ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2015 р. Справа № 815/173/15
Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1судді ОСОБА_2 судді ОСОБА_3
при секретарі - Гречаному В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ у Суворовському районі м. Одеси) про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.11.2014 року:
-№0003752203, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 38 500 грн.;
-№0003742203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 12 128 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами позапланової документальної виїзної перевірки відповідач дійшов висновків про неправомірне формування товариством валових витрат і податкового кредиту по безтоварним взаємовідносинам з ТОВ «МЕРФІС», у звязку з чим були прийняті оскаржувані рішення. На думку позивача, вказані висновки є безпідставними.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на правомірність оскаржуваних рішень.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 28.11.2014 року №0003752203 та №0003742203.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
З 21.10.2014 по 10.11.2014 року співробітники ДПІ у Суворовському районі м. Одеси провели позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства та валютного законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.
За результатами цієї перевірки 17.11.2014 року відповідач склав акт № 4279/15-54-22-03/19349403, яким встановлені наступні порушення:
- пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.138.2 ст.138, п.138.4 ст.138, п.138.8 ст.138 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 8 085 грн.;
- пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.138.2 ст.138, п.138.4 ст.138, п.138.8 ст.138 ПК України, в результаті чого встановлено завищення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 38 500 грн.;
- п.201.1 ст.201, п.201.4 ст.201, п.201.6 ст.201, п.201.8 ст.201, п.198.1 ст.198, п.198.2 ст.198, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 7 185 грн.
Такі висновки відповідача обґрунтовані тим, що при проведенні перевірки позивачем не було надано додаткові первинні бухгалтерські та інші документи, що підтверджують реальність укладеної з постачальником ТОВ «МЕРФІС» угоди оренди промислового обладнання, а також згідно акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 29.08.2014 року № 4761/15-53-22-3/37060615 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «МЕРФІС» код за ЄДРПОУ 37060615, щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами за період січень 2010 року по квітень 2013 року», що свідчить про наявність ознак фіктивності та відсутності фактів реального здійснення господарських операцій.
За наслідками перевірки позивача, податковий орган прийняв податкові повідомлення-рішення:
- від 28.11.2014 року №0003752203, яким позивачеві за порушення пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.138.2 ст.138, п.138.4 ст.138, п.138.8 ст.138 ПК України зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 38500,00 грн. (а.с.12).
- від 28.11.2014 року №0003742203, яким позивачеві за порушення пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.138.2 ст.138, п.138.4 ст.138, п.138.8 ст.138 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 12128,00 грн., у тому числі за основним платежем 8085,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 4043,00 грн. (а.с.13).
В періоді, який перевірявся, одним із контрагентів ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» було ТОВ «МЕРФІС».
ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» (орендар) та ТОВ «МЕРФІС» (орендодавець) уклали договір оренди обладнання від 01.02.2012 року №010212/3, за яким протягом 10 днів з моменту підписання договору орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове платне володіння та користування обладнання - екскаватор JCB-220.
Згідно з розділом 5 зазначеного договору розмір орендного платежу складає 46200,00 грн., в т.ч. ПДВ та сплачується одноразово в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 7 банківських днів з дня виставлення рахунку.
На виконання умов зазначеного договору позивач здійснив оплату за оренду обладнання, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі обладнання, рахунком фактурою, платіжним дорученням, що свідчить про реальність здійснення господарської операції.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що факт виконання ТОВ «МЕРФІС» передбачених укладеним договором послуг підтверджується наданими до суду первинними документами, що знаходяться в матеріалах справи. Також, суд виходив з того, що позивач не повинен нести відповідальність у вигляді позбавлення права на віднесення вартості отриманих послуг до складу валових витрат за відсутність свого контрагента - ТОВ «МЕРФІС» за податковою адресою.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновків про протиправність оскаржуваних рішень та необхідність задоволення позову.
В апеляційній скарзі ДПІ у Суворовському районі м. Одеси вказується, що позивачем не представлені документи, які підтверджують фактичне використання екскаватору, орендованого у ТОВ «МЕРФІС», у звязку з чим товарність угоди між цими підприємствами є недоведеною, що помилково не було досліджено судом першої інстанції.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не приймає доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно з п.138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:
- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;
- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Пунктом 138.2. ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п.138.4 ст. 138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
З матеріалів справи вбачається, що 01 лютого 2012 року між ТОВ «МЕРФІС» (орендодавець) і ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» (орендар) був укладений договір оренди екскаватора JCB-220 на 29 днів (а.с.97-100).
01 лютого 2012 року та 01 березня 2012 року були складені акти прийняття-передачі екскаватора від ТОВ «МЕРФІС» до ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» і зворотно (а.с.101, 102).
29 лютого 2012 року був складений акт прийняття-передачі виконаних робіт, загальною вартістю 46 200 грн., оплата яких з боку ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» підтверджується платіжним дорученням №439 (а.с.103, 105).
Колегія суддів вважає, що акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 29.08.2014 року №4761/15-53-22-3/37060615 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «МЕРФІС» код за ЄДРПОУ 37060615, щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами за період січень 2010 року по квітень 2013 року», який складено у звязку з відсутністю ТОВ «МЕРФІС» за податковою адресою, не може бути доказом того, що у лютому 2012 року, тобто за 2,5 роки до складання цього акта, ТОВ «МЕРФІС» не передавало в оренду екскаватор позивачу.
Також, посилання ДПІ у Суворовському районі м. Одеси на відсутність у позивача графіку використання екскаватору, тимчасових перепусток екскаватору на територію Одеського порту, де розташовані виробничі потужності позивача, та інших документів, як на підставу правомірності оскаржуваних рішень є необґрунтованими, оскільки вказані апелянтом документи є додатковими первинними та бухгалтерськими документами і їх відсутність не доводить фіктивності договору оренди екскаватору та не спростовує відомості вищевказаних основних первинних та бухгалтерських документів: актів прийняття-передачі екскаватора, акта прийняття-передачі виконаних робіт, платіжного доручення.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість оскаржуваних рішень та необхідність їхнього скасування.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л ОСОБА_1 Суддя: ОСОБА_2 Суддя: ОСОБА_3
Судове рішення № 49890274, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.08.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 815/173/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: