Постанова № 49888076, 07.09.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2015 року справа № 823/1958/15

10 год. 05 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваленка В.І.,

за участю секретаря Савости С.В.,

за участю представників:

позивача не зявився,

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління державної фіскальної служби у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 24 308 грн. 60 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 24 308 грн. 60 коп.

Позивач зазначає, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 24 308 грн. 60 коп., який останнім у добровільному порядку не сплачений, а тому позивач просить стягнути його в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не зявився, проте подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Як встановлено судом, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований 19.06.1996р. як субєкт господарювання, перебуває на обліку як платник податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що частиною 1 статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом.

В розумінні підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим зобов'язанням визнається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

В силу положень пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

За змістом положень пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України під податковим боргом розуміється сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Тобто, з наведеного випливає, що відповідач зобовязаний сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 днів, що настають після закінчення граничного строку подання податкової декларації. У разі невиконання свого обовязку така сума визнається податковим боргом платника податків.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем подано декларації з податку на додану вартість: податкової декларації з податку на додану вартість від 19.02.2014 по строку сплати до 02.03.2014 на суму 1 883 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість від 19.03.2014 по строку сплати до 30.03.2014 на суму 141 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість від 17.04.2014 по строку сплати до 30.04.2014 на суму 5 005 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість від 19.05.2014 по строку сплати до 30.05.2014 року на суму 3 264 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість від 20.06.2014 по строку сплати до 30.06.2014 року на суму 2 091 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість від 18.07.2014 по строку сплати до 30.07.2014 на суму 1 963 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість 19.08.2014 по строку сплати до 30.08.2014 року на суму 1 037 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість 17.09.2014 по строку сплати до 30.09.2014 на суму 771 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість 19.11.2014 по строку сплати до 30.11.2014 на суму 319 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість 19.012.2014 по строку сплати до 30.12.2014 року на суму 23 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість 13.02.2015 по строку сплати до 02.03.2015 на суму 807 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість 16.04.2015 по строку сплати до 30.04.2015 на суму 2 932 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість 18.05.2015 по строку сплати до 30.05.2014 на суму 915 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість 18.06.2015 по строку сплати до 30.06.2015 на суму 1 029 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість 20.07.2015 по строку сплати до 30.07.2015 на суму 2 100 грн.

Таким чином, сума грошових зобовязань відповідача з ПДВ за вказаними деклараціями, враховуючи уточнюючий розрахунок від 01.03.2015, яким зменшено розмір грошових зобовязань відповідача на 64 грн., разом з нарахованою пенею в сумі 92 грн. 60 коп., складає 24 308 грн. 60 коп., що також підтверджується даними зворотного боку облікової картки відповідача.

Суд звертає увагу, що згідно пункту 59.1 статті 51 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем сформовано податкову вимогу №2/8770 від 27.07.2009р. на суму податкового боргу в розмірі 7 891 грн. 57 коп., яка одержана відповідачем особисто 09.10.2009р. засобами поштового звязку.

Суд зазначає, що згідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, як встановлено судом, за відповідачем станом на 31.07.2015р. обліковується податковий борг з податку на додану вартість в загальному розмірі 24 308 грн. 60 коп.

Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини

За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, 18029, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, в дохід бюджету через державну податкову інспекцію у місті Черкасах Головного управління державної фіскальної служби у Черкаській області, що знаходиться за адресою: вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, Черкаської обл., 18000, ідентифікаційний код 39497534, кошти в сумі 24 308 (двадцять чотири тисячі триста вісім) грн. 60 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко