ст. 305 ЦПК України.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності до ст. 197 ЦПК України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних мотивів.

Судом встановлено, що 27 грудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний Банк «Надра» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Надра») та ОСОБА_2 було укладено кредитний Договір «Автопакет» № 18-Е/6-В, відповідно до умов якого було надано кредит у сумі 12 782, 37 доларів США з кінцевим терміном повернення 20 грудня 2014 року під ставку 14,4 % річних (а.с. 4-6).

Пунктом 4.2.5 кредитного договору передбачено, що банк має право від позичальника вимагати дострокового виконання зобов'язань щодо повернення Кредиту/Кредитної лінії, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим Договором, можливих штрафних санкцій, якщо Позичальник несвоєчасно чи не в повному обсязі сплатив черговий платіж.

Цього ж дня, з метою забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого останній взяв на себе повну відповідальність за виконання ОСОБА_2 зобов'язань за вищевказаним кредитним договором (а.с. 11).

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Пунктом 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» визначено, що у відповідності до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішені таких спорів суд має враховувати, що згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватись з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку з застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутись до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При визначенні строку дії договору поруки слід виходити з того, що сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 17 вересня 2014 року (справа № 6-53цс14), виходячи з положень другого речення ч. 4 ст. 559 ЦК Украни необхідно дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено у судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто упродовж шести місяців із дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

У зв'язку з порушенням ОСОБА_2 умов кредитного договору щодо своєчасного погашення суми заборгованості банк використав передбачене п. 4.2.5 договору своє право вимоги дострокового повного повернення кредиту та плату за кредит, надіславши 09 серпня 2013 року згідно умов договору позичальнику лист-вимогу (а.с. 10).

В даній вимозі банк пропонував позичальнику сплатити суму заборгованості протягом 3 робочих днів з моменту отримання листа, а у разі невиконання даних вимог банк ініціюватиме дострокове розірвання даного кредитного договору та повне погашення кредитної заборгованості. Тобто, даним листом-вимогою банк змінив кінцевий строк повернення кредиту, встановивши його наступним днем після закінчення 3 робочих днів з моменту отримання листа позичальником. У встановлений вимогою строк позичальником заборгованість погашена не була.

Одночасно з цією вимогою боржнику банком 09 серпня 2013 року також було надіслано аналогічний лист-вимогу поручителю - відповідачу по справі ОСОБА_3 Тобто вимогу поручителю направлено до, а не після настання строку виконання боржником основного зобов'язання, у зв'язку з чим така вимога не має того правового значення, яке їй надається в контексті ч. 4 ст. 559 ЦК України, за змістом якої дана вимога для запобігання можливості припинення поруки повинна бути пред'явлена поручителю протягом шести місяців від дня настання кінцевого строку виконання зобов'язань позичальником. В розглядуваному випадку встановлений ч. 4 ст. 559 ЦК України строк пред'явлення вимоги до поручителів почав діяти після закінчення 3-х денного строку після отримання позичальником претензії, проте банк в межах цього строку вимог до ОСОБА_3, як поручителя не пред'являв, а тому пропустив його, що є підставою для припинення поруки відповідно до наведеної норми цього Кодексу.

Отже, суд першої інстанції дійшов до неправильного висновку про стягнення кредитної заборгованості в солідарному порядку з поручителя ОСОБА_3, оскільки ним не враховано, що укладений з названим відповідачем договір поруки припинений, а тому його вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до наведеної правової норми з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню в користь ПАТ КБ «Надра» 1164 грн. 20 коп. судового збору.

Таким чином, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи, рішення суду відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2 та відмову в позові до ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості та судових витрат.

Керуючись ст.ст. 303, 305, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 задовольнити.

Заочне рішення Луцького міськрайонного суду від 04 серпня 2014 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» заборгованість за кредитним договором «Автопакет» № 18-Т/6-В від 27 грудня 2007 року в сумі 10 627, 53 дол. США, що еквівалентно 116 420, 35 (сто шістнадцять тисяч чотириста двадцять) грн. 35 коп., із яких: заборгованість по тілу кредиту -8 731, 32 дол. США, що еквівалентно 95 648 грн. 12 коп.; заборгованість по відсотках за користування кредитом - 314, 39 дол. США, що еквівалентно 3 444 грн. 02 коп.; пеня за прострочення сплати кредиту - 303, 58 дол. США, що еквівалентно 3 325, 60 грн.; штраф за порушення вимог кредитного договору - 1 278, 24 дол. США, що еквівалентно 14 002, 61 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» 1164 (одну тисячу сто шістдесят чотири) грн. 21 коп. судового збору.

В позові Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/