Рішення № 4989261, 30.09.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" вересня 2009 р.

Справа № 1/97-64

За позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі груп Україна"

про стягнення 12 240,00 грн.

Суддя Гончар М.М.

Представники сторін:

від позивача: Дученко О.І., довір. від 01.01.2009 року

від відповідача: Марошик Л.З., довір. від 13.11.2006 року

Суть спору: позивач - державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень", просить суд стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі груп Україна" 12 240 грн. 00 коп. заборгованості за утримання земельної ділянки, згідно договору №36 від 25.01.2007 року.

Представник відповідача в судовому засіданні суму позову визнав, просив суд розстрочити виконання рішення рівними частинами на 4 місяці.

Представник позивача проти розстрочення рішення не заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд,

В С Т А Н О В И В :

25 січня 2007 року між Державним територіально-галузевим об’єднанням "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень", "залізниця", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі Груп Україна" ,"користувач" було укладено договір № 36 про подачу та забирання вагонів.

Відповідно до умов договору №36 від 25.01.2007 року залізниця зобов’язувалася надати користувачу ділянку землі, площею 9 000 кв.м. для складування вантажів по станції Ягодин, а користувач зобов'язувався за використання ділянки землі щомісячно у першій декаді вносити плату рівними частинами з врахуванням корегуючого коефіцієнта в розрахунковий період. Розрахунок плати здійснюється згідно ставки, яка визначається у відповідності до п.22 таблиці 4 розділу 2 Тарифного керівництва № 1, затвердженого наказом Мінтрансу № 551 від 15.11.1999 року.

Договірні зобов’язання позивачем виконані належним чином, відповідачу було надано в користування зазначену земельну ділянку.

Однак, відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі Груп Україна", в порушення умов договору оплату за користування земельною ділянкою в період з січня по квітень 2009 року не проводив, про що складені відповідні акти загальної форми № 1 від 17.03.2009 року та №2 від 28.04.2009 року (а.с.12-13) та накопичувальними картками №17030017 (а) та №27040028 (а).

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

Відповідно до цього цивільні права і обов’язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Отже, з моменту укладення договору між сторонами виникли цивільно-правові відносини, які регулюються як загальними положеннями про зобов'язання так і окремими зобов’язаннями.

За договором про надання послуг одна сторона ( виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони ( замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

. Позивач виконав свої зобов’язання відповідно до закону і договору, що підтверджується договором № 36 про подачу та забирання вагонів від 25.01.2007 року (а.с.15), акти загальної форми № 1 від 17.03.2009 року та №2 від 28.04.2009 року (а.с.12-13) та накопичувальними картками №17030017 (а) та №27040028 (а), відповідачем зобов’язання виконані частково.

Заборгованість на день розгляду справи складає 12 240 грн. 00 коп., підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу статті 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Розглянувши клопотання представника відповідача про розстрочку виконання рішення, суд вважає, що воно підлягає до задоволення.

На підставі ст. 49 ГПК України на відповідача необхідно покласти державне мито в сумі 122 грн. 40 коп. та стягнути з відповідача 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 526, 901 Цивільного кодексу України, статтями 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі Груп Україна", м. Ковель, бульвар Л.Українки, 12 оф. 321, ЗКПО 34511449 (р/р 26005011012001 в ВФ АТ Індекс-Банк, МФО 303633) на користь Державного територіально-галузевого об’єднання "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень", м. Рівне, вул. 16 Липня, 17, ЗКПО 25894955 (рахунок 260027580 в Райффайзен банк Аваль м. Рівне, МФО 333227) 12 240 грн. заборгованості за отримання земельної ділянки по договору № 36 від 25.01.2007 року, 122 грн. 40 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 312 грн. 50 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Виконання рішення розстрочити рівними частинами на чотири місяці, починаючи з 01 жовтня 2009 року.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.М. Гончар