Ухвала суду № 49890441, 31.08.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2015 р.Справа № 820/4318/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Перцової Т.С. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представників сторін: позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2015р. по справі № 820/4318/15

за позовом Приватного акціонерного товариства "Важпромавтоматика"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Важпромавтоматика" (далі по тексту позивач, ПАТ "Важпромавтоматика") звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі по тексту - відповідач, СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ ДФС), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.11.2014р. №0000574900.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2015р. по справі №820/4318/15 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Важпромавтоматика" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкового повідомлення - рішення - задоволено.

Скасовано в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові МГУ Міндоходів від 06.11.2014р. №0000574900.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2015р. по справі №820/4318/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі та його представник у судовому засіданні посилається на порушення судом першої інстанції, зокрема, вимог ст. 159 КАС України, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України. Вказав на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки факту відсутності реальності вчинення господарських операцій позивачем із платником податків та зборів ТОВ «Старекс Холдинг». Звертає увагу на висновки акту про неможливість проведення зустрічної звірки вказаного контрагента позивача, згідно яких встановлена неможливість реального здійснення господарських операцій ТОВ «Старекс Холдинг» за липень 2014 року. Вважає вірними висновки акту перевірки про заниження позивачем податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за липень 2014 року в розмірі 168575,00 грн., та не вбачає підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення від 06.11.2014р. №0000574900.

Позивач у судовому засіданні, з викладених підстав, посилаючись на реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також на протиправність оскаржуваного повідомлення-рішення, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2015р. по справі №820/4318/15 залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Важпромавтоматика" зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість. (т.1 а.с.124-129 )

СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Важпромавтоматика" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ «Старекс Холдинг» за період 01.07.2014 року по 31.07.2014 року.

За результатами даної перевірки відповідачем складений акт №308/28-09-49-15/21266653 від 22.10.2014 року (надалі - Акт перевірки), у висновках якого зафіксовано порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2014 року в сумі 168575 грн. (т.1 а.с.19-67 )

У зв'язку зі встановленням в ході перевірки порушень вимог податкового законодавства, СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ ДФС прийнято податкове повідомлення - рішення №0000574900 від 06.11.2014р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 252862,50 грн. (в т.ч. за основним платежем 168575,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 84287,50 грн.) (т.1,а.с.18)

За результатами адміністративного оскарження у задоволенні вимог ПАТ "Важпромавтоматика" було відмовлено, вищевказане податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесенні вказаного податкового повідомлення - рішення діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Так, судом першої інстанції зазначено, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, укладеними договорами, а податковим органом не надано доказів того, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Старекс Холдинг» не здійснювались. У звязку з чим, позивач мав встановлене законом право на підставі вказаних взаємовідносин формувати суми податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення від 06.11.2014р. №0000574900 прийнято СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ ДФС на підставі висновків відповідача про безтоварний характер господарських операцій позивача із ТОВ «Старекс Холдинг». Такий висновок відповідачем зроблено з посиланням на відомості, викладені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Старекс Холдинг» від 12.09.2014 року №2108/26-59-22-08/38464251, в якому вказано на відсутність реального вчинення господарських операцій ТОВ «Старекс Холдинг» за липень 2014 року, зазначено, що вказане підприємство не знаходиться за юридичною адресою. З урахуванням викладеного, відповідач дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту, що призвело до заниження суми податку на додану вартість за липень 2014 року в сумі 168575 грн.

Колегія суддів вважає такі висновки відповідача хибними, виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правовідносини щодо формування платником податків податкового кредиту з ПДВ з 01 січня 2011 року врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Вимоги до оформлення податкової накладної передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), згідно з яким платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що вимоги щодо документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 р. № 996-Х1У та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.95р. №88 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.95р. №168/704).

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

У відповідності до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.95р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З огляду на вищезазначені норми, колегія суддів зазначає, що право на формування податкового кредиту з ПДВ безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю платника податку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного розгляду, позивач у перевіряємих податковим органом періодах мав господарські правовідносини із ТОВ «Старекс Холдинг».

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ "Важпромавтоматика" (замовник) з однієї сторони і ТОВ «Старекс Холдинг» (виконавець) з іншої сторони було укладено договори підряду, відповідно до яких замовник доручає (приймає), а виконавець бере на себе (передає) виконання робіт по зазначеним у договорах темам.

