Ухвала суду № 49890615, 31.08.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2015 р.Справа № 816/2055/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2015р. по справі № 816/2055/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод"

до Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

08 червня 2015 року Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький колісний завод" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26 травня 2015 року № 0000161555/1393.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2015 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 26 травня 2015 року № 0000161555/1393. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" (код ЄДРПОУ 00231610) витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 грн.

Кременчуцька ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2015року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга розглядається відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ПАТ "КрКЗ" зареєстроване як юридична особа 04 серпня 1994 року, код ЄДРПОУ 00231610.

Кременчуцькою ОДПІ у період з 17 квітня 2015 року по 30 квітня 2015 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "КрКЗ" по питанню правомірності, повноти та обґрунтованості відшкодування з бюджету залишку податку на додану вартість від'ємного значення попередніх звітних періодів на рахунок платника у банку за лютий 2015 року, за результатами якої складено акт від 12 травня 2015 року № 617/16-03-15-02-08/00231610 .

Перевіркою встановлено порушення платником податків вимог пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ПАТ "КрКЗ" завищено податковий кредит (від'ємне значення) за січень 2015 року в розмірі 476 816,00 грн., що вплинуло на завищення суми залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 30 декларації за лютий 2015 року) в розмірі 476 816,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ 26 травня 2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000161555/1393, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2015 року у розмірі 476816,00 грн. та донараховано штрафні санкції на суму 119 204,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з безпідставності висновку податкового органу стосовно порушення Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" вимог п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість у регламентовані п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, яким передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно з п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобовязання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно приписів п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

За приписами п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виписки податкових накладних) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, які визначені пунктом 201.1 статті 201 Кодексу.

Згідно з пунктом 201.2 статті 201 Податкового кодексу України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до вказаного пункту наказом Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року № 957 затверджено форму та Порядок заповнення податкової накладної (далі - Порядок), пунктом 4 (в редакції, чинній на дату виписки податкових накладних) якого передбачено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань постачальника (продавця).

Крім того, пунктом 17 Порядку визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, пунктом 7 Порядку визначено, що не дає права отримувачу (покупцю) на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: - відсутність факту реєстрації платником податку - постачальником (продавцем) товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (для податкових накладних, складених до 01 січня 2015 року: відсутність факту такої реєстрації у разі, якщо такі накладні складені в електронній формі або якщо такі накладні відповідають вимогам пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України у разі складання податкової накладної у паперовому вигляді); - порушення порядку заповнення податкової накладної; - складення податкової накладної платником податку, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Як встановлено з акту перевірки ПАТ "КрКЗ" включено до складу податкового кредиту січня 2015 року, зокрема, податкові накладні від 12 січня 2015 року № 210//151, від 16 січня 2015 року № 883//151, від 28 січня 2015 року № 2642//151, від 29 січня 2015 року № 2892//151, від 30 січня 2015 року № 3117/151, отримані від ПАТ "Полтаваобленерго" за активну електричну енергію на загальну суму ПДВ 476 815,85 грн.

Однак, за результатами перевірки платника податків контролюючий орган дійшов висновку про безпідставне зарахування до складу податкового кредиту зазначеної суми податку з посиланням на порушення постачальником електричної енергії (ПАТ "Полтаваобленерго") порядку складання податкових накладних, а саме: ПАТ "Полтаваобленерго" виписано податкові накладні впродовж місяця по даті отримання коштів від ПАТ "КрКЗ" на суму ПДВ 476 815 грн. 85 коп., що на думку відповідача, є порушенням пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що податкові накладні виписувались ПАТ "Полтаваобленерго" по першій події відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, а саме в день зарахування коштів від ПАТ "КрКЗ" як передоплати за електричну енергію згідно платіжних доручень від 28 січня 2015 року № 845, від 29 січня 2015 року № 850, від 30 січня 2015 року № 877, від 16 січня 2015 року № 329.

При дослідженні змісту податкових накладних встановлена наявність всіх обов'язкових реквізитів, визначених пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та Порядком, дата складання податкових накладних відповідає даті виникнення податкових зобов'язань постачальника (продавця), яка передбачена пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України та зазначена в графі 2 накладних "дата виникнення податкового зобов'язання (постачання/оплати)".

Тобто, враховуючи наведене . суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість за січень 2015 року в загальному розмірі 476 815,85 грн.

Посилання податкового органу на приписи пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України як на доказ порушення позивачем порядку заповнення податкової накладної є безпідставними, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 201.2 статті 201 Податкового кодексу України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до вказаного пункту наказом Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року № 957 затверджено форму та Порядок заповнення податкової накладної, який станом на дати виписки ПАТ "Полтаваобленерго" податкових накладних не містив приписів, передбачених пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України.

