Постанова № 49890294, 27.08.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2015 р.м.ОдесаСправа № 521/15716/14-а

Категорія: 10.3 Головуючий в 1 інстанції: Сегеда О.М. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Запорожана Д.В.,

ОСОБА_1,

за участю: секретар судового засідання Курманова І.І.,

представник відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 13.01.2015 р.),

представник прокуратури ОСОБА_3 (довіреність від 08.09.2014 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Одеського обласного військового комісаріату на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2014 року по справі за адміністративним позовом Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах ОСОБА_4 до Одеського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльність субєкта владних повноважень, стягнення заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги у звязку із настанням інвалідності,-

В С Т А Н О В И В:

Одеський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеського обласного військового комісаріату, в якому просив визнати протиправною бездіяльність субєкта владних повноважень - Одеського обласного військового комісаріату щодо невиплати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, одноразової грошової допомоги у звязку із настанням інвалідності (з урахування раніше виплаченої суми), стягнути з Одеського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_4 суму одноразової грошової допомоги у звязку із настанням інвалідності у загальній сумі 16517,40 грн.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2014 року вказані вимоги задоволено частково. Стягнуто з Одеського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу, як інваліду ІІ групи, у розмірі 16517,40 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог, наголошуючи, зокрема, на невідповідності висновків суду обставинам справи, порушенні норм матеріального права, що призвело до неправильного її вирішення.

В судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник прокуратури в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив залишити останню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом начальника генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України від 29.04.2013 року позивач був звільнений з військової служби у запас Збройних Сил України за пунктом «б» (за станом здоров'я) ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (а.с.15).

Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААВ № 727104 після повторного огляду позивача йому було встановлено ІІ групу інвалідності, яка пов'язана з проходженням військової служби (а.с.18).

20.03.2014 року позивач звернувся до Одеського обласного військового комісаріату із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, та додав до заяви відповідні документи.

27.03.2014 року відповідачем було направлено до головного розпорядника бюджетних коштів Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги позивачу у звязку із встановленням грипи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, з урахуванням раніше виплаченої суми.

Враховуючи, що зазначена у вказаному висновку сума одноразової грошової допомоги станом на 19.08.2014 року відповідачем не була виплачена позивачу, Одеський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах позивача звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи частково заявлені вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірна грошова допомога на дату судового засідання 05.11.2014 року не була фактично перерахована та отримана позивачем, а тому підлягає стягненню з відповідача за рішенням суду.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з яких виходив останній частково задовольняючи заявлені вимоги, з огляду на викладене.

Згідно з п. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (чинної та в редакції на момент звернення позивача за виплатою одноразової грошової допомоги) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби (пп. 5 п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у вказаній редакції).

За правилами п. 2 ст. 16-2 зазначеного Закону одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб.

Відповідно до абз. 7 пп. 2 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби - у розмірі 30-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи.

За змістом п. 3 зазначеного Порядку вказана одноразова грошова допомога виплачується за відповідною заявою військовослужбовця до якої додаються документи визначені цим пунктом Порядку.

Згідно вимог п. 7 цього ж Порядку керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку.

Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.

Тобто, з наведеного вбачається, що обовязок щодо визначення та нарахування суми одноразової грошової допомоги покладений на головного розпорядника коштів, яким у даному випадку виступає Міністерство оборони України.

Змістом вказаного пункту зазначеного Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги підтверджується, що рішення про призначення одноразової грошової допомоги приймає Міністерство оборони України і саме це рішення є підставою для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, станом на момент звернення прокурора до суду з даним позовом та прийняття судом першої інстанції оскаржуваної постанови такого рішення прийнято не було.

З наданих апелянтом документів вбачається, що на підставі висновку від 27.03.2014 року, складеного відповідачем, Міністерством оборони України було прийнято рішення про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у звязку з настанням інвалідності 28.11.2014 року.

На підставі цього рішення 05.02.2015 року відповідачем був прийнятий наказ № 29 про виплату позивачу такої допомоги, яка була перерахована останньому 16.02.2015 року згідно платіжного доручення № 4.

З огляду на викладене, за відсутності рішення уповноваженого органу - Міністерства оборони України про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у звязку з настанням інвалідності, колегія суддів вважає, що дії відповідача щодо не виплати вказаної допомоги не можуть вважатись протиправними, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення заявленого позову.

Крім того, вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції помилково самостійно визначив розмір недоплаченої одноразової допомоги позивачу, оскільки суд не може підміняти державний орган, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, здійснюючи замість неправомірних дій чи бездіяльності, які визнаються протиправними, інші дії, які б відповідали закону та належали до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд може визнати такі дії чи бездіяльність протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум допомоги відповідно до закону за конкретні періоди або з урахуванням конкретних складових, а не визначати конкретні суми такої допомоги.

При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, за рішенням уповноваженого органу, яким не є відповідач у даній справі, позивачу виплачена одноразова грошова допомога у звязку з настанням інвалідності, що повязана з проходженням військової служби, у розмірі 94943,40 грн., тобто значно більше ніж просив прокурор у цій справі та стягнув суд першої інстанції з відповідача (16517,40 грн.), що ще раз підтверджує відсутність підстав для задоволення заявленого позову та стягнення з відповідача визначеної судом першої інстанції суми.

Зазначені обставини не були враховані судом першої інстанції, не надано їм належну оцінку, а не правильне застосування норм законодавства, що регулює спірні відносини, призвело до необґрунтованого вирішення спору по суті.

З огляду на викладене, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права та висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до її неправильного вирішення по суті, колегія суддів вважає, що судове рішення, відповідно до вимог ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову у задоволенні заявлених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеського обласного військового комісаріату на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2014 року задовольнити.

Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2014 року по справі за адміністративним позовом Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах ОСОБА_4 до Одеського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльність субєкта владних повноважень, стягнення заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги у звязку із настанням інвалідності скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах ОСОБА_4 до Одеського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльність субєкта владних повноважень, стягнення заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги у звязку із настанням інвалідності залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: Л.П. Шеметенко