Так, між даними підприємствами у червні та липні 2014 року було укладено наступні договори:

- договір підряду №С08-0408-02-14 від 09.06.2014р. по темі: Розрахунок максимально разових і валових викидів забруднюючих речовин в атмосферу для проммайданчиків лісництв ДП «Охтирське лісове господарство (т.1 а.с. 131-132);

- договір підряду №С14-0735-136 від 16.06.2014р. по темі: Формування графічних матеріалів з розташування джерел викидів агломераційних цехів ПАТ «ОСОБА_3 Кривий Ріг» (т.1 а.с. 136-137);

- договір підряду №С14-0602-144 від 06.06.2014р. по темі: Розробка технічної документації на фундамент в розрізах під турбогенератор ГТГ-16 і котел-утилізатор КУ-270-ГТ» (т.1 а.с. 141-142);

- договір підряду №С14-0735-137 від 17.06.2014р. по темі: Формування графічних матеріалів з розташування джерел викидів доменних цехів ПАТ «ОСОБА_3 Кривий Ріг» (т.1 а.с. 146-147);

- договір підряду №С08-0612-01-14 від 27.06.2014р. по темі: Розробка паспорта на утворення промислових відходів для основного виробництва ТОВ «Маяк» (т.1 а.с. 151-152);

- договір підряду №С 14-0602-141 від 03.06.2014р. по темі: Розрахунок фундаменту під турбогенератор ГТГ-16 і котел-утилізатор КУ-270-ГТ(т.1 а.с. 156-157);

- договір підряду №С14-0602-145 від 09.06.2014р. по темі: Розробка технічної документації на котлован і подушку фундаменту під турбогенератор ГТГ-16 і котел-утилізатор КУ-270- ГТ» (т.1 а.с. 161-161-А);

- договір підряду №С 14-0735-138 від 18.06.2014р. по темі: Формування графічних матеріалів з розташування джерел викидів конвертерного цеху ПАТ «ОСОБА_3 Кривий Ріг» (т.1 а.с. 165-166);

- договір підряду №С14-0602-142 від 04.06.2014р. по темі: Розробка технічної документації на опалубку фундаменту під турбогенератор ГТГ-16 і котел-утилізатор КУ-270-ГТ» (т.1 а.с. 170-171);

- договір підряду №С08-0407-02-14 від 12.06.2014р. по темі: Розрахунок максимально разових викидів забруднюючих речовин в атмосферу для проммайданчиків Недригайлівського району ТОВ «Агро-поліс» (т.1 а.с. 175-176);

- договір підряду №С08-2406-14 від 26.06.2014р. по темі: Розробка елементів електронних картосхем розміщення рідкісних видів представників флори і фауни на території Свиридівського і Мехедівсько-Голоктовщинського родовищ» (т.1 а.с. 180-181);

- договір підряду №С14-0602-143 від 05.06.2014р. по темі: Розробка технічної документації на армування фундаменту під турбогенератор ГТГ-16 і котел-утилізатор КУ-270-ГТ» (т.1 а.с. 185-186);

- договір підряду №С14-0615-141 від 26.06.2014р. по темі: Формування бази даних для розрахунку граничнодопустимих скидів речовин із зворотними водами Криворізького заводу ПАТ «Хайдельберг Цемент Україна» (т.1 а.с. 190-191);

- договір підряду №С 14-0610-142 від 26.06.2014р. по темі: Формування переліку показників води, що підлягають визначенню в рамках моніторингу підземних вод Криворізького заводу ПАТ «Хайдельберг Цемент Україна» (т.1 а.с. 195-196);

- договір підряду №С14-0610-141 від 25.06.2014р. по темі: Формування графічних матеріалів з внесення свердловин режимної мережі Криворізького заводу ПАТ «Хайдельберг Цемент Україна» (т.1 а.с. 200-201);

- договір підряду №С14-314-107 від 09.07.2014р. по темі: Розробка технічної документації на виробництво робіт при демонтажі і монтажі електрофільтру системи газоочистки відділення десульфації чавуну ПАТ «МК «Азовсталь» (т.1 а.с. 205-206);

-договір підряду №С14-314-109 від 10.07.2014р. по темі: Розробка технічної документації на виробництво робіт при будівництві нового димососа системи газоочистки відділення десульфації чавуну ПАТ «МК «Азовсталь» (т.1 а.с. 210-211);

- договір підряду №С 14-314-106 від 08.07.2014р. по темі: Розробка технічної документації на виробництво робіт при реконструкції циклонів системи газоочистки відділення десульфації чавуну ПАТ «МК «Азовсталь» (т.1 а.с. 215-216);

- договір підряду №С14-314-110 від 08.07.2014р. по темі: Розробка технічної документації на виробництво робіт при будівництві обвідного газоходу системи газоочистки відділення десульфації чавуну ПАТ «МК «Азовсталь» (т.1 а.с. 220-221);

- договір підряду №С14-314-108 від 09.07.2014р. по темі: Розробка технічної документації на виробництво робіт при монтажі колектора брудного газу системи газоочистки відділення десульфації чавуну ПАТ «МК «Азовсталь» (т.1 а.с. 225-226);

- договір підряду №С 14-0615-142 від 27.06.2014р. по темі: Формування математичної моделі для розрахунку якості води в контрольному створі, розташованому нижче скиду зворотних вод Криворізького заводу ПАТ «Хайдельберг Цемент Україна» (т.1 а.с. 230-231);

- договір підряду №С08-2606-14 від 27.06.2014р. по темі: Підготовка картографічної основи. Комп'ютерна обробка матеріалів польових і лабораторних досліджень для Єлизаветинського родовища» (т.1 а.с. 235-236).

