Ухвала суду № 49890550, 25.08.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 р.Справа № 820/5204/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельної фірми "ФАРМАКОМ" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2015р. по справі № 820/5204/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельної фірми "ФАРМАКОМ"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИЛА:

21.05.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельною фірмою Фармаком (далі-позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу № 486 від 20.05.2015року Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельної фірми Фармаком.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2015 року відмовлено в задоволенні позову.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2015 року прийняти нову,якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідачем на адресу позивача направлено письмовий запит від 16.02.2015 року № 2015/10/20-34-15-01-18 про надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинам з ТОВ "Фра-М" за період листопад 2014 р., із ТОВ "Фортуна Інкорпорейшн" за період листопад 2014 р., із ТОВ "Аспид Груп" за період листопад 2014 р.

Відповіддю позивача від 03.03.2015 року №53, відмовлено у наданні пояснень та документів по вищевказаному запиту.

20.05.2015 року відповідачем було винесено наказ № 486 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із ТОВ "Фра-М" за період листопад 2014 р., із ТОВ "Фортуна Інкорпорейшн" за період листопад 2014 р., із ТОВ "Аспид Груп" за період листопад 2014 р.

Працівниками відповідача був здійснений вихід на адресу позивача та вручено представнику позивача наказ № 486 від 20.05.2015 року.

Позивачем відмовлено в допуску працівників відповідача до проведення перевірки, про що складено акт № 281/20-34-22-01-05/30590731 від 20.05.2015 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції,дійшов до висновку про правомірність оскаржуваного наказу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до п.20.1.4, 20.1.6.ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, повязану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 73.3 ст. 73 ПК України, передбачено, що, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Згідно до п. 77.4 ст. 77 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки

Матеріали справи свідчать про те, що за наслідками перевірок інших платників податків та отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчить про порушення платником податків податкового законодавства, а саме: за жовтень 2014р. завищення податкового кредиту по відносинам з ТОВ "Оптоторг" на суму податку на додану вартість 339930,75 грн., у зв'язку з ненаданням податкової декларації за жовтень 2014 року; за листопад 2014р. завищення податкового кредиту по відносинам з ТОВ "Фра-М" на суму податку на додану вартість 27937,80 грн., у зв'язку з ненаданням податкової декларації за листопад 2014року, ТОВ "Фортуна Інкорпорейтед" на суму податку на додану вартість 179676,66 грн., у зв'язку з ненаданням податкової декларації за листопад 2014 року; за грудень 2014 року по відносинам з ТОВ "Асид Груп" на суму податку на додану вартість 99993,72 грн., у зв'язку з ненаданням податкової декларації за грудень 2014 року, відповідачем направлено позивачу запит № 2015/10/20-34-15-01-18 від 16.02.2015 року щодо надання інформації.

03.03.2015 року листом позивача №53, відмовлено відповідачу у наданні пояснень та документів по вищевказаному запиту у звязку з порушенням податковим органом норм чинного законодавства, а саме не зазначенням підстав для надіслання останього.

В апеляційній скарзі позивач, зазначає, що наказ про проведення документальної позапланової виїзної не перевірки містить посилання на конкретні підстави, за яких службові особи вправі приступати до її проведення.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги та зазначає про помилковість посилання апелянта на невиконання податковим органом приписів п. 81.1 ст. 81 ПК України, яка вказує на обовязковість зазначення підстав у наказі для проведення перевірки.

Так вказана норма каже, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Аналіз наведеної норми дає можливість колегії суддів дійти до висновку про відсутність в ній посилання на обовязковість вказаних підстав в оскаржуваному наказі.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів вважає, що оскаржуваний наказ № 486 від 20.05.2015 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, оскільки був прийнятий за наявності, на момент прийняття, постанови слідчого про проведення документальної перевірки, що є однією з підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки передбаченого ПК України.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції зроблені висновки, які відповідають всім обставинам справи, тому судове рішення не підлягає скасування, а апеляційна скарга задоволенню.

Колегія суддів вважає,що постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм чинного законодавства,тому не підлягає скасуванню,а апеляційна скарга задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення,а постанову суду-без змін.

В силу приписів ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельної фірми "ФАРМАКОМ" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2015р. по справі №820/5204/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст ухвали виготовлений 31.08.2015 р.