Постанова № 49888139, 07.09.2015, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 вересня 2015 року Чернігів Справа № 825/2758/15-а

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Антипця С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовомНіжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

21.08.2015 Ніжинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі Ніжинська ОДПІ) звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1С.) про стягнення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб в сумі 4081,19 грн. та по єдиному податку в сумі 2429,98 грн., мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Позивач у судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, в резолютивній частині позову просив розгляд справи здійснити без його участі.

Відповідач до суду також не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

За таких обставин, враховуючи ч. 1 ст. 41 КАС України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.01.2001 ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) зареєстровано в якості фізичної особи-підприємця (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а. с. 6-7) і взято на облік до податкового органу.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

При цьому, суд враховує норму пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, якою визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи визначення терміну "податкове зобов'язання", як сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу) та п. 109.2 ст. 109, який встановлює відповідальність платника податків за порушення законів з питань оподаткування (правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Досліджуючи питання правомірності нарахування відповідачу податкового зобовязання по єдиному податку та по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування суд враховує, що відповідно до п. 293.1 ст. 293 Кодексу ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно п. 293.2 ст. 293 Кодексу фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно п. 295.1 ст. 295 Кодексу платники єдиного податку першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

При цьому, відповідно до п. 294.4 ст. 294 Кодексу, для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

Відповідно до п. 179.1 ст.179 Податкового Кодексу платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову дехлорацію) відповідно до цього Кодексу.

Фізична особа зобовязана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобовязання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування ФОП ОСОБА_1 належить до 2 групи платників єдиного податку, ставка податку 20% розміру мінімальної заробітної плати (а. с. 8-9).

Відповідно до розрахунку позивача за ФОП ОСОБА_1 рахується заборгованість з єдиного податку в сумі 2429,98 грн., підставою виникнення якої стали податкові повідомлення - рішення від 24.09.2014 №0024341701; №0024361701 та від 13.01.2015 № НОМЕР_2 (а.с. 18, 15, 14)

Підставою виникнення заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 4081,19 грн. стали податкові повідомлення - рішення від 17.11.2014 №0037141701 та від 13.01.2015 № НОМЕР_3; №0000461702; №0000431702 (а.с. 16, 17, 19, 20).

При цьому, вищезазначені податкові повідомлення-рішення не були оскаржені у судовому чи адміністративному порядку, а тому сума даних податкових зобовязань є узгодженою і підлягає сплаті.

Також, суд враховує п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Кодексу, яким встановлено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобовязань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

При цьому, згідно п. 57.3 ст. 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Таким чином, відповідно до вимоги ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 25.07.2013 № 254-19 у розмірі 721,42 грн. (вручено 27.07.2013, а.с. 22). Однак передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Отже, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобовязання.

З огляду на встановлене, враховуючи норму п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб в сумі 4081,19 грн. та по єдиному податку в сумі 2429,98 грн., підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 41, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, код 16600, Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Космонавтів, буд. 61) податковий борг:

- у сумі 2429,98 грн.(дві тисячі чотириста двадцять девять гривень 98 коп.) єдиного податку з фізичних осіб та перерахувати на р/р. 31417699700005, Ніжинське УК/ м. Ніжин 18050400, код 37716092, ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592

- у сумі 4081,19 грн. (чотири тисячі вісімдесят одна гривня 19 коп.) по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та перерахувати на р/р. 33214801700005, Ніжинське УК/ м. Ніжин /11010500, код 37716092, ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя: Ю.О.Скалозуб