Ухвала суду № 49890673, 01.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2015 р.Справа № 818/1244/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.07.2015р. по справі № 818/1244/15

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" № НОМЕР_1 від 22 січня 2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 13750,5 грн., стягнути судовий збір та витрати на правову допомогу.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначив, що відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким йому збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ на 13750,5 грн. без врахування фактичних обставин справи та вимог податкового законодавства. Позивач зазначив, що на виконання умов укладеного 10.06.2014 р. між ним та ТОВ "Славія-АКБ" договір підряду на виготовлення оснастки № 003, за яким позивач зобовязувався виготовити та передати ТОВ "Славія-АКБ" оснастку опалубка для виробництва залізобетонних кілець позивач у вересні 2014 р. придбав у ПП "Свентовіт" складові матеріали оснастки-опалубка для виробництва залізобетонних кілець, - кутник прокатний та лист металопрокатний, що підтверджується належним чином оформленою видатковою накладною № 112 від 24.089.2014 р. В подальшому придбані у ПП "Свентовіт" товари були використані позивачем у будівництві оснастки-опалубка для виробництва залізобетонних кілець на замовлення ТОВ "Славія-АКБ". Відсутність документів на транспортування товару, згідно з діючим цивільним законодавством, не тягне за собою недійсності (фіктивності) правочину з його придбання, тим більше не є підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит та віднесення сум з його придбання на витрати операційної діяльності. Не проведення позивачем оплати товарів придбаних у ПП "Свентовіт", відповідно до вимог чинного ПК України, не є підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит на підставі виписаної ПП "Свентовіт" податкової накладної № 191 від 21.09.2014 р., а тому вважає, що ним правомірно віднесено до податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкової накладної наданої ПП "Свентовіт" у звязку з постачанням товарів на користь позивача, та просить вищевказане податкове повідомлення - рішення скасувати.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 08.07.2015 року у справі № 818/1244/15 в задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" № НОМЕР_1 від 22 січня 2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 13750,5 грн. відмовлено.

Позивач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій, зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, з 25.12.2014 р. по 29.12.2014 р. Сумською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 щодо достовірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та відображення показників в податковій звітності за вересень 2014 р., за результатами якої 31.12.2014 р. складено акт перевірки № 174/1700/НОМЕР_2 (а.с.7-14).

В акті перевірки податковим органом зроблений висновок про порушення позивачем вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого ним завищено податковий кредит по придбанню товарів (робіт, послуг) від ТОВ "Свентовіт" за вересень 2014 р. в сумі 9167 грн.

За результатами перевірки Сумською ОДПІ 22.01.2015 р. було прийнято податкове повідомлення - рішення НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 13750,5 грн., з яких: 9167 грн. - за основним платежем, 4583,5 грн. - за штрафні (фінансові) санкції (а.с. 6).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що фактичне здійснення господарської операції з придбання позивачем товару у ПП "Свентовіт" не було підтверджено, а тому у ФОП ОСОБА_2 не було підстав для віднесення до податкового кредиту у вересні 2014 року суми 9167 грн. згідно податкової накладної отриманої від ТОВ "Свентовіт".

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2. статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, підставами для формування податкового кредиту з ПДВ є: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, використання придбаного товару (послуги) у власній господарській діяльності, а також фактичне виконання господарської операції за наслідками якої виникає право на податковий кредит з ПДВ.

Матеріали справи свідчать, що 01.03.2014 року між ВАТ "Комбінат будіндустрії" та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір оренди нежитлового приміщення площею 4 м 2, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 7. (а.с.15)

Також, 10.06.2014року між ТОВ "Славія-АКБ" та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір підряду на виготовлення оснастки, за яким останній зобов'язувався виконати роботи по опалубки для виробництва каналізаційних кілець. (а.с.16-17)

Крім того, позивач з метою виконання умов договору підряду № 003 від 10.06.2014 р. придбав у ПП "Свентовіт" складові матеріали оснастки-опалубки для виробництва залізобетонних кілець, а саме: кутник прокатний та лист металопрокатний, що оформлено видатковою накладною № 112 від 24.09.2014 р. та податковою накладною № 191 від 24.09.2014 р.(а.с.18, 19).

В акті перевірки № 174/1700/НОМЕР_2 контролюючий орган посилався на відсутність копії договору поставки, на підставі якого здійснювалась поставка товару зазначеного у податковій та видаткові накладній, при цьому, під час перевірки позивачем не надано документи, що підтверджують транспортування товарів та документи, які підтверджують виконання договору (акти приймання-передачі товарів, довіреності на отримання товару). (а.с.11)

Щодо посилань позивача в апеляційній скарзі на те, що, відсутність документів на оплату та транспортування товару не тягне за собою позбавлення права на податковий кредит, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до первинних документів, а саме видаткової накладної №112 від 24.09.2014 року щодо придбання ФОП ОСОБА_2 товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Свеносвіт» (уголок прокатний 63х63х5, лист металопрокатний 4 мм), встановлено, що в податкових накладних зазначено, що поставка здійснювалась згідно договору поставки товару від 24.09.2014 року №1109.

Згідно пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобовязаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи що належать до предмета перевірки або повязані з ним. Такий обовязок виникає у платника податків після початку перевірки.

Разом з тим, в порушення пункту 85.2 статті 85 ПК України позивачем не надано контролюючим органам під час здійснення перевірки копію відповідного договору.

Згідно пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником-податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України №88 від 24.05.1995 року, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Таким чином, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної документації, застосування якої для всіх субєктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обовязковим.

Отже, відсутність документів на оплату за товар також спростовує доводи представника позивача про реальність господарської операції з придання позивачем у ПП "Свентовіт" металопрокату.

Крім того, згідно умов договору підряду № 003 від 10.06.2014 р., укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Славія-АКБ" на виготовлення оснастки, замовник (ТОВ "Славія-АКБ") зобовязується надати виконавцю (ФОП ОСОБА_2П.) необхідні витратні матеріали, обладнання, сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим договором (п. 1.3 договору). (а.с.16-17)

Тобто, договором передбачалася поставка позивачу витратних матеріалів та обладнання товариством "Славія-АКБ", а тому у позивача не було необхідності придбавати витратні матеріали та обладнання за власні кошти на виконання цього договору.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано достатньо підстав для скасування оскаржуваного ним рішення, а податковий орган виніс податкове повідомлення - рішення від 22.01.2015 року № НОМЕР_1 у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.07.2015р. по справі № 818/1244/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст ухвали виготовлений 07.09.2015 р.