До вказаних договорів між підприємствами були укладені протоколи угоди про договірну ціну на науково-технічну продукцію, які наявні в матеріалах справи, що засвідчує факт досягнення між сторонами згоди про величину договірної ціни на створення (передачу) науково-технічної продукції у відповідних сумах (т. 1 а.с.133, 138, 143, 148, 153, 158, 162, 167, 172, 177, 182, 187, 192, 197, 202, 207, 212, 217, 222, 227, 232, 237).

За умовами вищезазначених договорів, технічне завдання, вхідні дані і результати виконаних робіт передаються в єдиному екземплярі на електронних носіях замовника.

Так, в матеріалах справи наявні відповідні акти передачі електронних носіїв (т. 1 а.с.134, 139, 144, 149, 154, 159, 163, 168, 173, 178, 183, 188, 193, 198, 203, 208, 213, 218, 223, 228, 233, 238).

Роботи, передбачені наведеними вище договорами підряду були виконані ТОВ «Старекс Холдинг» та прийняті позивачем, що підтверджується актами здачі - приймання робіт за вказаними договорами (т. 1 а.с.135, 140, 145, 150, 155, 160, 164, 169, 174, 179, 184, 189, 194, 199, 204, 209, 214, 219, 224, 229, 234).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між ПАТ "Важпромавтоматика" та ТОВ «Старекс Холдинг» по зазначеним договорам підряду, в матеріалах справи наявні відповідні податкові накладні (т.1 а.с.239-250, т.2 а.с.1-10).

Оплата проведена у безготівковій формі, що підтверджується виписками по особовому рахунку, які наявні в матеріалах справи (т.2 а.с.11-15).

Колегія суддів вказує на те, що укладені між позивачем та ТОВ «Старекс Холдинг» договори містять положення щодо предмету, вартості робіт і порядку розрахунків, порядку здачі та приймання робіт, відповідальності сторін, інших умов, термінів дії договорів та юридичних адрес сторін, що свідчить про наявність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договору, оскільки, укладаючи угоду, сторони домовлялися щодо істотних умов правочину.

Для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними, що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника. Такі документи у свою чергу є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вказує на те, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Крім того, з наявних в матеріалах справи копій вищезазначених первинних документів вбачається, що останні оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704), а податкові накладні згідно з нормами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Вищевказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Старекс Холдинг», як таких, що повністю підтверджені належним чином оформленими первинними документами.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що в основу висновку податкового органу про відсутність реального вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Старекс Холдинг» покладено відомості, викладені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Старекс Холдинг» від 12.09.2014 року №2108/26-59-22-08/38464251. При цьому, колегія суддів зазначає, що висновок щодо реальності вчинення господарських операцій платником податків із його контрагентами може бути зроблений контролюючим органом лише після аналізу документів бухгалтерського обліку, їх співставлення з даними податкової звітності. Однак, у вказаному акті про неможливість проведення зустрічної звірки зазначено про відсутність реального вчинення господарських операцій ТОВ «Старекс Холдинг» за липень 2014 року. Разом з тим, колегія суддів зауважує, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки свідчить про те, що перевірка платника податків фактично не проводилась. Оскільки висновки щодо не підтвердження реальності проведених господарських операцій ТОВ «Старекс Холдинг» із його контрагентами податковим органом зроблено без вивчення та аналізу документів бухгалтерського обліку, а також їх співставлення з наявними у податковій інспекції відомостями, такі висновки є передчасними.

Також, колегія суддів вказує на те, що чинним законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб.

Так, статтею 198 Податкового кодексу України не встановлено обмежень щодо включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

Також, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Слід зазначити, що обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг).

Таким чином, колегія суддів вказує на те, що кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Лише достовірне встановлення в ході судового розгляду на підставі належних доказів факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на включення витрат до складу валових та для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення операцій між позивачем та його контрагентом. Крім того, не надано доказів, які б підтверджували, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та ТОВ «Старекс Холдинг» взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє наведені доводи відповідача та вказує на реальність спірних господарських операцій між позивачем ТОВ «Старекс Холдинг» у перевіряємий період, що повністю підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність віднесення позивачем суми податку на додану вартість складу податкового кредиту у липні 2014 року в сум і168575 грн. по господарським операціям із ТОВ «Старекс Холдинг», реальність яких повністю підтвердженим відповідними первинними документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення рішення №0000574900 від 06.11.2014р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 252862,50 грн. (в т.ч. за основним платежем 168575,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 84287,50 грн.), діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2015р. по справі № 820/4318/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_4Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст ухвали виготовлений 04.09.2015 р.