На момент виписування податкових накладних у січні 2015 року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, не вчинено дій щодо приведення нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади у відповідність до Податкового кодексу України, тобто зміни до Порядку податкової накладної внесені не були.

Відповідні зміни до Порядку заповнення податкової накладної внесено Наказом Міністерства фінансів України "Зміни до Порядку заповнення податкової накладної" від 23 січня 2015 року № 13, яким пункт 4 Порядку доповнено новим абзацом такого змісту: "Платники податку, які постачають електричну енергію, складають податкові накладні щодекадно на суму коштів, що надійшли в рахунок оплати за таку електричну енергію на їх поточні рахунки протягом відповідної декади. В останній день місяця такі платники податку складають податкові накладні / розрахунки коригування за результатами остаточного розрахунку зі споживачами електричної енергії з урахуванням поставленої електричної енергії та отриманих коштів протягом такого місяця" та набули чинності 30 січня 2015 року.

Крім того, з пояснень позивача , наданих в суді першої інстанції , встановлено, що бухгалтером ПАТ "КрКЗ" податкові накладні, виписані ПАТ "Полтаваобленерго", перевірялись по Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року № 957 (в редакції, чинній на дату виписки податкових накладних).

Тобто, податкові накладні, виписані ПАТ "Полтаваобленерго", складені за формою та у порядку, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та в редакції, чинній на час їх складення.

Статтею 3 Податкового кодексу України визначено, що до складу податкового законодавства України належать чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

В свою чергу, при обчисленні строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, включаючи процедуру стосовно таких справ, якщо такі строки встановлені законом або судовим чи адміністративним органом, застосовуються положення Європейської конвенції про обчислення строків від 16 травня 1972 року № ETS-076 (далі - Конвенція).

Відповідно до статті 3 Конвенції, строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі diesadquem.

За змістом статті 2 цієї Конвенції термін "dies a quo" означає день, з якого починається відлік строку, а термін "diesadquem" означає день, у який цей строк спливає.

Крім того, за приписами статті 5 Конвенції, при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо diesadquem строку, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк подовжується на перший робочий день, який настає після них.

Правила обчислення строків, встановлені Конвенцією, підлягають застосуванню при обрахунку перебігу строків у податкових правовідносинах, оскільки останні належать до адміністративних.

Відповідач стверджує про те, що постачальник електричної енергії має складати податкові накладні щодекадно, тобто 10, 20 та останнього числа місяця на загальну суму коштів, що надійшли від покупців електричної енергії у відповідній декаді, однак суд не погоджується із вказаними доводами відповідача, оскільки жодним нормативно-правовим актом не визначено порядок обчислення строків щодекадно та не встановлено обрахунок його перебігу.

Відповідно до положень пунктів 200.1 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Окрім того, в силу вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За змістом Рішення Європейського Суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку становить втручання в його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції /пункт 49/.

У пункті 50 вказаного Рішення Суд зазначив, що: "Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки "на умовах, передбачених законом", а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів". Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (див. рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" [ВП], N 31107/96, пункт 58, ЄСПЛ 1999-II).".

У Рішенні від 16 лютого 2000 року у справі "ОСОБА_1 проти Швейцарії" Європейський Суд з прав людини привернув увагу до напрацьованої ним прецедентної практики, відповідно до якої: "словосполучення "згідно із законом" вимагає не лише наявності для оскаржуваного заходу певних підстав у національному законодавстві, а й має на увазі якість закону, що застосовується в даному випадку, вимагаючи, щоб він був доступним для заінтересованої особи і передбачуваним у своїх наслідках " /пункт 50/.

При цьому, суд зазначив, що: "під словосполученням "згідно із законом" маються на увазі умови, що склалися поза рамками існуючої правової підстави в національному законодавстві і вимагають "доступності" і "передбачуваності" правової підстави" /пункт 55/.

Так само, у пункті 168 Рішення Європейського Суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Суд вказав, що: "будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).".

За приписами частин першої, другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірним податковим повідомленням-рішенням безпідставно зменшено ПАТ "КрКЗ" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2015 року в розмірі 476 816,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином в суді не довів , у звязку з чим податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 26 травня 2015 року № 0000161555/1393 не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, є безпідставними та не спростовують висновків суду.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2015р. по справі № 816/2055/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_1 Повний текст ухвали виготовлений 07.09.2015 р.